Реальний бенефіціарний власник одного з найпроблемніших банків України, банку “Альянс”, Павло Щербань прагне мінімізувати ризики напередодні виведення фінансової установи з ринку. У цьому контексті фігурує ім’я відомого бізнесмена Дмитра Фірташа.
Щербань спрямовує мільярди гривень у роздрібну торгівлю, нафтову логістику, аграрний сектор та IT-сферу, в той час як банк “Альянс” ризикує потонути в боргах і корупційних схемах, пов’язаних із гучними кримінальними справами останніх років.
У політичних колах і серед активної громадськості, ймовірно, не залишилося тих, хто не чув про скандальну історію за участю партнера юридичної фірми “Міллер” Олексія Носова. Він намагався підкупити детективів НАБУ та прокурорів САП, щоб змінити підсудність справи своєї підзахисної – ексголови правління банку “Альянс” Юлії Фролової. Вона перебуває в міжнародному розшуку як фігурантка іншої резонансної справи НАБУ про розкрадання державних коштів на суму в понад 1,7 млрд грн. Цей випадок відомий як “справа “Укренерго”. Компанія “Юнайтед Енерджі”, пов’язана з Ігорем Коломойським, на початку повномасштабного вторгнення придбала електроенергію у державної “Укренерго”, але не оплатила її. Згідно з банківською гарантією, борг мав покрити банк “Альянс”, однак він відмовився це зробити.
Для “Альянсу” це не перший випадок відмови від виконання гарантійних зобов’язань перед державними структурами. Однак ситуація з “Укренерго” може стати вирішальною. Нещодавно Верховний Суд кардинально змінив практику застосування законодавства про банківські гарантії. У результаті в “Альянсу” практично не залишиться вибору, окрім як погасити борг. Проблема в тому, що 1,2 млрд грн (сума, яку “Укренерго” намагається стягнути через цивільний процес) становить значну частину капіталу банку. Простіше кажучи, фінансовій установі доведеться серйозно витратитися, щоб виплатити борг і при цьому зберегти стабільність, продовжуючи повертати депозити вкладникам і видавати кредити. Більше того, у разі перемоги “Укренерго” в суді інші кредитори, яким “Альянс” також заборгував великі суми, можуть піти цим шляхом.
До цих фактів варто додати неодноразові порушення нормативів НБУ, численні штрафи за участь у відмиванні грошей, звинувачення у підробці документів і репутацію, зіпсовану корупційним скандалом із юрфірмою “Міллер”. Усе це формує готовий набір підстав для регулятора вивести банк із ринку.
Найімовірніше, усвідомлюючи це, один із ключових акціонерів, голова наглядової ради та фактичний власник банку Альянс Павло Щербань вирішив розподілити свої ризики і поступово переводить кошти в інші галузі.
Автори матеріалу звернули увагу на IT-кластер, що створюється Щербанем, видобувний бізнес в Івано-Франківській області та інвестиції в елеватор. Однак вони не торкнулися важливого аспекту – фінансового. А він має ключове значення, враховуючи складне становище банку, яким керує Павло Щербань. Крім того, ці деталі допомагають зрозуміти, чому Щербань відтермінував концентрацію понад 25% акцій банку, на що він подавав запит до Антимонопольного комітету ще в 2023 році.
Насамперед варто звернути увагу на дві компанії, де Щербань є акціонером і в яких заявлений статутний капітал становить по 1 млрд грн. Це ТОВ “Навіум Нафта” (45172957) і ТОВ “Табакос трейд” (45378245), обидві зареєстровані в грудні 2023 року. Серед видів діяльності першої компанії – оптова торгівля паливом, будівництво об’єктів електропостачання, оптова торгівля хімічною продукцією, оренда та експлуатація нерухомості. У другої – оптова торгівля відходами та брухтом, торгівля тютюновими виробами, іншими товарами, діяльність вантажного транспорту тощо.
Очевидно, що 1 млрд грн – це номінальний статутний капітал, оскільки у компаній є рік на його внесення. Однак масштаб, який намітив для себе Павло Щербань, вражає: при потенційному боргу в щонайменше 1,2 млрд грн у справі “Укренерго” він планує інвестувати – хоча б на папері – 2 млрд грн у бізнеси, не пов’язані з банківською сферою.
Примітно, що директором ТОВ “Табакос трейд” Щербань призначив Павла Парцевського, засновника низки невеликих торговельних компаній, деякі з яких виграють дрібні тендери у державних замовників – від постачання кухонного обладнання до обслуговування електромереж. Також Парцевський очолює онлайн-магазин із продажу дронів, зареєстрований на британську офшорну компанію EXTRA VENTURE LTD, яка, своєю чергою, належить жительці Французької Полінезії. Цікаво, що бухгалтером цього магазину вказано Дмитра Сніцарука. Людина з таким самим ім’ям фігурувала як контактна особа замовника в системі Prozorro для АТ “Космічні системи” – це сучасна назва дочірньої компанії російської АФК “Система”, що належить олігарху Володимиру Євтушенкову.
Ще один значний інвестиційний проєкт Щербаня – закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “АЛБ” (АО ЗНІКІФ “АЛБ”) (44991355), створений у травні 2023 року зі статутним капіталом 700 млн грн. Згідно з даними Єдиного реєстру підприємств і системи YouControl, фонд вклав кошти в ТОВ “Альянс Діджитал” (45342575). Це, по суті, виведений на аутсорсинг IT-відділ банку “Альянс”. Компанія є резидентом “Дія.Сіті”.
Директором фонду є Марина Бочарова, дружина Сергія Бочарова, заступника голови правління банку “Альянс” і бізнес-партнера Щербаня. Разом вони створюють “альтернативну реальність” для топменеджерів банку, які прагнуть зберегти свої активи, коли Нацбанк розпочне процес виведення “Альянсу” з ринку. Зокрема, Щербань і Бочаров є акціонерами згаданого фонду “АЛБ”, IT-компаній-розробників ПЗ для банків і торгівлі “Монвел” і “Монвел Арт”, у кожній із яких, згідно з фінансовою звітністю, лише основних засобів налічується на 100 млн грн. Ще одна компанія – “Альянс Пеймент системс”, куди виведено платіжний функціонал банку і яка також належить Щербаню, має показники близько 30 млн грн.
Очевидно, що про купівлю 25% акцій банку, який до того ж ризикує бути ліквідованим, уже не йдеться.
Однак, щоб “підстрахуватися” і спробувати уникнути виплати боргів, в “Альянсі” ініціювали контрольоване переслідування керівництва “Укренерго”: Вищий антикорупційний суд зобов’язав НАБУ розпочати досудове розслідування щодо голови правління НЕК Володимира Кудрицького за нібито отримання неправомірної вигоди. У судовому реєстрі відсутні деталі, але на банківському ринку всім відомо, хто найбільше зацікавлений в усуненні керівництва державної компанії і готовий вкладати в це значні кошти, навіть після невдалої спроби підкупу через юристів фірми “Міллер”.
