Ексміністр агрополітики Віталій Коваль, якого пов’язують із Тимуром Міндічем та який за свою кар’єру встиг змінити крісло голови Рівненської ОДА на Фонд держмайна, а потім і на міністерський портфель, розпочав новий етап життя — судовий марафон.

10 грудня у рідному Рівному стартував процес, де Коваль намагається довести, що НАЗК «неправильно» моніторило його розкішне життя. Суд у Рівному — це не просто ностальгія за малою батьківщиною, а стратегічний хід, щоб розвалити справу у Вищому антикорупційному суді (ВАКС), де держава хоче стягнути з нього 9,3 мільйона гривень.

Редакція розслідувань Суспільного встановила, що суд із НАЗК – не єдиний, який використовує ексміністр, щоб не сплачувати до бюджету мільйони гривень. Був ще один, офіційно пов’язаний, щоправда, з його тещею. Так, у судах довели, що гроші на дороговартісну покупку були позичені. А позичав їх начебто київський адвокат, який має кінобізнес, отримує гроші з держбюджету на виробництво серіалів та якого пов’язували у медіа зі студією “95 квартал”.

Це розслідування підштовхнуло журналістів до ще одних пошуків: чи причетний Віталій Коваль до масштабної корупційної схеми “відкатів”, пов’язаної із закупівлями Енергоатома, яку на початку листопада викрило НАБУ. Адже в судах, обираючи запобіжні заходи фігурантам справи “Мідас”, прокурори САП згадували “громадянина Коваля”, який допомагав виводити кошти за кордон через криптовалюту. А за кілька днів до публічного розголосу про “Мідас” на “Українській правді” вийшла публікація, де Віталія Коваля назвали людиною зі сфери впливу Тимура Міндіча.

Суд із НАЗК у Рівному

Рівненський окружний адміністративний суд прийняв позов Віталія Коваля до НАЗК у листопаді, визнавши причини пропуску строку для оскарження поважними. Чому суд у Рівному? Бо офіційно ексміністр зареєстрований у Березному Рівненської області, звідки родом. Хоч і має квартиру в Києві.

Віталій Коваль просить суд визнати протиправними дії, вжиті під час проведення моніторингу його способу життя, скасувати лист НАЗК, яким перед САП порушено питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, а також скасувати доповідну записку НАЗК, складену за результатом моніторингу його способу життя.

Перше підготовче засідання відбулося 10 грудня. Як повідомляє онлайн-медіа “Четверта влада”, інтереси Віталія Коваля представляв адвокат Дмитро Вертеба, ексміністр на підготовче судове засідання не з’явився.

Адвокат заявив клопотання про витребування в НАЗК усіх матеріалів моніторингу способу життя Віталія Коваля та копію рішення про завершення процедури моніторингу. Але суддя відмовила в їх задоволенні. Також суддя зобов’язала адвоката Вертебу надати читабельні копії банківських виписок, які додали до позову в неналежній якості.

Наступний розгляд суддя призначила на 11:30 21 січня 2026 року.

Якщо суд у Рівному визнає дії НАЗК протиправними, це може вплинути на докази САП у суді.

Суди з САП за квартиру тещі

Віталій Коваль разом зі своєю тещею Галиною Баранюк — співвідповідачі у справі про стягнення на користь держави частки квартири, в якій жив Коваль, відколи його призначили очолювати спершу Фонд держмайна, а згодом Мінагрополітики. Йдеться про 9 мільйонів 300 тисяч гривень.

Відповідно до декларації експосадовця, квартира на 170 квадратних метрів у Києві належить Галині Баранюк, матері дружини Коваля, – Ксенії Коваль. За цією ж декларацією, донька квартиру у своєї матері орендувала. Хоча посадовець має особисте житло в Києві ще з 2008 року – на 66 “квадратів”.

Вартість тещиної квартири посадовець не вказав: мовляв, вона йому не відома. Купила Галина Баранюк квартиру, коли Віталій Коваль був на посаді голови Рівненської ОДА.

Але, як з’ясували журналісти-розслідувачі зі “Слідства.Інфо”, нерухомість розташована в житловому комплексі преміумкласу та могла обійтися покупцю в понад 17 мільйонів гривень.

