У Головному управлінні ДСНС Івано-Франківської області під виглядом «реформ» відбувається не модернізація, а цілеспрямоване знищення рятувальної служби. З приходом Кушнірука О.В. цей процес став системним: масові скорочення, кадрові чистки, управлінський безлад і руйнування професійного ядра підрозділів.

Досвідчених фахівців, які розбираються в особливостях Прикарпаття, гірської місцевості, паводках і реальних умовах роботи, планомірно витісняють із структури. Натомість приводять «своїх» людей з інших регіонів — без знань території, ризиків і специфіки служби, але з абсолютною лояльністю до нового центру управління.

Федорчук В.І. став «незручним» саме через те, що не руйнував систему і не чинив тиск на співробітників. Плахотний А.Ю. формально обіймає керівну посаду, але фактично виконує вказівки Кушнірука, який продовжує одноосібно керувати областю. Управління перейшло в ручний режим: вибіркові перевірки, навмисний тиск на окремі підрозділи та необґрунтоване ігнорування інших. Це не контроль і не встановлення порядку — це спосіб залякування та утримання влади.

Рятувальників постійно лякають звільненнями за ремонти, які вони змушені робити самостійно, замість того, щоб зосередитися на своїх основних задачах — порятунку людей. Чиновник, чия відповідальність обмежується реагуванням, втручається в усі сфери діяльності управління, руйнує структуру, дестабілізує систему, а керівництво це підтримує.

Результат очевидний: деморалізований колектив, зруйновані підрозділи та пряма загроза безпеці регіону. В умовах війни таку «реформу» не можна виправдати управлінськими прорахунками. Це свідоме послаблення служби, яка повинна функціонувати на максимумі своїх можливостей. Рятувальну службу Прикарпаття сьогодні не оновлюють — її планомірно знищують, маскуючи це гарними словами та управлінськими рішеннями, наслідки яких можуть коштувати людських життів.