Шулявська розв’язка знову зависла, цього разу не в бетоні, а в юридичних та тендерних вузлах. Після гучної судової справи та розірвання контракту з підрядником, який має повернути до бюджету понад мільярд гривень, місто в пошуках нового виконавця. Формально тендер уже відбувся. Фактично – результат під питанням: єдиним учасником стала компанія, що немає досвіду аналогічних робіт та достатніх ресурсів.
Про це повідомляє “Телеграф”
Битва проєктів – обрали без конкурсу
Шулявська розв’язка – транспортний вузол на перетині Берестейського проспекта з вулицями Вадима Гетьмана і Олександра Довженка – вже став приводом для гіркої іронії. Цей довгобуд мешканці Києва називають “мостом ганьби” та кажуть, що можна вічно дивитися на три речі – як горить вогонь, тече вода і Кличко ганьбиться з цим проєктом.
Проблеми почались ще на етапі розробки концепції. Фахівці запропонували понад десяток різних варіантів. Проте без прозорого конкурсу столична влада у 2018 році обрала дворівневу розв’язку типа “неповна конюшина”, тобто міст з трьома з’їздами (“пелюстками”). У випадку Шулявки планувалось розширити шляхопровід і зробити такі з’їзди:
- петльовий з’їзд – від Святошина до центру – дозволяв з Берестейського проспекту повернути на вул. Гетьмана;
- з’їзд на Берестейський проспект (у бік центру) – забезпечував з’їзд з мосту (з вул. Гетьмана);
- з’їзд на Берестейський проспект (у бік Святошина) – забезпечував з’їзд з мосту (з вул. Довженка);
- лівий поворот з Берестейського проспекту (з центру) на вулицю Довженка здійснювався через кільцеву розв’язку під мостом.
На користь такого варіанту у КМДА називали такі аргументи — швидкість та дешевизна реалізації. Це при тому, що проєкт передбачав знесення цеху №5 Першого київського машинобудівного заводу (колишній “Більшовик”), що перебував у приватній власності. Початкова ціна оновлення розв’язки складала 598,5 млн грн.
Побоювання, що проєкт може ще “злетіти” у ціні, відразу висловлювала громадськість та експерти, й вони згодом справдились. Серед недоліків активісти відзначали: безконкурсну процедуру обрання проєкту оновлення транспортного вузла, а також проєктні рішення, які, на думку фахівців, лишили його пропускну здатність низькою, а аварійність високою.
Активісти не просто критикували, а пропонували альтернативу – трирівневу розв’язку з реверсним розподільчим кільцем. Серед переваг такого формату автор концепції – транспортний інженер Віктор Петрук – називав:
- економію площі до 70% – відповідно, відпадала потреба в знесенні заводського цеху;
- “розв’язання всіх 16 напрямків, включаючи розвороти”. Зокрема, мали з’явитися нові ліві повороти Центр-Чоколівка та Дорогожичі-Центр, а це б дозволило суттєво перерозподілити трафік.
Попри проведенні моделювання, які доводили теорію розробника, численні петиції проти офіційного проєкту та навіть судовий позов від громадської організації “Шулявський шлях”, що намагалася оскаржити рішення влади, в КМДА концепцію лишили без змін.
Другий ключовий факап Шулявської розв’язки – обрання підрядника, яке відбулось за змовою двох фірм – ТОВ “Північно-український будівельний альянс” та “Спецбуд-Плюс”. Обидві входили до корпорації “Укрбуд”, пов’язаної з ексдепутатом Київради від партії “УДАР” Максимом Микитасем. Як встановило розслідування Антимонопольного комітету, компанії діяли як єдина команда, використовували спільні ресурси, документацію та IP-адреси для імітації конкуренції. Проте, організатор – КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” – цього не помітив і назвав переможцем ТОВ “Північно-український будівельний альянс”. Як наслідок – штрафи для фірми, тимчасові перерви у виконанні робіт та тривалі судові розгляди.
Зокрема, тільки в лютому 2025 року Північний апеляційний господарський суд поставив крапку у суперечки щодо законності рішення тендерного комітету та укладеного на його підставі у червні 2018 року договору з генпідрядником. Рішення у справі 910/20111/23 підтвердило вердикт суду першої інстанції. Про що свідчить відповідна постанова.
Тобто апеляція погодилась з аргументами Київської міської прокуратури про грубі порушення під час проведення тендеру. На підставі цього договір на реконструкцію Шулявської розв’язки вважається недійсним з моменту його укладання. На додачу за ТОВ “Північно-український будівельний альянс” лишається зобов’язання повернути кошти, сплачені замовником робіт. А саме 1 млрд 117 млн грн – така сума зазначена в судовому документі. При цьому, як повідомляв “Телеграф”, на квітень 2024 року вже йшлося про більші на дві сотні мільйонів бюджетні витрати. Ріст був зафіксований в додатковій угоді – між КП та підрядником.
Наразі перспективи для міста отримати витрачені кошти лишаються достатньо низькими. Адже “Північно-український будівельний альянс” перебуває в процедурі санації, яка була відкрита ще у 2021 році. Компанія має кілька десятків кредиторів. За даними сервісу YouControl, в переліку як працівники, що заявляють вимоги розрахуватися по заробітній платі, так і контрагенти та постачальники, державна податкова служба, банківські установи, Міноборони, а також київська міська громада в особі КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва”.
