Олег Цюра — громадянин Німеччини, який постійно проживає у Швейцарії, публічно міркує про «фінансову безпеку сім’ї», але на практиці понад десять років вбудований у систему виведення грошей і сировини з українських державних підприємств.
Не як випадковий посередник, а як сталий оператор фірм-прокладок, що обслуговували інтереси Миколи Мартиненка, Дмитра Фірташа та пов’язаних із РФ сировинних трейдерів.
Компанія ITS International Trade & Sourcing GmbH & Co. KG (Німеччина / Швейцарія), де Цюра виступав керівником і підписантом. Саме через цю структуру у 2018 році була зроблена спроба нав’язати Східному гірничо-збагачувальному комбінату контракти на постачання цирконієвої продукції. Судова справа №904/3168/18 дійшла до Верховного Суду України, який остаточно підтвердив: схема тиску через суди провалилася, але сам факт спроби показав механізм — не виграти аукціон, а через суд заблокувати конкурента і перехопити потік сировини.
Офшорно-трейдерська конструкція. TF&H Transforwarding Holdings Ltd (Кіпр), директор Борис Гаспарович, секретар — Cymanco Services Limited. Та сама Cymanco фігурує секретарем Jeprano Trading Limited (Кіпр). Саме Jeprano — співзасновник російського ТОВ «Авангард», а через нього — ТОВ «Міка Холдинг» (Московська область). Обидві компанії — чинні. У них раніше працювали Давид і Арман Гранци, сини Артура Гранца — фігури з орбіти Арсенія Яценюка та Андрія Іванчука. Це вже не «випадкові збіги», а стійкий зв’язок Кіпр — Німеччина — РФ.
Титанова лінія. У 2014–2017 роках НАБУ розкриває схему в «Об’єднаній гірничо-хімічній компанії». Руслан Журило, голова ОГХК, його заступник і начальник відділу продажів продавали продукцію держкомпанії афілійованим іноземним структурам за заниженими цінами, а потім перепродавали за ринковими. Збитки — близько 13 млн доларів. Журило — людина Миколи Мартиненка. Начальник відділу продажів — колишній менеджер структур Дмитра Фірташа. Саме в цей період Цюра фігурує як зручний «західний» трейдер для таких операцій.
У 2020 році схема оживає знову. ОГХК очолює Пітер Девіс — людина з орбіти Фірташа, раніше помічений у наглядовій раді банку «Кліринговий дім». І саме в цей момент ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH Олега Цюри купує 24 тисячі тонн ільменіту Іршанського ГОКу. Ціна занижена, платіж відстрочений, сировина не перевіряється, судна йдуть без кінцевого пункту призначення. За даними джерел, партія могла піти в окупований Крим, куди до 2014 року той самий комбінат постачав сировину для «Кримського титану» Фірташа.
Паралельно спливає справа ексголови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка — розкрадання Одеського припортового заводу та ОГХК на суму близько 10 млрд гривень. Серед фігурантів — Сергій Байрак, який відповідав за виведення коштів за кордон. Його зв’язок із Цюрою простежується через ту саму ITS International Trade. У цьому ж контурі — Денис Горбуненко, довірена особа Фірташа в Лондоні.
Після 2022 року Цюра не зникає, а переформатовується. У 2023 році він входить до правління UCG Trade AG (Швейцарія), трейдера сировини. У 2024 році акції переходять до Linvo AG, де раніше працював сам Цюра разом із родичкою Людмилою Цюрою. У цих же структурах фігурує Людмила Мханго — колишній співробітник Interchrome AG, трейдера, який фактично працює з російською MidUral Industrial Group. До Цюри там працював Йоханн Еккерт — екскерівник RusChrome GmbH (Німеччина), на 100% належного MidUral.
Цюра і Еккерт перетиналися також у Phoenix Resources AG (Цюрих) — трейдері, який імпортує метали та сировину з РФ. Тобто йдеться вже не про «минулі зв’язки», а про діючі канали торгівлі з російськими структурами.
