Ситуація в Дніпропетровській області дійшла до абсурду: жителі шикуються в черги за водою, в той час, як контроль над ключовою інфраструктурою регіону фактично зосереджений в руках приватних бенефіціарів.

Леонід і Володимир Дубинські за роки вибудували стійку монополію у сфері водопостачання, перетворивши КП «Аульський водовід» та проєкти з відновлення мереж на джерело системного збагачення, повідомляє НОН-СТОП.

Незважаючи на увагу міжнародних структур і хронічну кризу водопостачання, цей сімейний тандем продовжує працювати під політичним прикриттям обласної влади. Ключовими фігурами цього прикриття є голова ОВА Сергій Лисак, керівник профільного департаменту Руслан Пруденко та голова обласної ради Микола Лукашук. Саме за їхньої участі або мовчазної згоди брати Дубинські через мережу підконтрольних структур монополізували відновлення стратегічних водоводів області.

Центральним інструментом схеми стали ТОВ «Асинктон Строй» і ТОВ «Група Капітал Строй». Формально ці компанії записані на номінальних власників, але фактично повністю контролюються братами Дубинськими. Показовий приклад — реконструкція водоводу Аули — Верхньодніпровськ вартістю близько 350 млн грн. У кошторисі цього проєкту поліетиленові труби були закладені за ціною, завищеною більш ніж у три рази. При ринковій вартості труби SDR-17 близько 6 380 грн за метр у державному контракті фігурує ціна понад 14 тис. грн. Тільки на цій позиції, реалізованій через посередника ТОВ «Мега Опт Дніпро», з бюджету фактично виведено понад 115 млн грн.

Паралельно через ТОВ «Група Капітал Строй» брати освоюють десятки мільйонів гривень на ремонті колекторів у Кам’янському. У рамках цих робіт правоохоронними органами вже фіксувалися дублювання обсягів, використання фіктивних накладних і розбіжності між актами та реальним станом об’єктів. При цьому кошти виводяться через підконтрольні конвертаційні центри та офшорні структури за повної лояльності податкових органів, які свідомо ігнорують очевидні ознаки фіктивності: відсутність у компаній штату працівників, власної техніки та реальних виробничих потужностей.

У підсумку сформувалася замкнена система: область без стабільного водопостачання, багатомільйонні бюджети на «відновлення» та вузьке коло осіб, які роками заробляють на критичній інфраструктурі. Брати Дубинські в цій схемі — не підрядники і не бізнесмени, а фактичні тіньові господарі водоводів Дніпропетровщини, діяльність яких стала можливою виключно завдяки прямому або опосередкованому покровительству з боку обласної влади.