Житловий комплекс, у якому теща Віталія Коваля придбала квартиру, збудований шість років тому та розташований біля Голосіївського парку у Києві.

Журналісти дізнались, що Галина Баранюк – пенсіонерка, все життя живе в Чернівцях і раніше працювала бухгалтеркою на різних підприємствах.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі після розслідування журналістів, перевірок НАЗК та НАБУ виникла підозра, що житло Галина Баранюк купила за дорученням Віталія Коваля, адже користувались нею міністр та його сім’я. Але в тещі Коваля та його сім’ї не було достатньо легальних доходів, аби придбати цю квартиру. Тому САП у травні 2025 року ініціювала позов про конфіскацію частини майна або ж 9 мільйонів 300 тисяч гривень. Порахували, що саме такої суми не вистачало, аби купити квартиру за офіційні доходи декларанта і його родичів.

Вищий антикорупційний суд за клопотанням прокуратури на час розгляду справи арештував квартиру тещі та квартиру Віталія Коваля, яку він придбав за кредитні кошти у 2008 році.

Як ідеться в ухвалі про арешт майна, теща пояснювала, що кошти на квартиру мала, бо продала за 3,8 мільйона гривень 12 соток землі в селі Ходосівка, що поряд із Києвом. І ще 5,5 мільйона позичила.

В ухвалі також вказано, що, за умовами договору позики, ці 5,5 мільйона гривень мали бути надані безготівково. Але реквізити рахунку, на який мали зарахувати гроші, у договорі не вказували. Також правоохоронці не отримали підтверджень, що така сума коштів надходила на банківські рахунки Галини Баранюк.

За номером справи сайт Судової влади показує, що розгляд позову САП щодо стягнення необґрунтованих активів триває. Спочатку продовжували строк для подання відповідачами доказів на підготовчому засіданні, потім адвокати відповідачів заявляли різні клопотання та просили відкласти засідання через участь в іншій справі. Наступного разу суд у справі збереться 9 січня 2026 року.

Адвокат із кінобізнесом: хто такий позикодавець тещі Коваля

Поки ВАКС розглядає позов САП щодо необґрунтованих активів екміністра та його тещі, чоловік, у якого Галина Баранюк нібито позичала кошти для придбання житла, встиг подати на неї позов та отримати рішення про стягнення неповернутих нею грошей – 179 544 доларів США. Звати цього чоловіка Олександр Перемежко.

Фактично цим рішенням суд встановив, що в Галини Баранюк із липня 2021 року був договір позики й що вона отримала готівкою від третьої особи 5,44 мільйона гривень (або майже 200 тисяч доларів США за курсом того періоду) на купівлю житла в Києві.

Відповідно до рішення суду, гроші Галина Баранюк мала повернути до 10 липня 2022 року. Однак вона цього не зробила, тому дату повернення перенесли на кінець 2025 року. Також Галина поселила в ту квартиру орендарів (тобто свою доньку та її чоловіка з дітьми), за рахунок їхніх виплат погашаючи борг. Але позикодавець у липні 2025 року вирішив розірвати договір. Це відбулось тоді, коли САП уже подала позов про стягнення частини квартири.

Перемежко Олександр Андрійович, за даними аналітичної системи YouControl, є адвокатом та керуючим партнером адвокатського бюро “Олександр Перемежко і партнери”, а ще – ключовою особою в групі компаній родини Перемежків.

Компанії цієї групи працюють у різних напрямках: зокрема, торгівлі деревиною, будматеріалами й санітарно-технічним обладнанням (ПП “Фідес”, ТОВ “Палет Експерт”, ТОВ “Геліос-К”), та виробництві дерев’яної тари (ТОВ “Вудсервіс Україна”). А ще Перемежко має фірми, що працюють у сфері виробництва кіно- та відеофільмів, телевізійних програм – товариства “Артформс Продакшн Україна” (з 2016 року) та “Артформс Продакшн Київ” (з 2024 року).

Першою компанією з 2018 року керує продюсерка й сценаристка Тетяна Гнєдаш – колишня дружина Олександра Ткаченка, ексміністра культури та інформаційної політики. Адвокат Олександр Перемежко ще в 2013 році представляв інтереси Тетяни Гнєдаш у її спорі з Олександром Ткаченком про поділ майна подружжя.

