Блеклист АМКУ – не перепона: як «КЛІНІНГ-ПРО» змінив вивіску і повернувся до тендерів? Система Prozorro фіксує дивну закономірність: учасник публічних закупівель, якого восени 2025-го Антимонопольний комітет покарав за змову та заборонив брати участь у торгах, продовжує перемагати в аукціонах. Як це йому вдається і чому цього «не помічають» поважні посадовці, відповідальні за проведення тендерів?
Про це пише From-ua.
Історія львівської клінінгової групи, пов’язаної з бізнесменом Сергієм Козолупом, дедалі більше нагадує навіть не детектив, а методичку з обходу державних обмежень. Компанія, яка після рішення Антимонопольного комітету України опинилася в «чорному списку» через змову на торгах, не зникла з ринку. Вона просто знову прийшла — під тією ж назвою, з тими ж людьми, але з іншою юридичною формою. І, так виглядає, без жодних проблем продовжила вигравати державні закупівлі.
На кону – семимільйонний контракт
25 листопада Міністерство економіки оголосило закупівлю UA-2025-11-25-003002-a на обслуговування трьох об’єктів у столиці. Три лоти загальною очікуваною вартістю понад 7 млн грн передбачали утримання приміщень на вулицях Антоновича (174), Хрещатик (24) і Бульварно-Кудрявській (22).
«Змова» на 14 мільйонів і жодних наслідків: як львівська «Клінінг-Про» Козолупа після «ребредингу» знову виграє тендери
Переможець вже відомий – ТОВ “КЛІНІНГ-ПРО”. Компанія з аналогічною назвою, але у формі приватного підприємства, і з тим самим кінцевим власником (Сергій Козолуп) менш ніж два місяці тому потрапила під санкції АМКУ за антиконкурентну поведінку.
Питання напрошується саме: чому держустанови укладають контракти з учасником, який щойно викритий у координації дій з конкурентами? Адже за формою – це новий юридичний суб’єкт, а по суті – той самий постачальник послуг.
Рішення АМКУ: штрафи, змова і «чорний список»
Нагадаємо, що 28 жовтня 2025 року Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України ухвалило рішення, що стосувалося двох компаній – “КЛІНІНГ-ПРО” та “ЄВРОПОБУТСЕРВІС”, які брали участь у торгах на 14,1 млн грн:
-
Обслуговування об’єкта Мінекономіки на Хрещатику, 24 – тендер UA-2021-12-29-012522-c на 8,7 млн грн
-
Управління нерухомістю Рахункової палати – закупівля UA-2022-02-10-006854-c на 5,4 млн грн
«Змова» на 14 мільйонів і жодних наслідків: як львівська «Клінінг-Про» Козолупа після «ребредингу» знову виграє тендери
Антимонополісти зібрали доказову базу, яка не залишає сумнівів у координації:
Цифрові сліди: Обидва учасники заходили в електронний документообіг та банкінг з однакових IP-адрес. Програмне забезпечення на комп’ютерах збігалося. Електронні сертифікати для роботи в Prozorro отримувала одна й та сама уповноважена особа – від імені обох фірм.
Корпоративні зв’язки: Юридичні адреси перетиналися. Керівники та засновники мали зв’язки між собою. Фінансові документи зафіксували операції з надання взаємодопомоги – що суперечить логіці справжньої конкуренції.
Це класичний набір ознак картельної змови, прямо описаний у ст. 6 та ст. 50 Закону «Про захист економічної конкуренції».
АМКУ кваліфікував ці дії як порушення Закону України “Про захист економічної конкуренції” – конкретно пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини другої статті 6. Кожен порушник отримав штраф 136 тис. грн (загалом 272 тисячі). Головне покарання – занесення до блеклисту, що має унеможливити участь у майбутніх державних закупівлях.
Компанії визнали винними в узгоджених антиконкурентних діях, що прямо заборонено Законом України «Про захист економічної конкуренції».
-
штраф для кожної — 136 тис. грн;
-
загальна сума — 272 тис. грн;
-
обидві фірми внесені до «чорного списку» АМКУ, що унеможливлює участь у майбутніх держтендерах.
Принаймні — мало б унеможливлювати.
Бізнес-імперії у трьох юрисдикціях
За львівською фірмою стоїть Сергій Козолуп – публічна особа у бізнес-середовищі, керівник The Cleaning Pro Group. Його компанії спеціалізуються на роботі з держсектором, а не з приватними замовниками.
