НАБУ всерйоз взялося за ексзаступника Віталія Кличка Олександра Спасибка (на колажі). У грудні минулого року він отримав підозру в резонансній справі, відомій як “операція “Чисте місто” – ексчиновнику КМДА офіційно інкримінується пособництво двом незакінченим замахам на заволодіння земельними ділянками комунальної власності на просп. Червоної Калини, 6-Б і вул. Васильківській, 6 загальною площею 0,27 га.
Про це повідомили Київвлада.
За версією слідства, задля цього Спасибко через підконтрольних йому осіб зареєстрував на цих ділянках нерухоме майно невідомого походження, щоб в подальшому підконтрольні компанії отримали цю землю в оренду від міськради. При цьому, масштаби діяльності Спасибка вражають. НАБУ зафіксувало, що цей ексзаступник голови КМДА, який за останні 27 років офіційно заробив максимум 22,5 млн гривень, витратив на різні “земельно-будівельні” проєкти понад 3,2 млн доларів. Слідство має побоювання, що Спасибко втече за кордон: за час війни він 16 разів виїжджав з України та, ймовірно, готувався отримати громадянство Румунії.
Нещодавно Національне антикорупційне бюро (НАБУ) почало активно розслідувати можливі порушення законодавства з боку ексзаступника голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Олександра Спасибка.
Детективи вивчають такі обставини в рамках кримінального провадження №52023000000000154, яке було відкрито 3 квітня 2024 року – йдеться про т.зв. “операцію “Чисте місто”, яку НАБУ розпочало за фактами ймовірного “дерибану” землі на території столиці шляхом “туалетних схем”.
Нагадаємо, це такий “спосіб” відведення землі, коли десятки “соток” або навіть цілі гектари передаються під невеликі гаражі (інколи навіть некапітальні), сміттєзбірники та інші “собачі будки” на декілька десятків квадратних метрів, або й взагалі під майно, яке існує лише “на папері”. Ця схема застосовується задля того, щоб обійти процедуру земельного аукціону, через яку суб’єктам господарювання довелось би сплачувати “кругленькі суми” до міського бюджету. Якщо ділянка вільна від забудови, то її можна передавати в оренду лише за конкурсною процедурою, яка є більш складною і “дорогою”. На чолі злочинної організації, яка займалася такими порушеннями, за версією НАБУ, нагадаємо, стояв Денис Комарницький – бізнесмен, юрист і депутат Київради V-VI скликань від “Блока Леоніда Черновецького”.
Наприкінці минулого року, 9 грудня 2025 року, Олександру Спасибку було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України. Йдеться про його поки ще “гіпотетичне” пособництво двом незакінченим замахам на заволодіння чужим майном (земельними ділянками) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинених злочинною організацією в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, повторно.
Вручення підозри Спасибку
Через два дні, 11 грудня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав йому запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 35 млн гривень. НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура клопотали стосовно більшого розміру застави (50,1 млн), але правоохоронцям було відмовлено в її задоволенні. Після внесення застави Спасибко не має права покидати Київ та Київська область без дозволу правоохоронців та суду (окрім поїздок до Чернівців, де проживає підозрюваний ексчиновник), повинен повідомляти їх про зміну місця проживання та роботи, має утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками по цій справі тощо. Термін дії таких заходів – до 11 лютого 2026 року включно.
У чому “провина” Спасибко
Як встановили в НАБУ, Олександр Спасибко залучив до ймовірного вчинення злочину двох підконтрольних йому осіб. Їхні імена та прізвища в судових ухвалах по цій справі не зазначаються через презумпцію невинуватості, але у відкритих джерелах повідомлялося, що одного з них звати Роман Блюмін (він також отримав підозру в грудні) – цей факт підтверджується тим, що Блюмін зазначений керівником та власником деяких компаній, які НАБУ “приписує” Спасибку.
