Ігор Ніконов давно займається не лише будівництвом житлових комплексів — його ім’я дедалі частіше асоціюють із забудовою найцінніших земель Києва. Після роботи першим заступником голови КМДА та радником Віталія Кличка компанія KAN Development перетворилася на одного з найбільших девелоперів столиці й отримала контроль над десятками гектарів історичних територій та найдорожчих земель міста.
Сьогодні під забудову потрапляють археологічні пам’ятки, історичні ареали й центральні квартали Києва, тоді як транспортна, соціальна та інженерна інфраструктура вже не справляється з таким навантаженням. Затори, перевантажені мережі, брак місць у школах і садках та втрата історичного середовища — це ціна, яку щодня сплачують кияни за хаотичну забудову столиці.
Найгучніший приклад — Китаївський археологічний комплекс. Київрада поновила договори оренди п’яти земельних ділянок загальною площею понад 70 гектарів, зокрема майже 22 га в Китаєві, понад 23 га в Самбурках, близько 10 га в урочищі Болгарське та ще дві ділянки площею понад 5 га. Формальним орендарем є ПрАТ «Київська овочева фабрика», однак KAN Development відкрито заявляє про свою участь у проєкті та отримала землю в суборенду. Тут планують звести понад 40 житлових секцій, хоча значна частина території входить до пам’ятки археології національного значення.
Паралельно пов’язана з Ніконовим «Київська овочева фабрика» намагається через суд скасувати постанову Кабінету Міністрів № 863, якою Китаївському археологічному комплексу уточнили межі та посилили охоронний статус. У позові також міститься вимога заборонити державі розробляти охоронну документацію для пам’ятки. Поки прокуратура намагається повернути землі державі, забудовник домагається скасування юридичних обмежень, які перешкоджають забудові історичної території.
Особливо цинічно виглядають заяви Ніконова про те, що археологічні розкопки можна провести за його кошти. Насправді Китаїв досліджують понад сто років. Саме тут знайдено візантійську амфору зі срібними гривнями XI–XII століть, давньоруське городище, печерний комплекс, курганний могильник та сотні інших артефактів, які вже експонуються в Національному музеї історії України. Ба більше, прокурори виявили 14 підроблених аркушів у матеріалах археологічного дослідження, виконаного на замовлення забудовника.
Китаїв — далеко не єдиний конфліктний проєкт KAN Development. Під час будівництва «Файна Таун» знесли гаражні кооперативи, «Комфорт Таун» роками критикували за забудову промислової території та проблеми з інженерними мережами, а в Respublika забудовник фактично перекрив передбачений містобудівною документацією громадський прохід до ТРЦ «Республіка Парк», перетворивши комунальну територію на приватний простір. Це вже не поодинокі випадки, а усталена модель роботи, за якої громадські інтереси поступаються комерційній забудові.
Ще один показовий приклад — офісно-готельний комплекс «Столичний» на Хрещатику, 5 та Грушевського, 4-Б. Через ТОВ «ГРААЛЬ» та фонд «АРС КЕПІТАЛ» спільно з Ніконовим отримали контроль над ділянкою в історичному ареалі Києва та буферній зоні ЮНЕСКО. У 2021 році Київрада продовжила оренду землі, а в 2024-му ДІАМ видала дозвіл на будівництво, хоча проєкт роками залишався замороженим через конфліктний правовий статус, містобудівні обмеження та ризики порушення законодавства про охорону культурної спадщини.
Найбільший ризик у цій історії несуть не забудовники, а люди, які купують квартири або інвестують у такі проєкти. Якщо суд визнає передачу землі незаконною, скасує договори оренди чи дозвільні документи, будівництво можуть зупинити, а введення об’єктів в експлуатацію стане неможливим. Саме покупці залишаться з недобудовами, судами та роками боротьби за власні кошти. Поки влада, забудовники та великі бізнес-групи ділять історичний Київ, усі ризики традиційно перекладають на інвесторів.
