Поки НАБУ та САП у межах операції “Карфаген” розплутують складну схему “кришування” шахрайських кол-центрів.
Адже кошти в цій індустрії заробляють не лише самі організатори псевдоінвестиційних офісів, а й власники комерційної нерухомості. Ключові питання: чи могли орендодавці “не знати”, кому здають поверхи, і чи випадково одні й ті самі об’єкти нерухомості та бенефіціари фігурують в історіях з кол-центрами?
І в межах першої серії аналітичного розслідування редакція звернула увагу на низку столичних бізнес-центрів, що працюють під брендом “ФІМ Центр” у Києві та можуть мати стосунок до підсанкційного бізнесмена Вадима Єрмолаєва.
Дві адреси, два викриття – один бренд?
Про те, що комерційна нерухомість під вивіскою “ФІМ Центр” дивним чином стабільно приваблює ймовірних аферистів.
У листопаді 2025 року журналісти-розслідувачі зафіксували роботу підозрілого офісу в будівлі БЦ “ФІМ Центр” на вул. Лінійній, 17, поблизу Протасового Яру – детальний матеріал з ексклюзивними фото та відео з локації доступний за посиланням.
Тоді стопкорівці зафіксували, як близько 25 молодиків щоранку заходять у приміщення на 5-му поверсі, яке може працювати як шахрайський кол-центр.
Це було вже не перше викриття за цією адресою: ще у серпні 2024 року у матеріалі “Знову за старе” редакція розповідала, як до тієї ж будівлі журналісти викликали патрульну поліцію та слідчо-оперативну групу.
Ще один бізнес-центр під назвою “ФІМ Центр” розташований на Лівому березі Києва, у Деснянському районі, за адресою вул. Гніздовського, 1 (колишня Магнітогорська).
Роботу підозрілого кол-центру за цією адресою фіксували не лише журналісти-розслідувачі, а й користувачі соцмереж: відповідні відео оприлюднені у TikTok та у Facebook.
Як зафіксовано на відеокадрах, на цій локації могли “працювати” близько 300 співробітників, серед яких були іноземні громадяни (за попередньою інформацією, ймовірно, з Туреччини). При цьому так званий офіс займав цілий поверх будівлі бізнес-центру.
Що (і хто) пов’язує “ФІМ Центр” із підсанкційним Вадимом Єрмолаєвим?
Бренд “ФІМ Центр” – це не одна юридична особа, а, ймовірно, група пов’язаних компаній зі схожими назвами:
-
ТОВ “Еф Ай Ем Офіс Центр” (ЄДРПОУ 32455756), зареєстроване 01.04.2003 році за юридичною адресою у Дніпрі, по вул. Собінова (адреса, пов’язана з корпорацією “Алеф” з орбіти Вадима Єрмолаєва).
2. ТОВ “Еф Ай Ем Офіс Центр-3” (у 2025 році перейменоване на ТОВ “ЛАЙН-25”, ЄДРПОУ 32372972), зареєстроване 18.02.2003 року. Юридична адреса компанії – Київ, вулиця Лінійна – та сама адреса, за якою розслідувачі СтопКору фіксували кол-центр.
Чинні кінцеві бенефіціари – Станіслав Віленський (як пише Вікіпедія, заступник голови Ради корпорації “Алеф”) та Теймураз Гульбані.
Однак у переліку історичних засновників на YouControl можна знайти як самого Вадима Єрмолаєва, так і ТОВ ВКФ “Укрсельхозпром” (50%) та “Ерайзінг ООО Груп Лімітед” (50%), кінцевою бенефіціаркою яких була на той момент Калетник Оксана.
У 2024 році журналісти виявили ймовірно несанкціоноване будівництво у Солом’янському районі Києва, що по вул. Лінійна, 17, неподалік від Протасового Яру.
Згідно з паспортом об’єкта, що розміщений на стенді біля будівельного майданчика, дозвіл був виданий на проведення підготовчих робіт з реконструкції складу під адміністративно-побутові будівлі.
У паспорті також зазначалося, що замовником будівництва була саме компанія ТОВ “Еф Ай Ем Офіс Центр 3”. Згідно з даними інформаційно-аналітичних платформ, її засновниками на той момент були Вадим Єрмолаєв та Оксана Калетник.
3. ТОВ “Еф Ай Ем Офіс Центр Магнітогорська-2” (ЄДРПОУ 35624340), адреса реєстрації – та ж: Київ, вулиця Лінійна. Вид діяльності – оренда й управління власною або орендованою нерухомістю. За даними YouControl, компанія мала відношення до корпоративної групи “Алеф”.
