Гучний розголос навколо мільярдного тендеру на реконструкцію Інституту серця призвів до того, що вартість робіт довелося знизити на 160 мільйонів гривень. Проте підрядником залишився все той же “Кантріінвестбуд”. Це компанія, що вплутана відразу в декілька гучних корупційних скандалів, зокрема з підрядами “Держспецзв’язку” та “Енергоатому”.

Про це повідомляє видання “Телеграф”

Схема на мільярд: як проєктант “намалював” собі “золоті вікна”

Серед скептиків побутує думка, що розголос та розслідування корупційних закупівель в Україні рідко дають відчутні результати. Проте історія з тогорічним тендером Інституту серця доводить протилежне. Медійний аналіз пропозицій виявив суттєве завищення вартості робіт і матеріалів та змусив переглянути мільярдний контракт.

Нагадаємо, торги на реконструкцію приміщень установи зі створенням відділень інноваційної кардіонейрореабілітації та інтенсивної терапії Інститут серця оголосив у листопаді минулого року. Стартова ціна виглядала захмарною — 1,32 мільярда гривень.

На тендер подалися дві компанії. ТОВ “Укрбуд-Проект-Реконструкція” запропонувало виконати роботи за 980 млн грн, та ТОВ “Будівельна індустрія Кантріінвестбуд” — 1,05 млрд грн. Заявку першого учасника тендерний комітет відхилив майже одразу, заявивши про відсутність фінансового забезпечення та невідповідність технічним умовам. Відтак “Кантріінвестбуд” лишився єдиним учасником і вже готувався освоїти “сердечно” підготовлений для нього мільярд.

Аж тут на початку грудня 2025 року журналістипомітили, що тендер має всі ознаки “заточки” — адже “Кантріінвестбуд” був розробником проєктної документації, тобто від самого початку знав усі нюанси кошторисної документації.

Окрім того, ціни на матеріали та комплектуючі у пропозиції фаворита, як виявилося, були завищені на 25-40%, а подекуди й удвічі. Наприклад, на металопластикові вікна компанія заклала по 9,52 тис. грн/кв. м, хоча ринкова вартість аналогів становила близько 4,38 тис. грн.

Ба більше, дослідивши бекграунд майбутнього підрядника, “Телеграф” у власному розслідуванні “Атомний бетон у стилі кантрі: в яких оборудках засвітився “Кантріінвестбуд”, якому хочуть віддати мільярд на Інститут серця” з’ясував, що на момент проведення торгів фірма вже була фігурантом цілої низки гучних кримінальних проваджень.

Сила розголосу: як журналісти змусили підрядника “подешевшати” на 160 млн

Справа набула широкого резонансу, і викликала реакцію Антимонопольного комітету. Зрештою АМКУ23 грудня 2025 року скасував рішення про визначення ТОВ “Кантріінвестбуд” переможцем перших торгів.

Проте історія на цьому не завершилася. Уже в березні поточного року замовник провів повторний тендер. Скандальна компанія “Кантріінвестбуд” знову прийшла на конкурс. Проте грати за старими правилами їй уже не вдалося. Перебуваючи під постійним медійним прицілом, фірма була змушена кардинально урізати свої апетити: цього разу остаточна ціна контракту склала 841,09 мільйона гривень.

Таким чином, завдяки суспільному тиску та медійному контролю, вартість робіт для бюджету впала на понад 160 мільйонів гривень від суми, яку фірма розраховувала отримати спочатку.

Втім, навіть така вимушена “знижка” не знімає з порядку денного цілої низки незручних запитань до діяльності цього підрядника.

“Розвідувальні” зв’язки та коригування мільйонів для Держспецзв’язку

Один із найяскравіших епізодів у біографії “Кантріінвестбуду” стосується кримінального розслідування оборудок під час реконструкції приміщень Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку).

Юрій Ромашко – директор ТОВ “Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд”

Як з’ясували правоохоронці, ТОВ “Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд” отримало доступ до закритих оборонних тендерів зовсім не випадково. Зв’язки керівництва компанії виявилися суто армійськими. Власник фірми Юрій Ромашко свого часу проходив службу в Службі зовнішньої розвідки разом із ключовим фігурантом цієї справи — начальником Департаменту закупівель Держспецзв’язку Володимиром Мокренком.

У межах провадження НАБУ та САП встановили, що “Кантріінвестбуд” міг виконувати важливу допоміжну роль у схемі “розпилу” бюджету Держспецзв’язку. Зокрема, коли Департамент забезпечення цього відомства замовляв масштабну реконструкцію адміністративно-техничних будівель цієї служби, роль компанії звелася до так званого “коригування” кошторисів, яке, за версією правоохоронців, виявилося банальною накруткою.

Слідство зафіксувало штучне завищення цін на матеріали через залучення контрольованих субпідрядників. Цікаво, що частина засновників та директорів цих фірм-прокладок виявилися офіційними співробітниками самого “Кантріінвестбуду”.

Загальна сума збитків та фінансових порушень на реконструкції об’єктів Держспецзв’язку, до якої було залучено “Кантріінвестбуд”, сягнула понад 90 мільйонів гривень.

