Історія з найбільшою лабораторною мережею України «Ескулаб» — це підручник про те, як силові та фіскальні органи роками дивляться вбік, поки бізнес виводить готівку вагонами, переписує активи на підставні компанії та фактично банкрутує цілу мережу на очах у тисяч клієнтів.
Поки пенсіонери та військовослужбовці стоять у нескінченних чергах, щоб здати аналізи, власники «Ескулабу» формують чорні каси на сотні мільйонів гривень, легалізуючи їх через елітну нерухомість у ЄС, преміальні автомобілі та ювелірні вироби. І все це — під мовчазним покровительством БЕБ Цивінського та податкової Карнаух.
Тільки за один місяць — червень 2023 року — БЕБ офіційно зафіксувало заниження податку на прибуток більш ніж на 6 млн грн. А з 2020 року обсяг доходів, які пройшли повз бухгалтерський облік, перевищив 500 млн грн. Пів мільярда готівки, які не стали податками, не пішли в бюджет, а розчинилися в схемах, які роками «ніхто не бачив». На тлі цього «Ескулаб» заявляє про розширення в Київському регіоні — понад 100 нових пунктів. Однак за фасадом красивої історії зростання ховається корпоративна війна, рейдерські атаки, фіктивні зміни керівництва, рішення суддів «на замовлення» та кримінальні провадження, які роками не рухалися.
У центрі — три співвласники: Сергій Дядюшко та Станіслав Луговський – по 43%, і син ректора ЛНУ імені Франка Денис Мельник — 14%. З 2023 року вони воюють один з одним, звинувачуючи опонентів в ухиленні від податків, розтраті, привласненні готівки, підробці корпоративних документів і незаконній зміні керівництва. Луговський через БЕБ домігся відкриття провадження про ухилення від сплати понад 5 млн грн податків за період, коли директором був Дядюшко. Інше провадження — про можливу розтрату Дядюшком коштів компанії. У відповідь Дядюшко звинувачує Луговського, Мельника та Висоцького в захопленні контролю, неврахуванні виручки, переписуванні торгових марок, договорів і переведенні бізнесу на ТОВ «Медичний центр “Метрика”», пов’язану з ними структуру.
Поки співвласники ділили частки, співробітники почали місяцями чекати зарплати, контрагенти — платежі на десятки мільйонів, а клієнти — результати аналізів. Київська філія «Ескулаб Центр», якою керував Дядюшко, фактично збанкрутувала, заборгувавши близько 30 млн грн. Але навіть це не змусило БЕБ чи податкову ворухнутися. Сотні мільйонів готівки роками йшли повз звітність, а силовики демонстрували повну «сліпоту». Лише коли конфлікт перетворився на токсичний коктейль із погроз, підпалів, судового тиску та політичних маніпуляцій, у січні 2025 року БЕБ раптово «прокинулось», провело обшук у бізнес-аналітика компанії та вилучило ноутбук із програмами обліку «чорної» готівки. Взимку 2025 року Шевченківський райсуд Києва арештував цей ноутбук як речовий доказ — але питань менше не стало.
Як так сталося, що одна з найбільших лабораторних мереж країни роками виводила сотні мільйонів, а силові органи мовчали? Чому справи на десятки мільйонів припадали пилом роками? Кому було вигідно мовчання БЕБ і податкової? Чому лише після того, як бізнес почали ділити з погрозами та підпалами, справа зрушила з мертвої точки? І головне — чи не закінчиться все черговими кулуарними домовленостями та новим «перезавантаженням» без відповідальності?
Поки Цивінський розповідав в інтерв’ю про боротьбу з ухиленням і фінансуванням ворога, одна з найбільших медичних мереж країни роками прокачувала сотні мільйонів повз бюджет. І якщо зараз цю схему не доведуть до кінця, «Ескулаб» стане черговим пам’ятником безкарності системи, яка бачить усе — крім грошей, що йдуть повз державу.
