На тлі відключень електроенергії через удари Росії та снігопадів ця тема може здаватися другорядною, однак ідеться про прямі втрати бюджету — кошти, які могли бути спрямовані на енергетику та критичну інфраструктуру. Натомість держава системно втрачає мільярди гривень.
Про це повідомляють «Брудні Ігри».
Факти зафіксовано. За даними KANTAR, частка нелегальної торгівлі тютюновими виробами зросла до 17,8 %, збільшившись на 2,4 відсоткового пункту з липня 2025 року. Річні втрати бюджету від нелегальних сигарет становлять 26,5 мільярда гривень. Окремо варто виділити ринок рідин для електронних сигарет, де тіньовий сегмент сягає 93,6 %, що додатково позбавляє бюджет близько 7,5 мільярда гривень. Сукупно за підсумками 2025 року держава недоотримала орієнтовно 34 мільярди гривень від тіньового ринку тютюнових виробів.
Ситуація ускладнюється тим, що нелегальний ринок послідовно переходить в онлайн. Це принциповий момент, на який неодноразово вказував і Козловський. Онлайн-торгівля залишає цифровий слід на кожному етапі — від сайтів і Telegram-каналів до банківських карт, платежів, поштових накладних, ФОПів-відправників і конкретних відділень доставки. Це не «сірі ринки», а повністю оцифроване середовище, зручне для фіксації та контролю.
Схема онлайн-збуту елементарна. Сайт або Telegram-канал пропонує нелегальну тютюнову продукцію. Покупець оплачує замовлення переказом на банківську картку або післяплатою у відділенні пошти. Далі продукція пересилається через поштові служби. Формальним відправником виступає так званий «дроп» — зазвичай ФОП, якого використовують для маскування реального джерела товару та уникнення відповідальності. Саме на цьому етапі, як зазначав Козловський, держава має максимальні можливості для фіксації правопорушень, які фактично не використовуються.
Станом на сьогодні функціонують великі сайти та Telegram-канали, через які здійснюється регулярний продаж і пересилання нелегальних сигарет та супутньої продукції. Це стійкі канали з постійним обігом, а не поодинокі випадки.
У цій схемі показове все. Використовується дропшипінг для приховування нелегального виробника. Заборонений до пересилання товар спокійно відправляється через відділення «Нової пошти». Кошти проходять через банківську систему. Водночас правоохоронні та контролюючі органи не демонструють ані системної реакції, ані реальних спроб перекрити канали збуту.
Окремої уваги заслуговує бездіяльність уряду. Механізм блокування мережевих адрес, прямо передбачений частиною 10 статті 71 Закону № 3817, досі не реалізований. За цю бездіяльність Кабінет Міністрів публічно критикував Данило Гетманцев, однак критика так і не трансформувалася в робочий інструмент.
У сухому залишку картина виглядає вкрай цинічно. Держава сама відмовляється від десятків мільярдів гривень. Податкова служба та силові органи мають у своєму розпорядженні все необхідне для фіксації онлайн-збуту — від фінансового моніторингу до аналізу цифрових слідів і поштових реєстрів. Інструменти є. Результату — немає.
Поки нелегальний тютюн безкарно продається онлайн, розмови про боротьбу з тіньовою економікою залишаються імітацією. Кожен місяць такої бездіяльності — це ще кілька мільярдів гривень, які держава свідомо дозволяє вивести в тінь.
Неймовірно, але факт…
