Після того як російська нафтова галузь потрапила під жорсткий прес санкцій, виникла відповідна реакція – нафтова галузь почала стрімко перебудовуватися, йдучи в тінь. Головним було зберегти збут, тому РФ почала вибудовувати «сірі» схеми, які дозволили продавати сировину, хай і з меншим прибутком.

Про це пише портал “Антикор”

Однією з компаній, яка постраждала найбільше, став гігант російського нафтового ринку – ЛУКОЙЛ, оскільки внаслідок санкцій був фактично паралізований його міжнародний трейдер – Litasco (Lukoil International Trading and Supply Company).

Litasco довгі роки була ключовим каналом продажу російської нафти на світових ринках. Через неї проходило близько чотирьох мільйонів барелів нафти на добу, що становило близько 4% світової торгівлі нафтою. Однак після посилення санкцій західні банки почали згортати кредитування операцій, а партнери — розривати контракти.

За даними Reuters, санкційний тиск призвів до скорочення операцій компанії, закриття офісів і масового звільнення співробітників. Фактично це означало руйнування попередньої торговельної інфраструктури ЛУКОЙЛу – Litasco виявилася фактично паралізованою.

Збитки таким чином справді були колосальними, а російський бюджет, і без того перенапружений військовими витратами, дуже болісно відреагував на таку втрату. Однак вихід із ситуації, що склалася, був швидко знайдений – замість Litasco на ринку з’явилися нові нафтотрейдери, які, хай і через складніші схеми, що урізали прибутки ЛУКОЙЛа, але цілком успішно зайняли нішу, яку мимоволі звільнила Litasco.

Швидко зареєстровані у вільній економічній зоні Дубая Alvia Energy FZCO, Polima Trading FZCO та Pan Nation Energy FZCO привертають до себе увагу кількома факторами. По-перше, ці структури створені колишніми менеджерами Litasco та пов’язаними з нею міжнародними нафтотрейдинговими компаніями. По-друге – дивний збіг в часі, оскільки їхня поява була практично синхронною і дозволила в досить стислі терміни перезапустити торгівлю російською нафтою.

Особливу увагу дослідників привернула компанія Pan Nation Energy FZCO. Вона зареєстрована у формі FZCO (Free Zone Company) — типовій для вільних економічних зон ОАЕ. Така організаційно-правова форма має кілька переваг: дозволяє 100% володіння компанією іноземцями, мінімальне розкриття інформації про власників і відсутність публічної фінансової звітності.

За даними розслідувальних публікацій, Pan Nation зайняла одну з ключових позицій при продажу партій російської нафти через мережу трейдерів і офшорних компаній. У розслідуваннях згадується група трейдерів, пов’язаних з новою інфраструктурою торгівлі російською нафтою.

Серед них виділяється група ключових персон, які раніше були пов’язані з ЛУКОЙЛом та Litasco безпосередньо чи опосередковано:
– Чингіз Алієв – засновник Alvia Energy FZCO;
– Михайло Голуб – персона, пов’язана з Polima Trading;
– Микола Амбросов – учасник торговельних операцій у нафтовому секторі;
– Олексій Немков – нафтотрейдер, який раніше працював у міжнародних енергетичних компаніях;
– Сергій Добринов – ще один трейдер, що згадується у зв’язку з операціями з продажу російської нафти.

Pan Nation Energy та мережа дубайських трейдерів: як колишні менеджери Litasco допомагають російському ЛУКОЙЛу обходити санкції і зберігати експорт нафти

Джерела ринку вважають, що ця група використовує свої зв’язки та досвід для створення нової мережі торгівлі нафтою після розпаду Litasco. Експерти з санкційних режимів виділяють кілька типових механізмів, які дозволяють продовжувати торгівлю нафтою попри обмеження.

1. Розрив юридичного ланцюга

Замість прямої продажу нафти: «Lukoil → покупець» чи «Lukoil → Litasco → покупець» використовується багатоступенева схема: Lukoil → колишні структури Litasco → дубайські трейдери → Pan Nation / Alvia / Polima → кінцеві покупці.

Внаслідок такого ускладнення формально нафту продає не російська компанія, а незалежний трейдер. Хоча ланцюг посередників і знижує прямий прибуток ЛУКОЙЛа, він дає можливість збувати нафту, яка є критично важливою статтею поповнення бюджету РФ. Покупець у такому ланцюзі теж має свої преференції – він розуміє, що фактично порушує санкційний режим, тому має значну знижку при купівлі нафти.

2. Створення нових компаній

Коли одна компанія опиняється під санкціями, її місце негайно займає нова структура. Тому на ринку одночасно з’являються кілька трейдингових компаній з однаковими функціями. Усі вони пов’язані між собою засновниками, які формально незалежні один від одного, але мають чітке завдання – у разі потреби в максимально стислі терміни замінити новою юрособою «згорілу» компанію.

Тому в ланцюжку номінальних власників нових нафтотрейдерів, зареєстрованих у Дубаї, і перебувають особи, пов’язані між собою роботою на ЛУКОЙЛ чи його структури. Що є слабкою ланкою схеми, оскільки дає можливість виявити компанії, залучені до обходу санкцій.

3. Використання тіньового флоту

Ще одну ключову роль у цій системі відіграє так званий shadow fleet — флот танкерів, який використовується для перевезення санкційної нафти. За даними розслідувань, такі судна часто змінюють прапори та назви, належать офшорним компаніям, вимикають AIS-трекери, проводять перевантаження нафти в морі. Це робить походження нафти надзвичайно складним для відстеження.

Розслідування показують, що флот танкерів, які перевозять російську нафту, налічує від 900 до 1200 кораблів. За даними розслідувань, група таких суден перевезла близько 120 мільйонів барелів російської нафти, включно з постачаннями, пов’язаними з ЛУКОЙЛом.

Точна їхня кількість і назви невідомі, до того ж судна змінюють свої назви, власників і постачальників. На цей час відомі судна тіньового флоту, пов’язані з купівлею нафти ЛУКОЙЛа, включають Eventin, Capella, Savitri та Victor Konetsky, Canis Power (перейменований у N Cerna), Rocky Runner (перейменований у Lorena Grand), Dynamik Trader (перейменований у Lokosao), Fighter Two, Ocean Amz. Принаймні частина з цих танкерів потрапляли під санкції ЄС і Великобританії.

Pan Nation Energy та мережа дубайських трейдерів: як колишні менеджери Litasco допомагають російському ЛУКОЙЛу обходити санкції і зберігати експорт нафти

Щодо реєстрації компаній-посередників у Дубаї, то в останні роки ОАЕ стали одним із головних центрів торгівлі російською нафтою. Причини цього очевидні – вільні економічні зони; гнучка система реєстрації компаній; відсутність жорсткого санкційного контролю; розвинена банківська інфраструктура. Після 2022 року до Дубая переїхали десятки трейдерів із європейських нафтових компаній, що перетворило місто на новий центр торгівлі російськими енергоресурсами.

Історія Pan Nation Energy показує, як швидко нафтова індустрія адаптується до санкцій. Після фактичного руйнування міжнародного трейдингового підрозділу ЛУКОЙЛа на ринку з’явилася нова мережа компаній, зареєстрованих у Дубаї та пов’язаних із колишніми учасниками нафтового трейдингу.

Формально ці структури незалежні. Однак синхронність їхньої появи, перетин кадрів і використання тієї ж інфраструктури — трейдерів, танкерів і логістичних схем — змушують експертів розглядати їх як потенційні елементи нової системи експорту російської нафти в обхід санкцій.