За інформацією детективів, ці двоє громадян стали номінальними власниками і директорами компаній, які “купували” неіснуючі нежитлові будівлі та вносили їх до свого статутного капіталу. Таким чином ці суб’єкти господарювання отримували статус добросовісних набувачів майна, а тому мали право звертатися до Київради із заявами щодо формування земельних ділянок для обслуговування таких “примарних” нежитлових будівель та подальшого відведення такої землі у користування цих компаній. Один із підконтрольних Спасибку громадян також виплачував заробітну плату іншим номінальним власникам нерухомості та номінальним директорам і бенефіціарам таких компаній, і до того ж – компенсовував їхні витрати за участь в реєстраційних діях та продажах неіснуючих будівель.
Крім того, за версією слідства, ексзаступник голови КМДА “фінансував самочинне будівництво нежитлових будівель, виготовлення технічних паспортів на такі будівлі та реєстрацію права власності на них, реєстрацію підконтрольних компаній та виплату грошових коштів невстановленим представникам правоохоронних органів за невжиття ними заходів реагування, пов`язаних з виявленням фактів самочинного будівництва нежитлових будівель, тощо”.
В НАБУ підкреслюють, що завдяки своєчасному втручанню правоохоронних органів вдалося запобігти реалізації злочинного плану по незаконному заволодінню земельними ділянками поза процедурою земельних торгів. Зокрема, за даними слідства, планувалося оформити права на дві ділянки загальною площею понад 0,27 га (перша – на вул. Васильківській, 6, кадастровий номер 8000000000:79:221:0215, площа – 0,07 га; друга – на просп. Червоної Калини, 6-Б, кадастровий номер 8000000000:62:004:0102, площа – 0,2 га) через нібито наявні на них об`єкти нерухомості, які або не існували взагалі, або були збудовані й зареєстровані не правомірно. Таким чином територіальній громаді Києва могли бути нанесені збитки на загальну суму 19,5 млн гривень – саме такою є ринкова ціна вказаних ділянок (6,1 млн гривень – першої ділянки, 13,4 млн гривень – другої).
Як встановило слідство, на земельній ділянці на просп. Червоної Калини, 6-Б у Деснянському районі столиці станом на 2011 та 2021 роки не було “капітального нерухомого майна” – там лише були розміщені два кіоски. Але вже у листопаді 2024 року там знаходилася нежитлова будівля, що було встановлено детективами під час огляду. Власником цієї споруди площею 41,7 кв.м. (принаймні, така її площа згідно з технічним паспортом) у червні 2023 року стало ТОВ “Маякоф”, яке придбало цю нерухомість у неназваного в судових ухвалах громадянина. Останній у свою чергу зареєстрував це майно на себе за два місяці до цього, у квітні 2023-го, на підставі технічного паспорту.
Трохи інша ситуація була з майном на ділянці на вул. Васильківській, 6. Так, 17 травня 2023-го інший неназваний громадянин зареєстрував на неї право власності (теж на підставі технічного паспорту, у якому зазначалося, що площа вказаної нерухомості – 40,8 кв.м.) і того ж дня продав цю споруду компанії ТОВ “В-6”, керівником якого був одна із вишезгаданих підконтрольних Олександру Спасибку осіб. При цьому, під час огляду ділянки під будівлею у липні 2023-го НАБУ зафіксувало, що ніякої нерухомості там не було, однак під час повторного огляду від листопада 2024-го детективи виявили там нежитлову будівлю – кав’ярню.
Під час цього слідства НАБУ встановило ймовірну причетність Олександра Спасибка до діяльності понад десятка компаній, а саме: ТОВ «Реносент Компані», ТОВ “Креймолт Фаст”, ТОВ «СВ-5», ТОВ “Прага Компані”, ТОВ «Л-46», ТОВ «ВІ-Про», ТОВ «СО-5», ТОВ “Раум Констракт”, ТОВ “Колібрік”, а також вищезгаданих ТОВ «В-6» і ТОВ «Маякоф». Про це детективами стало відомо у результаті аналізу довіреностей, які видавав вказаний ексчиновник, а також у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій. При цьому, під час проведення таких дій правоохоронці зафіксували, як підконтрольні Спасибку двоє громадян виплачували “чорні” заробітні плати окремим “номінальним” керівникам вищезазначених компаній.