4. ТОВ “Еф Ай Ем Офіс Центр-2” (ЄДРПОУ 34492044), та ж адреса реєстрації по Лінійній, бенефіціарний власник – громадянин Єгипту Ельгебалі Мохамед Ханафі Махмуд.
Формально сам Вадим Єрмолаєв тепер рідко фігурує як прямий власник юридичних осіб у реєстрах: за версією медіа NV.UA, після накладення санкцій РНБО він переоформив майже всі активи на родичів і топменеджерів.
Але назріває питання: чи випадково саме в бізнес-центрах мережі, яка дотична до підсанкційного бізнесмена, роками працюють кол-центри?
“Не маю жодного відношення”: що каже сам Єрмолаєв?
У серпні 2026 року Вадим Єрмолаєв, який перебував у лікарні після замаху в Монако, дав перше велике інтерв’ю журналісту відділу розслідувань “Української правди” Михайлу Ткачу. Одна з тем розмови – можливий зв’язок нападу з діяльністю кол-центрів, до якої, за даними УП, міг бути причетний його син Артур.
У розмові бізнесмен наполягав, що особисто не був фігурантом жодного провадження і не мав стосунку до інкримінованих синові фактів: “Артур – доросла людина. Він живе своїм життям, і я не бачу жодних підстав пов’язувати його справу з нападом” (цитує пряму мову Єрмолаєва Gazeta.UA).
Тобто сам Єрмолаєв публічно дистанціювався від теми кол-центрів. Відкритим лишається запитання, яке СтопКор ставив вище: навіть якщо пан Вадим не мав жодного стосунку до кол-центрів особисто, чи міг він не знати, кому здавалися в оренду цілі поверхи бізнес-центрів, якими володіють пов’язані з ним структури?
Зауважимо, у грудні 2025 року, за даними видання “Українська правда”, на Кіпрі за запитом Інтерполу затримали Артура Єрмолаєва – сина підсанкційного дніпровського бізнесмена Вадима Єрмолаєва.
Медіа Hyser із посиланням на дані слідства розповіло, що нібито “ще з 2017 року Артур разом із поплічниками розгорнув в Україні справжню імперію шахрайських кол-центрів, яка пізніше прославилася як скандальна мережа Milton Group. Масштаби вражають: у період з 2019 по 2022 роки міжнародні аферисти витягнули з кишень довірливих людей понад 100 мільйонів євро. Лише жителі невеликої Естонії втратили понад 5,4 мільйона євро”.
За інформацією видання, у квітні 2026 року Артура Єрмолаєва визнали винним у створенні та керівництві злочинним угрупованням і засудили до п’яти років позбавлення волі. Але зрештою за ґратами він провів лише чотири місяці і 26 днів, отримавши решту терміну умовно.
Скільки можна було заробити на оренді поверху під кол-центр?
На вул. Лінійній, 17, згідно з даними відкритих джерел, мінімальна площа, яка пропонується в оренду, – від 107 до 527 кв. м, площа цілого поверху сягає 1400 кв. м. Офіційна ставка – 150 грн/м² + ПДВ, плюс операційний платіж (OPEX) – ще 155 грн/м² + ПДВ (джерело: OfficeFinder).
Разом – близько 305 грн/м² без ПДВ (≈366 грн з ПДВ). Як показують нескладні арифметичні підрахунки, із цілого поверху (1400 кв. м) власник теоретично міг отримувати близько 427 тис. грн на місяць без ПДВ – майже пів мільйона гривень з ПДВ.
На вул. Гніздовського, 1 площа типового поверху становить близько 2000 кв. м (це дані офіційного сайту БЦ).
У відкритих оголошеннях на маркетплейсах нерухомості трапляється пропозиція довгострокової оренди цілого поверху за цією адресою за 1 млн грн на місяць (дані на DOM.RIA).
Зауважимо, це лише офіційні, “білі” ставки з відкритих джерел. Але неформально учасники ринку нерухомості розповіли: у випадку кол-центрів ставка може зростати удвічі-втричі. Адже далеко не кожен власник комерційної нерухомості готовий взяти на себе такі ризики і “прихистити” потенційних аферистів.
Варто наголосити: українське законодавство саме по собі не забороняє здавати комерційну нерухомість в оренду – навіть компанії, пов’язаній із підсанкційною особою.
Але коли йдеться про систематичне, повторюване виявлення кол-центрів за однією й тією ж адресою чи в об’єктах під одним брендом, виникає закономірне запитання: чи може отримання доходу від оренди в цих випадках розцінюватися як нехлюйство і байдужість до природи бізнесу орендаря або як імовірна фінансова зацікавленість і співучасть у формі сприяння?
Відповідь на це запитання – прерогатива компетентних правоохоронних органів. СтопКор лише фіксує факти й ставить питання, які, на нашу думку, мають прозвучати публічно.
