Справу про корупцію директора КО «Київмедспецтранс» Віталія Безносюка «ховають» у суді. 

У полі зору редакції опинилися дві кримінальні справи зі спільними рисами. По-перше, в обох фігурують Віталій Безносюк та Юрій Клименко. По-друге, обидва провадження стосуються обвинувачень за ч. 4 ст. 191 КК України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем. По-третє, жодна зі справ досі не завершилася судовим рішенням по суті.

Перша справа — № 761/21704/24 (КП № 12024100100001959). У ній Безносюка та Клименка обвинувачують у злочині за ч. 4 ст. 191 КК України. Потерпілою стороною визначено Київську міську державну адміністрацію. Матеріали свідчать про затяжний розгляд.

Підозри вручили ще 3 квітня, а за кілька днів суд обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. 10 травня суд встановив порядок ознайомлення захисту з матеріалами. Попри передбачені КПК коротші строки, на ознайомлення фактично дали місяць — до 10 червня.

18 вересня 2024 року захист просив передати провадження зі Шевченківського до Оболонського суду, однак Київський апеляційний суд відмовив. Після 10 жовтня у відкритих джерелах судові рішення відсутні. Водночас з інформації на порталі судової влади видно, що після засідання 16 жовтня суд ще 17 разів призначав слухання, а наступне було заплановано на 10 червня 2026 року.

Таким чином, майже два роки процесуального руху справи фактично залишаються поза межами відкритих судових рішень, що не дає змоги зрозуміти, які дії здійснював суд у цей період.

На розгляді також перебуває справа № 761/1096/25, виділена з кримінального провадження № 42022102100000201 від 15 листопада 2022 року.

За даними слідства, вона стосується можливого заволодіння бюджетними коштами під час закупівлі автомобілів швидкої допомоги та запчастин до них. Після скасування тендеру уклали договори, за якими поставили значно менше запчастин, ніж передбачалося, а частина продукції не відповідала вимогам якості та оригінальності. Це провадження також триває дуже довго.

Окрім двох згаданих, у справі є ще п’ятеро обвинувачених. За час розгляду з неї виділяли окремі провадження, заявляли самовідводи суддів та ухвалювали численні процесуальні рішення, однак остаточного вироку досі немає.

Отже, дві різні кримінальні справи, де серед обвинувачених одні й ті самі особи, об’єднує ще одна спільна риса — затяжний судовий розгляд без вироку чи іншого остаточного рішення по суті.