Девелопер, пов’язаний із «КСМ-Груп», хоче мільярд: як через суд намагаються перекласти комерційні ризики на бюджет Києва.
Ситуація з позовом ТОВ «Гідроінж-Буд» — це не просто економічний спір, а яскравий приклад спроби перекласти фінансові зобов’язання великого будівельного проєкту на плечі київської громади. Компанія, що входить до сфери впливу «КСМ-Груп», через Господарський суд Києва вимагає повернути з міського бюджету спочатку 622,3 млн грн, а згодом — до 954,3 млн грн, включаючи штрафи, інфляційні нарахування та відсотки. Формальна причина — пайові внески та витрати на створення інженерної інфраструктури для ЖК «Кришталеві джерела», які тепер пропонується класифікувати як «збитки».
У 2020 році «Гідроінж-Буд» добровільно уклала два договори пайової участі з Департаментом економіки та інвестицій КМДА і перерахувала кошти до бюджету. Ці угоди були підписані відповідно до чинного на той момент законодавства і були частиною стандартної практики забудови в Києві. Проте через кілька років компанія стверджує, що діяла «не за власним бажанням», а під тиском закону, і вимагає визнати договори недійсними, а перераховані кошти — повернути. Більше того, забудовник наполягає, що місто має відшкодувати йому витрати на будівництво мереж, які зараз експлуатують «Київгаз», «Київводоканал», «Київтеплоенерго» та ДТЕК.
По суті, йдеться про спробу двічі отримати вигоду з одного проєкту: спочатку включити витрати на інфраструктуру до вартості житлового комплексу та продажу квартир, а потім стягнути ті самі витрати з міського бюджету, доповнивши їх штрафами та «інфляційними» нарахуваннями на сотні мільйонів гривень. При цьому значна частина будинків у ЖК «Кришталеві джерела» була здана в експлуатацію ще з 2013 року, що неминуче викликає питання про строки позовної давності та реальний час будівництва мереж.
Контекст цієї історії робить її ще більш проблемною. ЖК «Кришталеві джерела» — один із найбільших житлових комплексів столиці, що будується на землях НАН України в Голосіївському районі. Його реалізація протягом багатьох років супроводжувалася конфліктами: судовими розглядами з КМДА, спорами про право на державні землі, зміною умов забудови через суди, протестами громадськості та розслідуваннями правоохоронних органів. Компанії, пов’язані з «КСМ-Груп», систематично працюють із землями НАН України, використовуючи складні договірні схеми, які згодом стають основою для судових маніпуляцій.
«КСМ-Груп» — це не просто девелоперська структура. Ключові фігури групи — Арсеній і Сергій Копистири, а також пов’язані з ними особи — неодноразово згадувалися в контексті корупційних і кримінальних справ. Сергій Копистира вже фігурує як обвинувачений у справі про спробу підкупу ексміністра інфраструктури Олександра Кубракова квартирами в обмін на допомогу в забудові та вирішенні інфраструктурних питань. Зв’язки Арсенія Копистири через родину з Михайлом Вербенським, колишнім високопосадовцем МВС, додають групі політичної ваги та пояснюють, чому багато спірних дій залишаються без наслідків протягом років.
На цьому тлі позов на суму майже в мільярд гривень виглядає не як юридична аномалія, а як закономірне продовження стратегії: максимізувати прибуток за рахунок держави, використовуючи судові механізми, прогалини в законодавстві та слабкість міської влади. У Києві вже були подібні прецеденти, і не завжди вони завершувалися на користь забудовників. У справі «Київ Терміналу» суди підтримали інтереси громади, попри початкову прихильність КМДА до інвестора. Питання в тому, чи вистачить у міста зараз політичної рішучості та професійної юридичної позиції.
Справа №910/7132/25 — це не лише історія про «Гідроінж-Буд». Це перевірка для КМДА, Київради та НАН України: чи готові вони відстоювати бюджет і громадські інтереси, чи знову погодяться фінансувати приватний девелоперський бізнес за рахунок платників податків. Якщо такі позови виявляться успішними, Київ може зіткнутися з потоком аналогічних вимог від забудовників, які спочатку заробляють на міських ресурсах, а потім домагаються компенсацій за «вимушені» вкладення.
