Крадіжки на дорогах в Україні — це не разова афера, а відпрацьована система, яка чудово працює за будь-якої влади. «Дзвінки друзям», «Велике будівництво» та мільярдні потоки через зручних підрядників — класика жанру. Юрій Голик, як один із головних архітекторів цієї схеми, разом з іншими ключовими фігурами вміло спрямовував бюджетні гроші в потрібні кишені, а сам зрештою спокійно опинився за кордоном.

Публікуємо це розслідування, щоб нагадати, як саме працювала корупційна кухня навколо Укравтодору та «Великого будівництва» — з «дзвінками друзям», переписуванням правил і мільярдами, які осідали в обраних.

Улюблений адміністративний прийом президента Зеленського називається «дзвінок другу». Оскільки керівництво країною — справа складна, то дзвінки бувають одразу двох типів.

Перший: «Мене прості люди просять зробити одну річ. Зроби. Нехай їм буде добре». Другий тип дзвінка: «Ну, як там у вас — усе нормально?». На це правильний друг має сказати, що все зашибись (правильна лексика в цьому випадку — важлива), і приголомшити будь-якою вражаючою цифрою «Тисячу садочків побудували, сто тисяч людей вилікували, мільйон дітей почали — і це лише на першому етапі реформи, далі — буде».

Щасливий президент починає повторювати магічні «тисячі-мільйони» на зустрічах із вдячними виборцями. І тут криється невелика неприємність. Бо невідворотно настає той час, коли вилікувані дідусі поведуть новонароджених дітей у побудовані садочки. Тільки от показувати нічого. Окрім, звісно, симпатичних дач і яскравих авто, які дивовижним чином з’явилися в відповідальних за бюджетні потоки.

Спектр подібних обіцянок останнім часом став неймовірно широким — від МОЗ до Міноборони. Про це вже сьогодні можна написати з десяток текстів. Для реконструкції «як це працює» ми візьмемо Укравтодор. Попри рекордний для України бюджет на ремонт доріг у 100 млрд.

Юрій Арістов. Друг

Це бізнес-партнер Володимира Зеленського, у рибний бізнес якого лідер «Кварталу» вкладав свої гонорарні надбання, поки ще не став президентом. Схоже, Зеленський оцінив комерційну жилку партнера, зробивши його керівником комітету Верховної Ради — бюджетного.

Вагу цього органу для потоків Укравтодору важко переоцінити. Бюджетний комітет затверджує розподіл бюджетних коштів на ремонт доріг. Тобто група нардепів може вирішити, що на ремонт цієї дороги, тендер на яку виграла компанія Х, грошей не дамо. Вони підуть на іншу дорогу, тендер за якою виграв В. І нехай той Х сидить зі своїм підрядом, поки В у грудні закопує живі гроші в асфальт (у грудні — це не жарт, за це справді воював комітет Арістова, ось стенограма).

Менш ніж за рік Арістов у бюджетному комітеті набрав такої державної ваги та власної значущості, що вирішив перекинути на дороги додаткові мільярди, попри те, що підставив цим під міжнародний скандал улюбленого президента. Йдеться про ініціативу забрати 350 мільярдів гривень із Covid-фонду та передати їх на ремонт доріг. Мовляв, це допоможе боротися з безробіттям, розгулу якого сприяє карантин. Це обґрунтування таке ж природне, наскільки органічно виглядає сова, натягнута на глобус. Навіть політкоректне Головне науково-експертне управління Верховної Ради назвало підхід Арістова «сумнівним у правовому відношенні». Інші точки зору до Зеленського не долітають, оскільки таких самих позицій дотримується й інший друг — перший помічник президента Сергій Шефір, а це третій партнер Зеленського та Арістова по рибній фірмі (детальніше про бізнес-зв’язок Арістова тут).

У чому суть міжнародної підстави

Саме цими днями МВФ наважився дати Україні $5 мільярдів на підтримку в розпал пандемії. І при цьому «прокляті масони» зажадали: вони проведуть аудит того ж Covid-фонду, який і має рятувати українське від наслідків епідемії. Рятувати — це забезпечити Україну принаймні лабораторіями для аналізів, щоб виявляти ланцюжки заражених. Тим паче, що українські черги на аналізи вимірюються вже чи не тижнями. Однак Арістов вирішив, що цю величезну купу грошей краще закопати в дороги. І для МВФ це точно буде приводом вважати, що вони тупо фінансують навіть не українську економіку.

Чому не українську? Бухгалтерія ремонту доріг в Україні така.

