Чотирьох жителів Харкова викрили на схемі дистанційного «цілительства». За даними слідства, їхніми жертвами, зокрема, були тяжкохворі та їхні родичі. Як інформує «Факти24», про це повідомив Офіс генпрокурора.

Як встановили правоохоронці, групу ділків зібрав безробітний харків’янин. Він залучив двох чоловіків та жінку. Разом вони організували схему дистанційного «цілительства» через популярну телепередачу.

Під вигаданими іменами фігуранти представлялися «ясновидцями» і переконували глядачів переказувати кошти на підконтрольні рахунки за проведення «обрядів», які начебто мали лікувати тяжкі хвороби, «знімати вроки» та давати «зцілення».

Жертвами шахрайської схеми стали громадяни з різних регіонів України, серед яких – тяжкохворі та їхні родичі. Загальна сума завданих збитків становить майже шість мільйонів гривень.

Отримані гроші учасники групи знімали з банківських карток і розподіляли між собою.

Прокурори вже направили до суду обвинувальний акт щодо чотирьох фігурантів за фактами шахрайства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в особливо великих розмірах та повторно (ч.ч. 4, 5 ст. 190 Кримінального кодексу України). За цією статтею загрожує до 12 років за ґратами з конфіскацією майна.

Організатору також інкримінують легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України). Ця стаття передбачає до 6 років за ґратами з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

Раніше Національна поліція України викрила та оголосила підозру шістьом учасникам злочинної організації, які створили у столиці мережу фішингових кол-центрів і ошукали десятки громадян Чехії на майже 3 млн грн.

Нагадаємо, 19 вересня Нацполіція викрила міжнародний шахрайський call-центр, який під виглядом «юридичної допомоги» привласнював кошти громадян Центральної Азії та Європи. Злочинна організація встигла ошукати громадян з Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану та країн ЄС. Псевдоюристи пропонували «допомогу» з повернення інвестицій після взаємодії з фейковими онлайн-брокерами та виманювали у потерпілих нові платежі під приводом «податків», «судових зборів» чи «верифікацій».