«Змова» на 14 мільйонів і жодних наслідків: як львівська «Клінінг-Про» Козолупа після «ребредингу» знову виграє тендери
Цифри вражають: тільки одна ПП “КЛІНІНГ-ПРО” за весь час діяльності отримала від державних структур понад 803 млн грн. Найбільший контрагент – Національний банк України, якому надано послуг на 180 мільйонів гривень.
Група Козолупа – це не одна компанія. Це мережа юридичних осіб, які займаються прибиранням, ремонтами, охороною державних об’єктів. Аналітики СтопКору виявили міжнародний вимір бізнесу: структури зареєстровані у Польщі та США, причому американські – переважно у 2025 році.
Цікава деталь: на компанію CPG Capital Bridge LLC, афілійовану з Козолупом, оформлений приватний будинок у Вірджинії. Це може свідчити про реальне місце перебування бенефіціара за межами України.
«Змова» на 14 мільйонів і жодних наслідків: як львівська «Клінінг-Про» Козолупа після «ребредингу» знову виграє тендери
Інша американська структура – CPG Global LLC – з’явилася в реєстрі 12 лютого 2025-го з юрисдикцією у Техасі. Серед менеджерів – Сергій Козолуп і Сергій Дружук, його партнер по енергетичному напрямку. Дружук раніше фігурував у медіа як власник компанії, що імпортувала електроенергію з Росії.
Видно, чиста репутація – не про цей «клінінговий» бізнес?
ПП “КЛІНІНГ-ПРО” проходить у кримінальних справах, пов’язаних із державними закупівлями 2012 року. Звинувачення – заволодіння бюджетними коштами та фальсифікація документів про виконані роботи.
Сам Козолуп у 2019-му став фігурантом провадження №42019070000000432, яке порушило ДБР у Львові. Стаття – частина 3 статті 191 Кримінального кодексу (привласнення майна через зловживання службовим становищем). Справа стосувалася контрактів між ПП “КЛІНІНГ-ПРО” та Мукачівським прикордонним загоном.
Слідство просило продовження строків розслідування, але суддя Ужгородського міськрайонного суду Логойда І.В. відмовив – справу закрили через закінчення термінів давності.
У 2022-му медіа “Останній бастіон” оприлюднило матеріал про можливе штучне “дроблення” закупівель за участі структур Козолупа: ТОВ “Клінінг Про”, ФОП Козолуп С.М., фізичної особи Дячик Ольги Михайлівни. Така практика дозволяє обходити порогові суми й уникати складніших процедур торгів.
Простий рецепт обходу санкцій
Логіка схеми елементарна. 28 жовтня 2025-го приватне підприємство “КЛІНІНГ-ПРО” з директоркою Ольгою Дячик потрапляє до блеклисту АМКУ. Участь у держзакупівлях заборонена.
Але паралельно функціонує товариство з обмеженою відповідальністю “КЛІНІНГ-ПРО”. Директор – Марина Скороход (нова особа). Кінцевий бенефіціар – Сергій Козолуп (старий знайомий). Матеріально-технічна база, персонал, клієнтська база – все те саме.
«Змова» на 14 мільйонів і жодних наслідків: як львівська «Клінінг-Про» Козолупа після «ребредингу» знову виграє тендери
Формально це інша юридична особа. ТОВка бере участь у торгах Міністерства економіки, Рахункової палати, інших відомств – і перемагає.
Виникає резонне запитання до посадовців, які приймають рішення про переможців. Зокрема, до начальника відділу організації та проведення закупівель господарського управління департаменту фінансово-господарської діяльності Міністерства Сергія Шупика. До заступника начальника відділу управління майном та ресурсами управління інфраструктури Рахункової палати Сергія Якуша.
Чи проводиться аналіз на предмет зв’язків між учасниками торгів і компаніями з блеклисту? Чи перевіряються бенефіціари? Чи звертається увага на збіг назв, ключових осіб, видів діяльності?
Поки система публічних закупівель не навчиться розпізнавати “клонів” оштрафованих учасників, боротьба з картелями залишатиметься ілюзією. Блеклист АМКУ перетворюється на формальність, яку можна обійти адміністративними маніпуляціями.
Можливо, ця історія стане корисним нагадуванням для уповноважених осіб замовників і органів контролю: інколи варто дивитись не лише в ЄДРПОУ, а й трохи глибше. Інакше вітчизняна система держзакупівель продовжуватиме працювати на користь тих, хто вміє грамотно маневрувати між формальними обмеженнями, отримуючи мільйони з бюджету – попри рішення регуляторів та очевидні репутаційні ризики.

