Канада передала Україні 40 тисяч двигунів до 70-мм некерованих авіаційних ракет CRV7 (Canadian Rocket Vehicle 7).
Відповідне відео оприлюднила канадська місія UNIFIER у своєму акаунті в X.
На оприлюднених кадрах зафіксовано процес розвантаження контейнерів із двигунами. Кадри, імовірно, були зняті в одному з європейських портів.
Варто зазначити, що для безпеки транспортування боєприпасів Канада постачає двигуни окремо від бойових частин.
Отримано понад 40000 ракетних двигунів CVR-7 !Завдяки нашій логістичній підтримці, #ЗСУ буде краще оснащеними для захисту своєї країни. #Canada #Ukraine pic.twitter.com/uUcNlJYRWa
— CAF with Ukraine (@CAFwithUkraine) April 8, 2025
Такий підхід також може бути зумовлений обмеженою кількістю придатних до використання бойових частин у порівнянні з двигунами — цю інформацію раніше підтверджувало Міністерство оборони Канади.
Деяка частина двигунів може бути переобладнана для виготовлення боєприпасів для дронів або імпровізованих реактивних систем залпового вогню.
Нагадаємо, що дискусія щодо передачі CRV7 Україні почалася ще в лютому 2024 року — з відповідною ініціативою виступила Консервативна партія Канади.
Тоді повідомлялося, що у Збройних силах Канади залишалося понад 83 тисячі законсервованих ракет CRV7, які були зняті з озброєння на початку 2000-х. У 2021 році Канада уклала контракт на їхню утилізацію, однак процес згодом зупинили.
Також у лютому 2024 року стало відомо, що Україна офіційно подала запит на отримання цих ракет.
CRV7 (Canadian Rocket Vehicle 7)
CRV7 – це некерована авіаційна 70-мм ракета, розроблена компанією Bristol Aerospace й представлена широкому загалу на початку 70-х років. Ракета адаптована для використання як на літаках, так і на гелікоптерах.
Базовою бойовою частиною перших ракет CRV7 була американська осколково-фугасна M151 із моментальним підривом, що містила 4,5 кг вибухової речовини. Також ракети могли оснащуватися димовими (M156) або освітлювальними (M257/278) боєголовками.
Канадська компанія Bristol Aerospace розробила низку спеціалізованих варіантів БЧ:
- WTU-5001/B — навчальна, із м’яким сталевим стрижнем (3,6 кг).
- WTU-5001A/B — удосконалена версія зі стрижнем із загартованої сталі.
Згодом було створено «протибункерну» БЧ WDU-50001/B вагою 7,2 кг — напівбронебійну фугасно-запальну.
Під час випробувань з’ясувалося, що навіть інертні ракети CRV7 пробивали броню старих танків Centurion. Це відкриття стало основою для створення протитанкової версії з вольфрамовим сердечником, яка могла пробивати броню Т-72 з будь-якого напрямку.
Наступним етапом стала розробка WDU-5002/B FAT — бронебійної БЧ зі стрілоподібними вольфрамовими елементами. П’ять таких «стріл» пробивали броню Т-72 з відстані 3 км у бокову та верхню проєкції.
Пізніше з’явилася універсальна версія WDU-500X/B, оснащена 80 вольфрамовими стрілоподібними елементами, здатними пробивати до 38 мм загартованої броні — ефективна проти піхоти, бронетехніки, транспорту та гелікоптерів.
Також CRV7 може оснащуватися касетною БЧ з 9 суббоєприпасами М73.
Ракети можуть запускатися із наземних пускових установок RWCS Nanuk та CRV7-PG чи авіаційних SUU-5003.