У грудні минулого року “Телеграф” надіслав до НАБУ запит, де просив прокоментувати деталі участі “Кантріінвестбуду” та його власника у згаданій оборудці. І отримав підтвердження, що відповідне провадження справді розслідується. Але коментувати подробиці справи правоохоронці відмовилися, з огляду на те, що такі дані належать до інформації з обмеженим доступом.

З матеріалів же судових рішень, які датуються травнем минулого року (останні, що доступні публічно), відомо, що на той час власник “Кантріінвестбуду” Юрій Ромашко ще не мав у справі статусу підозрюваного. Хоча суд при цьому констатував його можливу причетність до справи і саме тому погодився на арешт належного йому майна, зокрема мобільного телефону, через який, за версією слідства, відбувалося обговорення кримінальних оборудок.

Між іншим, товариш власника “Кантріінвеситбуду” та посадовець Держспецзв’язку Володимир Мокренко наразі фігурує не лише у розслідування про завищення вартості реконструкції будівель служби, але й у гучній справі про розкрадання на закупівлі дронів. Разом з ним у справі проходить колишня співробітниця “Кантріінвестбуду”, яка, начебто, і забезпечувала постачання “Мавіків” за завищеними цінами. Збитки у цій справі оцінюються у близько 90 млн грн.

“Атомний” бекграунд: як підрядник виплив на “плівках Міндіча”

Цілком імовірно, що під час першого тендеру Інституту серця на ТОВ “Кантріінвестбуд” ніхто б і не звернув такої прискіпливої уваги. Фірма могла тишком-нишком освоїти свій мільярд, якби раніше вона яскраво не засвітилася на мегатендерах “Енергоатому”, а саме на масштабному будівництві захисних укріплень для українських АЕС, яке згодом стало центральною темою так званих “плівок Міндіча”.

Зокрема, саме“Кантріінвестбуд” виявився одним із головних підрядників такого будівництва, заробивши загалом близько 1 млрд гривень на будівництві захисту для РАЕС.

Та “заробляла” компанія на “Енергоатомі” не лише спорудженням укриттів. Яскраву оборудку за участю “Кантріінвестбуду” під час будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива свого часу дослідив енергетичний експерт Віктор Куртєв.

Мова йшла про завищення вартості бетону, яку відокремлений підрозділ “Енергоатому” — “Атомпроектінжиніринг” під соусом “терміновості” у 2023 році замовив саме “Кантріінвестбуду”, так, наче альтернативи не існувало. Коефіцієнт завищення ціни, за висновками Куртєва, становив 95%. Тобто переплата на 27 млн грн, які вартувала угода, могла становити близько 25 млн грн.

Детективи НАБУ, які вели справу, тоді звернулися до “Енергоатому”, аби витребувати документи про цю угоду, але їм відмовили, через начебто її секретність. Тож правоохоронцям довелося звертатися до суду, щоб він дозволив доступ до цих документів.

Наразі про рух в цьому напрямку нічого не відомо, можливо “секретність” у цій справі триває.

Імунітет до розслідувань: чому токсичні підрядники досі отримують мільярди

Хоча 160 мільйонів гривень вимушеної знижки на тендері Інституту серця (нагадаємо, його очолює Борис Тодуров) можна вважати певною перемогою суспільного контролю, фінал цієї епопеї залишає по собі вкрай неприємний післясмак. Виникає закономірне запитання: а якби журналісти вчасно не порушили цю тему і не витягли на світло “золоті вікна” — то що, “Кантріінвестбуд” так безкарно і наварився б на цю космічну суму на рівному місці?

Найсумніше, що за очевидну спробу грубої накрутки у першому тендері медичної установи відповідальності так ніхто і не поніс. Замість кримінальних справ для організаторів схеми, підрядник просто переписав цифри у блокноті, отримав легкий переляк і все одно забрав свій гігантський контракт. У країні, що веде виснажливу війну, такий стан речей доводить — інститут репутації та реальної юридичної відповідальності у сфері публічних закупівель досі не працює, а маневри, що мають усі ознаки корупції, досі сходять ділкам із рук.

Ба більше, як можна побачити, апетити підрядника не обмежилися лише одним мегатендером. Окрім гігантського контракту з Інститутом серця, ТОВ “Кантріінвестбуд” вже цього року встигло підхопити ще кілька дрібніших підрядів від цієї медустанови. Паралельно фірма успішно освоює майже 9 мільйонів гривень від Управління соціальної та ветеранської політики Солом’янської РДА у місті Києві (керує Тетяна Шахрай), а також забрала контракт на 3,46 мільйона від Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (керує Андрій Іваненко).

Це свідчить про те, що державні замовники абсолютно ігнорують бекграунд своїх фаворитів. Ну, або, можливо, з ними в долі. Поки правоохоронні органи роками розслідують старі корупційні схеми, відсутність дієвого механізму репутаційної перевірки дозволяє тим самим ділкам безперешкодно отримувати нові замовлення, перетворюючи публічні фінанси на джерело особистого збагачення.