В НАБУ повідомили й низку інших даних щодо участі Олександра Спасибка в діяльності “злочинної організації”, якою начебто керував Денис Комарницький. Так, слідство має інформацію, що особа, яку інші фігуранти називали “САВ” (ймовірно, “Спасибко Александр Валерьевич”) профінансував половину витрат на будівництво торговельного центру на вул. Табірній 46/48-Д – його вклад начебто дорівнював 273,7 тис. доларів. Крім того, за даними НАБУ, Спасибко також вклав 1,7 млн доларів у будівництво одного з ЖК в Голосіївському районі. Також цей ексзаступник голови КМДА, як зазначають в НАБУ, витратив понад 1,2 млн доларів на реалізацію інших проектів за напрямами різних підконтрольних йому компаній.
Крім того, детективи навели деякі цікаві подробиці щодо майнового стану Олександра Спасибка та його сім’ї. Так, офіційний дохід цього підозрюваного нарахований податковими агентами, за період 1998-2025 років, склав лише 15,3 млн гривень, з яких 6,9 млн були отримані за останні три роки. Поряд з цим, у 2023-2025 роках Олександр Спасибко одержав дохід від підприємницької діяльності у розмірі 7,1 млн гривень. Тобто, вочевидь, це різні “статті доходів”, і усього ним було зароблено близько 22,5 млн гривень. При цьому, у судовому засіданні під час обрання запобіжного заходу Спасибко повідомив, що його місячний дохід наразі складає 250 тис. гривень. Крім того, НАБУ встановило, що його дружина у період 1998-2025 років отримала дохід, нарахований податковими агентами, у розмірі 1,59 млн гривень, з яких за останніх три роки – 1,2 млн.
При цьому, станом на кінець 2025 року на Олександру Спасибку майже не було ніякого майна – окрім ділянки площею 0,1 га в с. Підгірці Обухівського району Київщини. У свою чергу, його дружина володіла двома садовими будинками площею 246,3 кв.м. та 247,9 кв.м. та земельними ділянками під ними загальною площею майже 0,2 га – це майно розташоване у тому ж населеному пункті, поруч з ділянкою Олександра Спасибка. А 18-річна донька цього ексчиновника була власницею квартири площею 55,4 кв.м. (у якому саме місті, не уточнюється, але квартира такого ж “метражу” була згадана в деклараціях Спасибка, і там зазначалося, що вона знаходиться в Києві). Що стосується автомобілів, то їх у родині Спасибка два – AUDI Q5 2019 року випуску, який належить дружині, та AUDI A8 2021 року випуску, власницею якого є матір підозрюваного. Саме Олександр Спасибко подарував обидва авто своїм дружині та матері у травні 2025 року.
Зазначимо, правоохоронці мають побоювання, що Олександр Спасибко може покинути територію України. Зокрема, у січні 2024 року він надсилав одному з вищезгаданих підконтрольних йому громадян у месенджері файл, у якому міститься «Перелік документів для Румунії». На переконання правоохоронців, зазначене свідчить про можливе оформлення документів на отримання громадянства Румунії. За час повномасштабної війни Спасибко 16 разів виїжджав з України – як батько дитини з інвалідністю (він має також двох синів, один з яких має інвалідність).
Про “операцію “Чисте місто”
Як раніше повідомляла КВ із посиланням на НАБУ, до, ймовірно, очолюваної Денисом Комарницьким злочинної організації, яка розпочала свою діяльність орієнтовно у 2019 році, входили тодішній заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич, голова постійної комісії Київради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”, також на той час був директором КП “Інженерний центр”), членкиня тієї ж комісії Олена Марченко (фракція “ВО “Батьківщина”), перший заступник директора КП «Спецжитлофонд» Юрій Леонов, заступник директора КП «Київблагоустрій» Олексій Мушта, а також ще низка неназваних в судових ухвалах по цій справі осіб (у т.ч., ймовірно, працівники офісу Комарницького, яких детективи згадували в цій справі).
