Ірпінський суд давно перестав сприйматися як орган здійснення правосуддя і все частіше фігурує у професійному середовищі як комерційний майданчик для «розв’язання питань». По суті, тут вибудувано сервісний формат: швидко, без зайвого шуму і з гарантованим результатом для клієнта.
Закриття кримінальних справ, винесення рішень у потрібному напрямку, затягування процесів, синхронна робота прокуратури — повний пакет послуг, де каса завжди «відкрита», а результат заздалегідь узгоджений, повідомляє ОРД.
За інформацією з юридичних кіл Київської області, в Ірпені помітно зросли розцінки. Якщо раніше подібні суми асоціювалися переважно з апеляційними інстанціями, то тепер і суд першої інстанції впевнено працює за тими ж тарифами. Комплексна послуга «розв’язувати питання під ключ» обходиться клієнту до 50 тисяч доларів США. І це не межа. Якщо для досягнення потрібного результату необхідно підключення прокуратури — щоб вона «ненароком» пропустила процесуальні строки, допустила помилки при підготовці матеріалів до суду, подала слабку позицію або, навпаки, бездіяла, — вартість послуги легко подвоюється.
Організацію цього «фаст-суду для багатих» джерела пов’язують із суддею Ірпінського суду Шестопаловою Яною Володимирівною. Саме їй приписують роль координатора схеми та залучення менш досвідчених суддів для виконання технічної частини роботи. З боку прокуратури в обслуговуванні клієнтів задіяні окремі представники Київської обласної прокуратури. Зокрема, згадується заступник прокурора області Грабець Ігор Несторович — постать примітна сама по собі. Вже близько десяти років він утримується в статусі заступника прокурора області, не піднімаючись по кар’єрних сходах і навіть «спустившись» з посади першого заступника назад у звичайні заступники. Мінімум публічності, тиша в кабінетах і, за словами джерел, стабільний заробіток без зайвої уваги з боку керівництва та суспільства.
Витоки схеми, за наявною інформацією, ведуть до колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка. Саме він, за словами співрозмовників, вибудував і обкатав механізм, за яким були «закриті» кримінальні справи щодо нього самого та його оточення, зокрема за обвинуваченнями у створенні організованої злочинної групи. Після успішного досвіду схема була поставлена на потік і запропонована вже ширшому колу клієнтів. При цьому Карплюк, як стверджують джерела, не приховує впевненості у наявності надійної «криші» в Офісі президента.
На цьому тлі особливо показовою є відсутність реакції з боку Київської обласної прокуратури. Роки минають, а в Ірпені продовжує працювати суд із чітким прайс-листом на судові рішення, де прокуратура виступає не наглядовим органом, а частиною послуги. Питання лише в тому, чи зверне нове керівництво прокуратури області на чолі з Кравченком увагу на цей бізнес, чи «фаст-суд» продовжить спокійно обслуговувати клієнтів під прикриттям війни та загальної управлінської турбулентності.
Історія Ірпінського суду — це не локальний скандал, а демонстрація системної деградації правосуддя. Коли суд і прокуратура перетворюються на єдиний комерційний механізм, верховенство права стає фікцією, а розмови про реформу — порожнім звуком. Поки цей ринок судових рішень працює безкарно, довіра до системи продовжуватиме руйнуватися.
