Лабораторія коштом держави: як керівник Держлікслужби та співробітник СБУ перетворили контроль над ліками на особистий бізнес.
Розслідування Bihus.Info підтверджує очевидну схему перехоплення державного контролю заради приватної вигоди. Йдеться про створення та діяльність приватної лабораторії «Добробут Лаб», яка в рекордні терміни отримала від Держлікслужби акредитацію на перевірку якості ліків і за короткий час заробила понад 50 млн грн на державних контрактах. На перший погляд — це звичайний бізнес. Насправді — замкнена корупційна система, в якій регулятор, силовик та інвестор діяли злагоджено.
Центральна фігура — керівник Держлікслужби Роман Ісаєнко. Саме він у 2023 році запропонував аграрному підприємцю Віктору Гринчуку, своєму земляку та давньому знайомому, створити «власну» лабораторію. Гринчук інвестував в обладнання, а згодом до схеми приєднався співробітник СБУ Валентин Оврамець, який контролював фармацевтичну сферу. Через три місяці після реєстрації «Добробут Лаб» отримала акредитацію, а через тиждень — перші великі замовлення на мільйони гривень від органу, очолюваного Ісаєнком. Конфлікт інтересів не просто проігнорували — він став основою всієї схеми.
Офіційні власники компанії виглядали відверто «випадковими»: 50% належать жінці з села, односельчанці Ісаєнка, яку Гринчук називає «родичкою», а решта 50% — прорабу Дмитру Устику. Устик раніше працював на будівельних об’єктах, пов’язаних із сім’єю Оврамця. В аудіозаписах він згадується як «фунт» — підставна особа, яка отримує зарплату і не бере участі в управлінні. Лабораторія розташувалася в приміщенні, оформленому на тещу Оврамця — Ірину Коринець. Обговорювалася схема оренди: лабораторія платить, а теща повертає частину коштів готівкою або через завищені платежі з відкатом у 100–200 тисяч гривень.
Потік замовлень забезпечувала «своя людина» у регуляторі — Юлія Заруцька, голова профільного департаменту Держлікслужби. Вона спрямовувала перевірки та аналізи саме до цієї лабораторії. Згідно з розслідуванням, Оврамець вимагав 10% для «служби» за так званий захист, але гроші фактично залишалися в нього. Виведення коштів було організовано системно: через мережу ФОПів (включаючи тещу, бухгалтера, юриста) з комісією 6%, частина зарплат виплачувалася неофіційно. Окремо варто згадати інсценовану «хакерську атаку», після якої з рахунків зникло близько 2 млн грн. Мета — вивести кошти як дивіденди без податків і розподілу з партнерами.
Саме цей факт спровокував конфлікт. Гринчук виявив нецільове використання коштів, між сторонами виник розлад, і схема почала трансформуватися. У серпні 2025 року була зареєстрована нова компанія — «КЛАП». Той самий офіс, ймовірно, те саме обладнання. Єдиний власник — все той же Устик, але вже без «родички» Ісаєнка. У жовтні компанія отримала нову акредитацію від Держлікслужби. Регулятор знову «не помітив» явних зв’язків.
Після публікації першого матеріалу учасники схеми намагалися врегулювати питання не публічно, а звичним для них способом — через посередника. Такий собі «Володимир» пропонував за 40 тисяч доларів «вирішити питання», щоб розслідування не побачило світ. Це виявилося обманом: матеріал був опублікований, а історія отримала розвиток. Більше того, Національне антикорупційне бюро провело обшуки в Держлікслужбі в рамках цієї справи, зокрема в кабінеті Ісаєнка. НАБУ офіційно розпочало розслідування.
Факти, підкріплені записами розмов, формують чітку картину: керівник регулятора, співробітник СБУ та інвестор створили приватну лабораторію для контролю ліків під егідою держави, використовували підставних осіб і адміністративні ресурси для отримання дозволів і контрактів, а потім систематично виводили гроші через ФОПів, готівку та фіктивні збитки. Результат — мільйони прибутку і нові активи в сім’ях: земля під Києвом, будинок у столиці, ділянки в районі Буковеля. Це не одиничне порушення, а приклад того, як державне завдання перетворюється на приватне збагачення.