Усі вони в лютому 2025 році отримали підозри від правоохоронців – тобто, Олександр Спасибко та підконтрольні йому особи “приєдналися” до переліку офіційних фігурантів значно пізніше, майже через рік. Усього же, за даними НАБУ, у цій справі наразі 9 підозрюваних, двоє з яких вже на лаві підсудних, а щодо одного винесено обвинувальний вирок.
За інформацією слідства, вказана злочинна організація, використовуючи службові повноваження, посади та зв`язки її учасників, встановила контроль над окремими питаннями земельної та інвестиційної сфер у столиці. Так, її учасники, обирали комерційно привабливі земельні ділянки та забезпечували самочинне спорудження на них будівель невеликої площі, право власності на які реєстрували на підконтрольних осіб. Після цього останні подавали до міськради заяви про передачу їм прав на земельні ділянки нібито для обслуговування цих споруд, що дозволяло уникати процедури конкурентних торгів. За даними НАБУ, такому злочинному механізму учасники організації присвоїли кодову назву «Торгівля».
Як зазначають детективи НАБУ, депутати Київради та службові особи КМДА, які були членами вказаної організації, або ж перебували під її впливом, забезпечували прийняття необхідних рішень, внаслідок яких під обслуговування цих «об`єктів нерухомості» міськрадою виділялись земельні ділянки непропорційної площі та без процедури торгів. Правоохоронці вважають, що Денис Комарницький контролював вказаний процес через вплив на посадовців КМДА і частину депутатів Київради, а для забезпечення такої діяльності використовувався офіс у бізнес-центрі «IQ» на вул. Болсуновській. Детективи вказують на те, що саме там під головуванням Комарницького проводилися закриті наради, на яких “надавалися вказівки щодо дій посадовців, включно з призначенням лояльних осіб [на певні посади], звільненням підпорядкованих службовців, виділенням бюджетних коштів в інтересах злочинної організації” тощо.
За “початковими” даними НАБУ, у результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 років із власності територіальної громади Києва було незаконно виведено земельні ділянки вартістю 11,6 млн гривень, чим завдано збитків на цю суму. Також готувалося заволодіння ще шістьма ділянками загальною вартістю 83,7 млн гривень, що не вдалося завершити через викриття злочинної організації правоохоронним органом.
При цьому, ще на початку 2025 року правоохоронці стверджували, що фігуранти даної справи “вочевидь, зацікавлені у доведенні своїх намірів [щодо інших ділянок] до завершення, навіть з урахуванням викриття їх злочинної діяльності”. Тобто, йдеться про те, що ймовірні зловмисники, навіть незважаючи на відкриту кримінальну справу, мають плани, зокрема, щодо забудови “вкрадених” ділянок. На підтвердження такої гіпотези у судових ухвалах по цій справі зазначалося, що ці особи “вже профінансували значну частину витрат на «проєкти», пов`язані з одержанням ділянок у власність або користування пов`язаних осіб з метою їх подальшої комерційної забудови”.
Також цікавим є той факт, що детективи НАБУ згадували компанії із “пулу Спасибка” в контексті їхньої причетності до вказаних схем ще на початку 2025-го, коли цей ексзаступник голови КМДА ще офіційно не був підозрюваним. Йшлося про вищезгадані ТОВ “Креймолт Фаст” і ТОВ “Реносент Компані”. Так, за даними слідства, 16 серпня 2023 року один із неназваних підозрюваних по цій справі вніс до статутних капіталів цих суб’єктів господарювання нежитлову будівлю площею 435,2 кв.м. на просп. Берестейському, 117 і нежитлову будівлю площею 426,8 кв.м. на вул. Федора Кричевського, 5, яких фактично не існувало. При цьому, детективи повідомляли, що ці ТОВки були оформлені на родичів тодішнього заступника КП “Київблагоустрій” Олексія Мушти – зокрема, останній під час допитів повідомив правоохоронцям, що його вітчим “дійсно є засновником двох компаній, які фігурують у провадженні”.