Фірмам із виробництва фільмів, які належать Олександру Перемежку, в 2023 році на конкурсі Мінкульту надали кошти з державного бюджету на зйомку серіалів. ТОВ “Артформс Продакшн Київ” на мелодраматичний серіал “‎Невістка прокурора” отримало 8,1 мільйона гривень. ТОВ “‎Артформс Продакшн Україна” на серіал у жанрі мелодрами та детективу “ОПГ” — 15,8 мільйона гривень.

Видання “Детектор Медіа” після виділення коштів писало, що “Артформс Продакшн Україна” та “Артформс Продакшн Київ” нібито належать до орбіти студії “Квартал 95” — через зв’язки з Борисом Шефіром та Наумом Барулею. Проте зазначимо, що таких прямих зв’язків у реєстрі ми не знайшли.

Перемежко також був бізнес-партнером Оксани Осьмачко, яка працювала заступницею Віталія Коваля спершу у Фонді державного майна, а потім у Міністерстві агрополітики. Перемежко й Осьмачко заснували та володіли разом консалтинговим ТОВ “Джиті Консалтинг Україна”.

Оксану Осьмачко звільнили з міністерства у серпні 2025 року.

Також зауважимо, що одним з адвокатів у справі Коваля та його тещі є Євгеній Усик. На сайті legalhub.online вказано, що він входив до команди бюро Олександра Перемежка.

Олександр Перемежко нам підтвердив, що він подавав позов до Галини Баранюк щодо договору позики. На запитання, які ми надіслали електронною поштою, він відписав, що знайомий з Галиною Баранюк і що інвестує вільні кошти в різні проєкти, зокрема й у нерухомість.

“З Віталієм Ковалем та Оксаною Осьмачко я знайомий, але наразі нас нічого не пов’язує. Щодо вибору адвоката Галиною Баранюк та Віталієм Ковалем — я не можу це коментувати. Це питання має бути адресоване безпосередньо їм. Незважаючи на те, що Євген Усик колись працював у нашому об’єднанні, наразі нас нічого не пов’язує”, – додав Перемежко.

На запитання, чи повернула Галина Баранюк борг, Олександр Перемежко не відповів.

Також адвокат запевнив, що в ТОВ “Артформс Продакшн Україна” представляє свої інтереси, а з Міндічем та Шефіром він особисто не знайомий.

Колишня заступниця Віталія Коваля Оксана Осьмачко від коментарів відмовилася.

Ексміністр відкрив ФОП та очолив ГО

Віталій Коваль був міністром аграрної політики та продовольства з 5 вересня 2024 року по 17 липня 2025-го. Його звільнення відбулось на фоні реорганізації в уряді, коли, з-поміж іншого, Мінагрополітики об’єднали з Міністерством економіки. 17 липня міністр Коваль зробив прощальний допис на офіційній сторінці у фейсбуці, а 14 серпня подав декларацію після звільнення.

В уряд Коваль прийшов із Фонду державного майна України, який очолив у листопаді 2023 року під час “перезавантаження” уряду. Він керував фондом до 4 вересня 2024 року. Тоді “Українська правда” з посиланням на співрозмовників із команди президента писала, що Віталій Коваль – креатура тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

Перед роботою в столиці Віталій Коваль чотири роки був головою Рівненської ОДА – з вересня 2019 до листопада 2023-го. До цього він працював у приватному бізнесі та був підприємцем.

Коли міністр Віталій Коваль звільнився, його практично не було чути, а його сторінки у соцмережах стали неактивними. І лише 12 листопада ім’я Коваля з’явилося в держреєстрі юридичних осіб – як керівника Рівненського обласного об’єднання організації роботодавців “Роботодавці Рівненщини”, неприбуткової громадської організації, яку в 2017 році заснували чотири інші організації роботодавців.

А 12 грудня Віталій Коваль знову став ФОПом — із консультування з питань комерційної діяльності, надання в оренду майна, діяльності у сфері зв’язків із громадськістю, дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки.

«Болік» чи не «Болік»? Ось у чому питання

Коли фігурантам операції “Мідас” обирали запобіжні заходи, поряд із “Рокетом”, “Тенором”, “Шугарменом”, “Карлсоном”, “Че Геварою” та іншими кілька разів прозвучало прізвище “Коваль”.

