Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов на засіданні парламентського комітету з антикорупційної політики заявив, що злочинна організація у справі «Мідас» системно збирала дані про детективів, депутатів, міністрів, журналістів та експертів, користувалася державними реєстрами, а також отримувала інформацію про слідчі дії НАБУ ще до того, як вони мали відбутися.

Він також повідомив народним депутатам, що розслідування щодо діяльності злочинної організації є одним із головних пріоритетів Бюро. За його словами, слідча група була суттєво збільшена, а НАБУ виділило «значний ресурс», щоб забезпечити швидкість і повноту розслідування.

Абакумов наголосив, що детективи збирають додаткову доказову базу щодо осіб, яким ще не повідомлено про підозру, і після її достатності НАБУ ухвалить процесуальні рішення. 

Моніторинг детективів і збір персональних даних

«Під час цього розслідування я точно впевнився: витоки відбувалися не з НАБУ чи САП. Джерелом витоків є цілеспрямована діяльність інших органів влади та правоохоронців, які перешкоджали розслідуванню», — заявив Абакумов.

За його словами, Бюро встановило, що злочинна організація відстежувала діяльність детективів, зокрема їхні пересування Києвом через систему «Безпечне місто». Крім того, учасники організації збирали дані про місця проживання співробітників НАБУ, їхніх родичів та навіть дітей.

Абакумов повідомив, що всього члени злочинної групи зібрали 527 довідок щодо впливових осіб. Серед них — 15 детективів НАБУ, які розслідували справи у сфері енергетики, правоохоронних органів та інші резонансні провадження.

Довідки про детективів — у день, коли проти них відкривали провадження

Особливу увагу депутатів Абакумов звернув на те, що частина цих файлів була сформована 17 липня 2025 року — ще до масових обшуків у НАБУ.

Він навів приклад: довідки на детективів Руслана Магамедрасулова, Віталія Тібейкіна та Євгена Токаря були створені саме 17 липня — в день, коли ці детективи згодом отримали підозри від іншого правоохоронного органу.

«Постає питання: як інформація із закритих реєстрів — про місце проживання, телефони, паспортні дані, ІПН — могла потрапити до злочинної організації?» — запитав Абакумов. На його думку, форма документів вказує на те, що їх могли виготовити самі правоохоронці.

«Профілі» були на всіх: депутатів, міністрів, СБУвців, журналістів

Серед знайдених документів — довідки про:

• 16 чинних народних депутатів, зокрема голову комітету Анастасію Радіну та голову ТСК Ярослава Железняка;
• 18 міністрів та їхніх заступників, переважно в енергетичній та юридичній сферах;
• 9 співробітників СБУ;
• 10 журналістів, серед яких Юрій Ніколов, Покотило, Шалайський;
• колишнє керівництва «Укренерго»;

Абакумов зазначив, що після ротацій у Кабінеті Міністрів злочинна організація змінила напрям інтересу — із енергетики на Міністерство юстиції, зокрема на Державну виконавчу службу та систему виконання покарань.

Доступ до реєстру судових рішень і «зливи» обшуків

Керівник підрозділу детективів окремо наголосив на витоках інформації щодо ухвал судів.

Він нагадав, що минулого року НАБУ викрило групу адвокатів, які мали несанкціонований доступ до реєстру судових рішень і моніторили ухвали про обшуки. Хоча цих адвокатів вже зупинено, інші групи продовжують моніторити реєстр.

«Отримати доступ із ключа одного з тисяч суддів зараз не проблема для такої організації», — заявив він.

Абакумов закликав депутатів розглянути можливість обмеження доступу до інформації про обшуки у реєстрі, щонайменше тимчасово.

«Хто тільки не лазить по наших ухвалах»

Абакумов додав, що навіть після зміни правил доступу до реєстрів Державною судовою адміністрацією, витоки не припинилися. За його словами, коли НАБУ переглядало логи доступу за липень і серпень щодо ухвал ВАКС у межах кримінальних проваджень, з’ясувалося, що документи переглядали представники різних відомств — і неможливо встановити, хто конкретно стоїть за входами під їхніми «легендами».

«Там хто тільки не був у тих ухвалах», — підкреслив він.

Абакумов також зауважив, що злочинна організація мала доступ до реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції.

«Це взагалі не проблема — маючи вплив, входити в ЄДР чи лазити по реєстру судових рішень», — сказав він, додаючи, що жоден аудит цих систем не дає відповіді, хто саме здійснював доступ.

Він наголосив, що масштаб зібраної інформації свідчить: метою було не лише спостереження, а й створення можливостей впливу на детективів, експертів, слідчих і посадовців, які ухвалюють ключові для розслідувань рішення.