Після вручення підозр, у березні 2025-го, мер Києва Віталій Кличко звільнив від посад окремих фігурантів цієї справи (у тому числі Оленича, Мушту і Терентьєва) та неодноразово обіцяв подальші “чистки” серед своїх підлеглих. У свою чергу Денис Комарницький покинув Україну – за даними деяких публічних джерел, він наразі перебуває в Австрії.
Паралельно чиновники КМДА спільно з депутатами “на папері” почали підготовку до скасування численних рішень по землевідводам, які в останні роки були прийняті всупереч тим чи іншим вимогам законодавства – вочевидь, задля того, щоб хоча б частково “замести сліди”. Зокрема, у 2024 році в міськраді було зареєстровано проєкти рішення щодо скасування передачі в оренду ділянок таким ТОВкам, як “Дорадо”, “ГБР” і “Смарт Пропертіс”. Крім того, після листів від НАБУ міськрада намагалася скасувати параметри окремих ділянок (йшлося про скасування рішень, якими було затверджено технічну документацію із землеустрою), на які звертали увагу детективи – у т.ч. щодо вищезгаданих ділянок на просп. Червоної Калини, 6-Б та вул. Васильківській, 6.
Але в результаті у цьому напрямі міськрада нічого так і не виправила. Натомість столична влада вирішила зайнятися впровадженням нових Правил розгляду проєктів рішень щодо відведення комунальних ділянок. У квітні 2025-го відповідний документ було затверджено Київрадою у першому читанні, а у жовтні, після доопрацювання, депутатський корпус затвердив їх в цілому. Зокрема, столична влада ввела мораторій на продаж комунальних об’єктів нерухомості до того моменту, поки під ними не будуть сформовані земельні ділянки; доручила чиновникам КМДА обов’язково звертатися до судів та правоохоронців з приводу фактів самозахоплення земель; доручила столичній мерії створити публічний реєстр, який дозволить відстежувати стан розгляду заяв із земельних питань, тощо. Усі ці та інші нововведення мають за мету зробити “земельні” процеси в Києві більш прозорими та допомогти подолати корупцію в даній сфері.
Однак вважати, що нові правила дадуть бажаний результат, явно передчасно. Адже будь-які правила виконують чи не виконують конкретні люди. До того ж, паралельно у Києві буде діяти і прийнятий в 2017 році “Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у Києві” – новий документ не відмінив “старі правила” у цій сфері, що, схоже, виллється у додаткові “правові колізії”.
Цікавим є і те, що описаними вище схемами також цікавляться й інші правоохоронні органи. Наприклад, вони наразі намагаються повернути до комунальної власності земельну ділянку площею майже 0,26 на під житлову забудову по вул. Каховській, 71 та покарати винних у порушеннях при її відведенні. Так, найближчим часом суд розгляне позов прокуратури щодо скасування реєстрації права власності ТОВ «Ремтехсервіс-Груп» на розташовані там будівлі, щодо скасування рішення міськради від 2024 року про передачу ділянки в оренду зазначеній компанії тощо. За даними правоохоронців, вказані споруди є об’єктами самочинного будівництва, з’явилися на цій території задля того, щоб потім «Ремтехсервіс-Груп» могло отримати землю в оренду у позаконкурентний спосіб, ця нерухомість була зареєстрована на сумнівних підставах. Ці ж факти лягли в основу кримінальної справи, яку розслідує Нацполіція і в рамках якої нещодавно було накладено арешт на вказану землю.
Власники вищезгаданої ТОВки наближені до фігурантів тієї ж “операції “Чисте місто”. Зокрема, Олександр Гусєв був співвласником ПП “Валентина-92”, що, як раніше повідомляла КВ, за ланцюгом різних громадян та суб’єктів господарювання входить або входило до орбіти впливу Олександра Спасибка. У свою чергу, дружина Олександра Гусєва Ірина, ймовірно, є сестрою дружини Михайла Терентьєва.
