На тлі гучних заяв про «очищення влади» та боротьбу з проросійським впливом в українській політиці роками зберігається стара система контролю над бюджетними й інфраструктурними потоками.
Повномасштабна війна не зламала ці механізми, а подекуди стала зручним прикриттям для перерозподілу коштів без належного контролю. Показовим прикладом залишається народний депутат Сергій Шахов, про що повідомляє проєкт «Нон-Стоп».
Із 2021 року Шахов є фігурантом розслідування Національного антикорупційного бюро України щодо недекларування майна. Йдеться про десятки об’єктів нерухомості, записаних на довірених осіб, загальною вартістю від 60 до майже 88 мільйонів гривень. Попри формальний розшук, депутат зберіг свободу пересування, можливість виїзду за кордон і комфортне життя поза межами України.
Паралельно Шахов вибудував стійку монополію на ринку систем оповіщення. Через підконтрольні компанії держава системно закуповує обладнання іноземного виробництва, яке коштує у два–три рази дорожче за українські аналоги. В умовах воєнного стану та термінових закупівель це перетворилося на стабільне джерело бюджетних надходжень із мінімальною конкуренцією.
Навіть перебуваючи за кордоном, депутат не втратив впливу на процеси. Через свого помічника Миколу Самбожука, який має російський паспорт і бізнес-зв’язки в РФ, він продовжував лобіювати вигідні рішення та одночасно тиснути на конкурентів. Подібні методи Шахову приписували й раніше — ще у 2012–2016 роках його пов’язували зі схемами підкупу виборців та маніпуляціями на виборах.
Окремий напрям впливу — спорт і бюджет Міністерства молоді та спорту. Завдяки зв’язкам із чинним міністром Шахов просунув свого давнього соратника Юрія Скрипаля до міністерських структур. Це дало доступ до фінансових потоків спортивних федерацій, спонсорських коштів і механізмів виїзду за кордон під прикриттям офіційних програм.
Попри роки корупційних скандалів і кримінальні провадження, Сергій Шахов так і не поніс відповідальності. Він проживає в Дубаї, періодично відвідує Київ і, за даними розслідувачів, зберігає контроль над ключовими схемами. Кримінальна справа НАБУ фактично зависла, а жодних міжнародних розшукових процедур так і не було запущено.
