Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило про підозру колишньому народному депутату Денису Дзензерському. Його підозрюють у тому, що він не задекларував фінансові зобов’язання на суму, що сягає мільярдів гривень, у деклараціях за 2015–2018 роки. За даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), за 2015–2016 роки сума прихованих боргів становила 3,19 млрд грн, а за 2017 рік — понад 6,7 млрд грн.

Водночас підприємства, що входять до родинної акумуляторної групи «Веста», опинилися в процедурі банкрутства. Державний Укрексімбанк продовжує судову боротьбу за заставне майно цих компаній.

Структура холдингу та роль ексдепутата

Акумуляторний холдинг був створений Віктором Дзензерським, батьком ексдепутата. До його складу входили МНПК «Веста» (ЄДРПОУ 31951177), «Веста-Дніпро» (31950849) зі статутним капіталом 599,96 млн грн, «Веста Індастріал» (32702174), «Рекуперація свинцю» (35395039), «Промислові енергетичні системи» (33185376) та «Техкомплект».

Денис Дзензерський працював у цій групі з 1998 року, відповідаючи за фінансовий блок. Під час обіймання посад народного депутата VII та VIII скликань він виступав поручителем за кредитами підприємств. За інформацією Центру протидії корупції, він також не задекларував корпоративні права в МНПК «Веста», вартість яких оцінювалася майже в 8 млн грн.

Історія кредитів та судові рішення

У 2007 році підприємства групи отримали кредити від ВТБ на загальну суму 162,9 млн доларів США, 23,77 млн євро та 397,8 млн гривень. У 2011 році Денис Дзензерський став поручителем за цими зобов’язаннями. Після того, як кошти не були повернуті, Бабушкінський районний суд Дніпра ухвалив рішення про стягнення з нього 2,96 млрд грн.

Фінансові претензії до ексдепутата та пов’язаних із ним компаній висували й інші фінансові установи: БТА Банк вимагав 514 млн грн, Укрексімбанк — понад 2,5 млрд грн, ПриватБанк — 90 млн грн. Серед кредиторів також фігурували банки «Форум», ВАБ та «Кредит Дніпро».

Через невиконання судових рішень 28 березня 2017 року відкрили кримінальне провадження №42017000000000982. Дзензерський оскаржував договори поруки, стверджуючи, що документи були сфальсифіковані.

Результати перевірок НАЗК

НАЗК виявило, що попри наявність судових рішень про стягнення коштів, банківські зобов’язання були приховані. У декларації за 2015 рік Дзензерський зазначив подарунок від батька на 35 млн грн, проте матеріали перевірки не містили достатнього документального підтвердження походження цих коштів. Також у документі фігурували житловий будинок площею 658,1 кв. м у Дніпрі, земельна ділянка площею 540 кв. м та нерухомість у Києві.

У декларації за 2017 рік були вказані позика на 1,5 млн доларів від Тетяни Донець та зобов’язання перед ПриватБанком. Водночас інші багатомільярдні борги в документі не відображалися. За підсумками перевірок НАЗК встановило, що за 2015–2016 роки сума незадекларованих фінансових зобов’язань становила 3,19 млрд грн, а за 2017 рік — понад 6,7 млрд грн.

Питання з податковими пільгами

Окремі питання виникли й щодо використання податкових пільг підприємствами групи. Рахункова палата встановила, що не було проведено перевірок цільового використання 120 млн грн пільг із ПДВ під час імпорту обладнання. З цієї суми 72,1 млн грн припадали на «Веста Індастріал», а 47,9 млн грн — на «Рекуперацію свинцю». Контроль за використанням обладнання не здійснювали навіть після початку процедур банкрутства.

Хід кримінального провадження

24 липня 2018 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Валентин Мусіяка закрив провадження щодо декларування. Однак 19 грудня апеляційний суд скасував це рішення. У січні 2019 року прокурора виключили з групи розслідування, а в березні матеріали повторно направили генеральному прокурору Юрію Луценку, який повернув їх.

15 листопада 2019 року НАБУ повідомило Дзензерському про підозру за статтею 366-1 Кримінального кодексу України (недостовірне декларування). 15 січня 2020 року стало відомо, що його оголосили в розшук.

Банкрутство «Веста Індастріал» та позиція Укрексімбанку

Процедура банкрутства «Веста Індастріал» у межах справи №904/794/14 триває з 2014 року. 18 серпня 2026 року Укрексімбанк подав скаргу на ліквідаторку підприємства Євгенію Олейник. До звернення додали акти огляду заставного майна від 30 липня та 10 вересня. Банк вимагає перевірити, чи використовують активи треті особи, які витрати здійснюють на їх утримання та чи готують майно до продажу.

Серед кредиторів підприємства — ПриватБанк, «НВП Дніпромаш» і «Дніпровський машинобудівний завод». Строк ліквідаційної процедури продовжили до 16 лютого 2027 року. Розгляд скарги Укрексімбанку призначено на 12 листопада 2026 року.

Банк також оскаржує зв’язки між кредиторами та можливий вплив Дзензерського на активи підприємства. Натомість ліквідаторка наголошує, що його формальна частка становить лише 0,0009%.