Що відомо про Спасибка
Олександра Спасибка не можна назвати чиновником зі значним досвідом. Так, з 1997-го по 2014-ий він працював у різних компаніях, переважно приватних – окрім двох років роботи юрисконсультом у одному з дочірніх підприємств “Державної автомобільної корпорації”. Найдовше – з 2003 року по 2014 рік – Спасибко був працевлаштований у ТОВ “Ярославів Вал”, яке пов’язували з відомим бізнесменом Леонідом Юрушевим.
Кар’єра Спасибка у столичній мерії розпочалася у вересні 2014-го, коли він став помічник голови відділу організаційно-документального забезпечення діяльності голови КМДА, а вже у жовтні того ж року був призначений на посаду директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА. Менш ніж через два роки, 28 січня 2016-го, він став заступником голови КМДА і на цьому посту пропрацював до 4 грудня 2019 року. На вказаній посаді Спасибко мав широкий спектр повноважень та обов’язків, переважно у сфері будівництва. Невдовзі після звільнення зі столичної мерії він намагався працевлаштуватися на посаду голови Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ, нині ліквідована), про що свідчить декларація про доходи в якості кандидата, але посісти відповідний пост Спасибку не вдалося.
За час роботи у КМДА Олександр Спасибко встиг запам’ятатися низкою скандалів. Зокрема, він всіляко “продавлював” через міськраду легалізацію незаконних забудов та створення умов для подальших через затвердження десятків ДПТ (детальних планів територій), які суперечать існуючому Генплану Києва. У тому числі йшлося про ДПТ, які мали узаконити скандальні житлові комплекси нині затриманого забудовника Анатолія Войцеховського. Як повідомляла КВ, коли депутати Київради не погоджувалися надати цьому процесу видимості законності за допомогою внесення змін до міської програми створення містобудівної документації, Спасибко погрожував народним обранцям багатотисячними мітингами “вкладників Войцеховського”.
Врешті-решт, у вересні 2018-го урвався терпець у столичних правоохоронців – тоді Нацполіція відкрила кримінальне провадження за фактом низки порушень при затвердженні ДПТ, які в подальшому дозволяли забудовникам здійснювати роботи всупереч вимогам законодавства (із порушенням норм висотності забудови тощо).
Але жоден з ймовірних фігурантів цього провадження так і не отримав покарання.
На фоні усіх цих скандалів столичні активісти та окремі депутати Київради минулого VIII скликання неодноразово вимагали від Віталія Кличка звільнити очільника Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександра Свистунова та його фактичного керівника Олександра Спасибка із займаних посад. Однак мер Києва тривалий час виступав проти цього – а у випадку зі Свистуновим, який досі працює на своїй посаді, Кличко й досі не змінив позицію. Однак з часом обставини змінилися.
Так, у вересні 2019-го Віталій Кличко повідомив про те, що звільнить Олександра Спасибка – однією з причин очільник міста називав проблеми з підготовкою до затвердження нового Генплану Києва (від цієї ідеї міська влада врешті-решт відмовилася через майже п’ять років, у квітні 2024-го, вирішивши коригувати “старий” Генплан). Але тоді Спасибко відмовився йти “добровільно”, попросивши у Кличка час “подумати” і знайти нове місце роботи. Але це фактично не подіяло. У вересні того ж року мер Києва (він же – голова КМДА) позбавив Спасибка майже усіх повноважень, а через два місяці фактично наказав йому звільнити робочий кабінет на Хрещатику, 36 та відправив “у заслання” в адмінбудівлю на вул. Дегтярівській, 31-а. Невдовзі після цього, у грудні 2019-го, Кличко підписав розпорядження про звільнення Спасибка.
Зазначимо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Вона наразі є підозрюваною в рамках справи щодо ймовірного захоплення земельної ділянки під колесом огляду на Контрактовій площі.
Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. Надалі, з квітня 2021 року по березень 2025 року Оленич обіймав посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та контролював сферу земельних відносин та містобудування, після чого, як зазначалося вище, був звільнений. Наразі роботу Департаменту земельних ресурсів КМДА контролює інший заступник Віталія Кличка з питань здійснення самоврядних повноважень – Владислав Андронов.
Автор: Олександр Глазунов