Із 100 гривень на ремонт будь-якої дороги 85 гривень йде на будматеріали (лише жалюгідні 15 % залишаються на зарплати, офіційні доходи, оплату роботи спецтехніки тощо).

Із цієї суми до 70 гривень йде на різну хімію, бітум та асфальт, який на третину теж складається з бітуму (решта 15 гривень — це вітчизняний щебінь, бетон тощо). Український бітум Коломойського вважається недостатньо якісним, тому його використовують у незначних кількостях. Тобто Україна живе на імпортному бітумі. І основним його постачальником є Білорусь, яка виробляє бітум із російської нафти.

Грубо виходить, що з кожної сотні гривень на ремонт дороги — близько 30–40 гривень урешті виводиться до Білорусі, яка частину потоку відщеплює воюючій із нами Росії. Беремо 350 млрд Арістова — і 10 млрд одразу відправляємо за межі України. Це не рахуючи дельт і марж, які зашиють у кошториси вітчизняні алхіміки. Ось що буде бачити МВФ, який дає гроші Україні не вмерти від Covid. Тому не варто дивуватися, що сьогодні парламентарії під різними приводами саботують меморандум із МВФ, у якому прописана така вимога. Навіть із ризиком, що Україна взагалі залишиться без цих грошей наодинці з пандемією.

Підстава під Порошенка. Навіть дві

Олександр Кубраков в останньому інтерв’ю «НВ» фактично підставив Зеленського під монастир. Голова Укравтодору намагався спростувати картелізацію галузі та шукав будь-які аргументи, щоб показати, що в них багато підрядників. І додумався похвалитися платежами за контрактами, виграними «за тендерами, які були проведені задовго до мене».

Ще раз. Кубраков показує різноманітність підрядників завдяки досягненням попередників. А хто в нас зараз злочинний попередник? Важко повірити.

І це погіршується стратегічною міною, яку під Зеленського заклав Юрій Голик своїм проєктом «Велике будівництво». Саме він вклав у голову президента план відремонтувати в 2020 році чотири тисячі кілометрів доріг (ось вона — магічна цифра для прес-конференцій). Але біда в тому, що більша частина цих ремонтів — це буде саме «за тендерами, які були проведені задовго до мене». І навпаки — більша частина тендерів, які Укравтодор цього року злив картелю, не має жодних шансів на своєчасне виконання. Бо шість членів Національної асоціації дорожників України вже захопили 72 % усіх підрядів Укравтодору, проведених цього року з антиконкурентними вимогами. І тепер у них лише два шляхи: або взагалі провалити завдання президента, або брати на субпідряд саме ті фірми, проти яких Укравтодор і впровадив свої «заточки». І тоді підуть псу під хвіст розмови про те, що лише кілька фірм можуть швидко й якісно робити дороги.

У будь-якому разі, ідея Голіка дає можливість Порошенку вже зараз сісти розфарбувати контурну карту «Великого будівництва» (на фото). Зеленим почеркати те, що (не) зроблять за тендерами Зеленського. Бордовим — те, що зроблять за тендерами «попередників». У контексті осінніх виборів це дасть Зеленському додаткових емоцій для оцінки ідеї перебіжчика. Нагадаємо, піарник #команди_Порошенка переобулася в «ЗЕлений» після поразки свого роботодавця на виборах і почав картелізацію ринку під носом у нового президента. З особливим цинізмом усе далі й далі заганяючи Зеленського в красиві цифри на кшталт «100 лікарень», «100 мільярдів». Насправді ці красиві цифри дають опонентам можливості ловити Зеленського на невиконанні чітких планів. І під час виборів у Зеленського ще не раз пошкодують, що вирішили вкласти прірву грошей у ремонт кількох трас, якими їздить незначна частина виборців на мерседесах і фурах. Замість того, щоб негайно почати ремонт на «маршруточних» дорогах і вулицях, де найбільше потрібні ремонти і де ями плавно перетікають в інші ями.

Хоча зрозуміло, чому цього не зробили. Бо тоді б мільярдні бюджети були розпорошені між купою регіонів, а отже — різними гаманцями. А так — маєш справу з кількома «зрозумілими» підрядниками, закопуєш усе в одному місці, і годі.

Зрозуміло, що за пів року буде «трохи незручно» перед другом. Але йому можна буде все пояснити. Об’єктивними труднощами, підступами ворогів, світовою кризою. Він довірливий, він усе зрозуміє. І хіба може переважити кілька хвилин неприємної розмови той факт, що в результаті цього в тебе з’явиться новий «садок вишневий коло хати»…

Юрій Ніколов, Олексій Шалайський