“Громадянин Коваль”, як озвучували в суді прокурори САП, конвертував гроші у криптовалюту й мав у бекофісі кодове ім’я “Болік”.

Про “громадянина Коваля” та прізвисько Болік прокурори САП згадали у Вищому антикорупційному суді кілька разів. Онлайн-трансляції судових засідань з обрання запобіжних заходів фігурантам справи “Мідас” на ютубі дозволили нам знайти всі згадки про “Коваля” та “Боліка”. Розкажемо про кілька з них.

Так, 11 листопада 2025 року прокурор САП, перераховуючи членів злочинної групи, що займалась отриманням та відмиванням коштів з контрагентів ДП “НАЕК “Енергоатом”, вказав на таке:

“Для вчинення окремих злочинів, зокрема фінансових операцій з віртуальними активами, учасниками злочинної організації за невстановлених обставин, водночас не пізніше 24 лютого 2025 року, було залучено громадянина Коваля, який мав досвід вчинення операцій цього виду. Одночасно йому було обрано псевдонім “Болік”, який використовувався при спілкуванні між собою”.

Також прокурори озвучували, що до громадянина Коваля, який перебуває за кордоном, телефонував Ігор Фурсенко (“Рьошик” – бухгалтер бекофісу, — ред.) та просив його переслати понад 37 тисяч доларів США у криптовалюті в Атланту. Дзвінок був російською, ось його український переклад:

“Болік, алло, Болік, ти зі мною? У мене правочка. Привіт. Невелика. Пам’ятаєш, в Атланті не 20 треба, а 37 730 треба було дати. Тому я тобі зараз доставлю хвостик. Ні, процес ніякий не пішов, тому що ще не давали ні контакти, ні токен, нічого”.

Під час ще одного судового засідання прокурори вказували, що Болік у розмовах фігурантів провадження фігурував як експерт щодо Європи та Іспанії:

“Які в тебе ставки щодо Вероніки? Запитаймо у цього, у кого ми хотіли запитати, у Боліка запитаємо щодо Іспанії…. Болік по Європі більш такий”.

Оскільки до “громадянина Коваля” за “послугами” бекофіс звернувся, як ішлося у словах прокурора, у лютому 2025 року, ми припустили, що це не може бути Віталій Коваль. Бо на той час Віталій Коваль був на посаді міністра. Окрім того, прокурори згадували, що станом на листопад “Болік” був за кордоном, а Віталій Коваль, судячи з його активності у державних реєстрах, таки в Україні.

Проте ми запитали у САП, чи “Болік”, про якого згадували прокурори під час судових засідань, — і є колишнім міністром Віталієм Ковалем. Прямої відповіді ми не отримали: САП послалася на таємницю досудового розслідування.

Ми також зателефонували до ексміністра за відомим нам номером телефону, щоб запитати про його нинішню роботу, суди, зв’язки з Тимуром Міндічем, можливу причетність до роботи бекофісу та чи відомо йому, хто такий “громадянин Коваль” у справі “Мідас”. На дзвінки, як і на залишені йому в месенджерах повідомлення Віталій Коваль не відповів.

Ми подзвонили в організацію “Роботодавці Рівненщини”, якою офіційно зараз керує Віталій Коваль. За номером, що вказаний контактним, відповіла Ірина Сакали, яка працювала з Ковалем спершу у Рівненській ОДА, потім — у ФДМУ, а згодом — керівницею патронатної служби в Міністерстві агрополітики та продовольства.

Жінка пообіцяла “за можливості передати” Віталію Ковалю наше прохання про коментарі. Але потім припинила відповідати на наші дзвінки.

Біографія та майно ексміністра Коваля

І насамкінець розповімо коротко про біографію та статки Віталія Коваля.

Народився він 28 липня 1981 року в місті Березному на Рівненщині. У 2003 році закінчив Тернопільську академію народного господарства за спеціальністю “банківська справа”, у 2017 році – Львівську бізнес-школу Українського католицького університету. У 2021 році Коваль навчався в Aspen Institute Kyiv.