Демонтаж “Більшовика” з конкурсом, але й з судами
В очікуванні розрахунків з боку фактично збанкрутілого підрядника місто продовжує нести колосальні витрати на добудову Шулявської розв’язки. Зокрема, 121 млн грн коштував громаді розбір цеху №5 колишнього заводу “Більшовик” на просп. Перемоги, 49/2. Підбір підрядника для цих робіт теж не обійшовся без скандалу, адже перемогла одна з найдорожчих пропозицій.
Формальним приводом відхилити дешевші цінові заяви для організатора – КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” – стали недоліки в документах. Наприклад, відсутність згоди на обробку персональних даних працівників чи довідки про субпідрядника. Через це, за результатами закупівлі, “злетіли” дешевші на 40 та 21 млн грн пропозиції від ТОВ “Енергетичне-дорожнє будівництво” та ТОВ “Укрспецсервіс”. Не отримало підряд і ПП “Інженерно-виробничий центр “Вектор”, до якого виникли запитання через дипломи про освіту деяких працівників. Фірмі не допомогли навіть скарги до Антимонопольного комітету і рішення на свою користь.
КП вирішило, що ТОВ “Консорціум “Промбуд Технолоджі” кращий варіант. Хоча компанія на той момент існувала лише два тижні і не мала жодного досвіду. В засновниках цієї фірми – пов’язані між собою компанії – “Д-Груп Констракшн”, “Спецтехнік Плюс” та “Будівельна компанія “Аурум”. Кінцевий бенефіціар – Олексій Іванець, що також контролює консорціум “Мостодор Груп” – учасника скандального тендеру на будівництво дороги на Жуляни.
У випадку з Шулявською розв’язкою через суперечки між учасниками торгів фактичне виконання робіт з демонтажу заводського цеху розпочались лише в грудні 2025. Хоча, як повідомляв “Телеграф”, в цей час мали бути вже виконані. Станом на середину березня 2026 року підрядник продовжує звільняти територію від залишків конструкцій.
При цьому фірма “попалась” на тому, що відходи вивозить не на полігон, а складує на ділянці сільськогосподарського призначення в Софіївській Борщагівці. Хоча кошти на це традиційно закладаються в кошторис. Факт порушення зафіксувала Державна екологічна інспекція столичного округу та передала матеріали до правоохоронних органів.
І “вишенька на торті” – у провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа за позовом ПП “Інженерно-виробничий центр “Вектор”. Компанія наполягає, що договір між замовником та виконавцем робіт з демонтажу цеху “Більшовик” має бути визнаний недійсним. Чергове засідання призначене на 30 березня. Якщо Феміда стане на сторону заявника, то це створить ще одну патову ситуацію для Шулявської розв’язки. Адже в цьому випадку може знову йти мова про повернення підрядником-переможцем коштів до бюджету.
Новий тендер – зі старим учасником і питаннями
На цьому фоні ще більше питань викликає чергова закупівля, яка мала б поставити крапку в довгобуді на Шулявці. В КМДА пояснюють, що для цього потрібно:
- побудувати ще два з’їзди з шляхопроводу,
- виконати антикорозійний захист конструкцій моста,
- встановити огородження,
- провести благоустрій прилеглої території тощо.
Ціна питання аби Шулявська розв’язка нарешті повноцінно запрацювала – 609,8 млн грн. Бажання освоїти ці кошти наразі виявила єдина фірма – той самий “Консорціум “Промбуд Технолоджі”, залучений до демонтажу “Більшовика”.
Ключова проблема – фірма не довела свою спроможність виконати складні будівельні роботи, про що свідчить повідомлення в системі Prozorro. За Законом України “Про публічні закупівлі” та постановою Кабміну №1178 замовник, у цьому випадку КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва”, зобов’язаний вимагати підтвердження кваліфікації. У консорціуму “провал” за всіма ключовими пунктами, адже надані документи не підтверджують:
- технічну спроможність – наявність матеріально-технічної бази, обладнання та технологій;
- сформований штат з працівниками потрібної кваліфікації;
- досвід на аналогічних об’єктах:
- відповідність вимогам щодо фінансової звітності, екологічних і антикорупційних гарантій, спецдозволів чи ліцензій на роботи з підвищеною небезпекою.
І хоча зазвичай на усунення невідповідностей передбачено 24 години, а вони спливли ще 10 березня, на момент виходу публікації рішення організатор торгів не виніс. І яким би воно не було, це обіцяє додаткові проблеми. Якщо КП скасує тендер, це вимагатиме повторної процедури, а це плюс 1,5-2 місяці. Якщо віддасть перемогу “Консорціуму “Промбуд Технолоджі” — це ризики затягування термінів, бо фірма повинна буде шукати субпідрядників та орендувати техніку, та можливі проблеми з якістю через відсутність досвіду на великих інфраструктурних об’єктах.
На думку представників громадськості Шулявська розв’язка створила черговий прецедент спрямування мільярдів (загальна вартість проєкту вже перевищує 2,5 млрд грн) на неефективні інфраструктурні рішення.
– Розв’язки будуються за застарілими принципами з надто широкими смугами для авто, хоча нормативи дозволяють зробити їх вужчими. Вважається, що це підвищить пропускну здатність, але це ілюзія. На багатьох шляхопроводах роблять двосмугові з’їзди про запас, на випадок ймовірного ДТП. Але саме надмірна ширина доріг і провокує водіїв порушувати правила й призводить до аварій, – говорить Олександр Гречко – співзасновник ГО “Пасажири Києва”.
Наразі лишається тільки сподіватися, що столична влада та комунальники зроблять висновки з невдалого кейса. Аби з’ясувати долю спірного тендеру на добудову Шулявської розв’язки “Телеграф” звернувся із запитом до КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” і повідомить, якою була відповідь.