Віталій Коваль – кандидат у майстри спорту з греко-римської боротьби, нині є віцепрезидентом Асоціації спортивної боротьби України та першим віцепрезидентом Всеукраїнської федерації греко-римської боротьби, членом Олімпійського комітету України.

З 2004 по 2006 рік працював на різних посадах у Першій Київській філії ВАТ “Укргазбанк”. Із 3 березня 2006 року по 5 липня 2019-го був ФОПом (основна діяльність — оптова торгівля фруктами та овочами, — ред.).

У 2010-му Коваль просив визнати його банкрутом через заборгованість за кредитами. У 2011-му це провадження суд припинив.

Із 2008 по 2009 рік був директором ТОВ “Пробанк Консалт” у Вишневому на Київщині. З 2012 по 2017 рік працював гендиректором київського ТзОВ “Інвесттрейдсервіс”, яке спеціалізується на оптовій торгівлі зерном, тютюном, насінням та кормами для тварин.

Із 2014 року і до призначення на посаду голови Рівненської ОДА Віталій Коваль був гендиректором ще двох товариств: “Санако”, що спеціалізується на аграрному секторі, продажу нафтопродуктів і техніки, та “ВВВ Монтаж”, компанії з будівництва доріг.

ТОВ “ВВВ Монтаж”, хоч і зареєстроване в Києві, основі тендери на будівництво доріг вигравало саме в Рівненській області. За даними ClarityProject, фірма в період із 2018-го по 2020-й роки отримала в області понад 50 контрактів на загальну суму понад 440 мільйонів гривень.

З 2020 року ТОВ стало часто з’являтися в субпідрядних договорах із ПАТ “Рівнеавтошляхбуд”. Віталій Коваль, який уже був головою ОДА, пояснював це тим, що нібито “ВВВ Монтаж” — єдина в області компанія з сертифікатом ISO 9001.

Віталій Коваль одружений із Ксенією Коваль – дизайнеркою інтер’єрів та власницею товарного знаку Koval Studio Design. Подружжя має дві доньки – Злату й Богдану.

Мати Віталія Коваля, Зінчук Тетяна Пилипівна – пенсіонерка. Брат, Коваль Олег Станіславович – підприємець у сфері агробізнесу. Тесть, Баранюк Валерій Борисович – співзасновник ТзОВ “Торговий дім моноліт-2000” (неспеціалізована оптова торгівля, вантажний автомобільний транспорт, — ред.). Теща, Баранюк Галина Петрівна – пенсіонерка й підприємиця у сфері бухгалтерських послуг.

Окрім квартири в Києві на 66 “квадратів”, іншої нерухомості чи автомобілів у власності подружжя Ковалів офіційно немає.

Журналісти онлайн-медіа “Четверта влада” писали, що Віталій Коваль протягом 2008-2009 років брав кредити для купівлі нерухомості (квартири у Києві та нежитлового приміщення у Вишневому, — ред.), але повністю кредитні кошти так і не повернув. Його “борги” на понад 7 мільйонів гривень допомогли викупити мати Тетяна Зінчук і тодішній роботодавець Коваля — Юрій Карпович.

Віталій Коваль у своїй декларації після звільнення з посади міністра вказав, що зберігав готівкою 25 тисяч доларів США, 5500 євро, 234,5 тисячі гривень та має близько півтори тисячі євро на рахунку в банку. Дружина мала готівкою 207 тисяч доларів США та 180 тисяч гривень.

Щодо доходів, то за неповний 2025 рік на посаді міністра Ковалю нарахували 840,9 тисячі гривень. Крім того, серед доходів 2025 року вказано 132 тисяч гривень від здачі в оренду, ймовірно, квартири в Києві.

Дохід дружини від підприємницької діяльності – близько 1,9 мільйона гривень.

До слова, коли Коваль працював у приватному бізнесі й був генеральним директором двох підприємств, за 2018 рік у своїй декларацій він вказував, що його офіційна заробітна плата у ТзОВ “Санако” становила 75 тисяч гривень за рік, тобто трохи більше 6 тисяч гривень на місяць. Ще 24 тисячі гривень він отримав за сумісництвом у ТзОВ “ВВВ Монтаж”, тобто 2 тисячі гривень на місяць.

Авторка: Мирослава Примак

Джерело: СУСПІЛЬНЕ