Біля Києво-Печерської лаври може з’явитися 80-метровий хмарочос, що спотворить панораму міста. Як пояснюють активісти, будівля закриє собою православну святиню, чим кардинально змінить зовнішній вигляд столиці. Ускладнює ж ситуацію судовий дозвіл на будівництво, згідно з яким, для зведення ЖК була скасована заборона на спорудження у цьому районі будівель, вищих за 27 м.

Про це повідомляє OBOZ.UA 

Займаються ж будівництвом, як зазначається, компанії, пов’язані з ексрегіоналом Сергієм Льовочкіним та власником збанкрутілого банку “Таврика” і Київського ювелірного заводу, а також “будівничим” храмів у Москві Сергієм Цюпком. І наразі роботи вже стартували – зокрема, зазначає активіст Дмитро Перов, “вже почато демонтаж історичної будівлі училища звʼязку”.

“Порішали” через суд

Ця історія тягнеться вже кілька років. Так, у липні 2020 року Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) визнав протиправними та скасував обмеження по висоті в 27 м для житлового будинку по вул. Князів Острозьких (Московська), 43/11а. Чим фактично дозволив спорудження висотки на 80 метрів.

До речі, рішення суд виніс саме у той день, коли його голові – Павлу Вовку – повідомили про підозру в створенні злочинної організації та захопленні влади. Сам же суд в ті часи “прославився” винесенням низки скандальних рішень.

І цей самий ОАСК не побачив правових підстав вважати, що ділянка на перетині вул. Князів Острозьких та Цитадельної розташована в Центральній планувальній зоні міста Києва. Навіть попри те, що обмеження для ділянок і об’єктів, які знаходяться у Центральній планувальній зоні, встановлено Генпланом м. Києва.

Таким чином, суд погодився із доводами забудовників. Тобто, став на бік позивача – ТОВ “Будінвестиції”, засновницею якої станом на 2020 рік (тоді з’явилась перша ухвала у справі), за даними аналітичної системи YouControl, була така собі Наталія Антоненко.

“У зв`язку з цим, у позивача відсутній обов’язок дотримуватись обмежень у частині граничної висоти будівель, встановлених для центральної планувальної зони”, – йдеться у рішенні.

Зокрема, суд зазначив, що для визначення умов та обмежень використання території в межах певних зон слід використовувати план зонування території, а не Генеральний план. Крім того, ОАСК визнав, що Генплан показує, як загалом має розвиватися місто, але сам по собі не визначає, яке саме цільове чи функціональне призначення має конкретна земельна ділянка.

“З аналізу наведених норм вбачається, що Генеральним планом визначаються напрямки функціонального призначення території, але не визначається саме її функціональне призначення, тобто Генеральний план передбачає розвиток напрямків використання територій міста, а не її стале використання”, – констатували в ОАСК.

КМДА має застереження

І хоча суд скасував вимогу щодо дотримання висотності у 27 метрів, у Департаменті містобудування та архітектури КМДА висловлюють застереження. У коментарі OBOZ.UA там зазначили: рішення не скасовує факту розташування земельної ділянки в межах історичного ареалу, зони ландшафту Київських гір та буферної зони Києво-Печерської Лаври і Софії Київської. А тому на території де розташована земельна ділянка:

• частково капітальне будівництво повністю заборонене;

• нове будівництво “обмежується за висотністю та характером забудови 20 м, 27 м”.

Тобто, попри формальне розблокування висотності, 80-метрова будівля грубо суперечить нормам як Генплану так і охоронних зон.

Останнє підтвердили і в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА. У відповідь на запит там зазначили:

• Земельна ділянка за адресою: вул. Князів Острозьких, 43/11 розташована у Центральному історичному ареалі міста Києва.

Що підтверджується наказом відповідним наказом Мінкульту № 599 від 02.08.2021 р.

• Також ділянка частково розташована в межах буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра”.

Це засвідчує наказ Мінкульту № 412 від 31.01.2020 р.

“Відповідно до вищевказаної науково-проєктної документації на території, де розташована земельна ділянка визначено граничну висоту забудови частково 20 метрів та частково 27 метрів”, – зазначили у Департаменті.

Відтак, виходить, що рішення ОАСК не означає, що для земельної ділянки на вул. Князів Острозьких, 43/11а більше не діють висотні обмеження. Адже суд скасував лише обмеження у 27 метрів – що, однак, не змінило охоронного статусу цієї території.

А тому питання законності зведення 80-метрового ЖК знову стає актуальним. Для того ж, аби з’ясувати, як рішення ОАСК “стикується” з статусом цієї ділянки і чи зазначене будівництво є справді законними ми звернулись з відповідними запитами до Мінкульту та КМДА. Відповіді – якщо вони надійдуть – будуть опубліковані у наступному матеріалі.

Будівельні роботи вже стартували

Тим часом, роботи на ділянці вже стартували. “Працівниками відділу з питань благоустрою та екології… з виходом на місце встановлено, що за вказаною адресою… здійснює встановлення тимчасової огорожі на період будівництва багатоквартирного житлового будинку відповідно до контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою”, – розповіли у Печерській районній в місті Києві державній адміністрації.

Це ж фіксує і Департамент охорони культурної спадщини. Однак, при цьому там зазначають: виключне право погоджувати будь-які будівельні на об’єктах культурної спадщини, історичних територіях та у зонах їх охорони може лише Мінкульт. А “за даними системи електронного документообігу Департаменту інформація про погодження проєктної документації щодо будівництва за адресою: вул. Князів Острозьких, 43/11 відсутня”.

Тобто, попри початок робіт, Мінкульт так і не підтвердив, що погодив цей проєкт. Відтак, ми звернулись до міністерства з проханням дати чітку відповідь, чи існує таке погодження, а також надати його копію.

Ба більше, у Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва повідомили, що не видавали та не реєстрували документи, які надають право:

• виконувати підготовчі / будівельні роботи

• що засвідчують прийняття в експлуатацію завершеного будівництва за вказаною адресою.

Зі свого боку, в Департаменті охорони культурної спадщини повідомили про “підготовку відповідних заходів реагування” на початок проведення підготовчо-будівельних робіт за зазначеною адресою. Утім, якими вони будуть та які очікуються результати, не зазначається. А тому ми звернулись до Департаменту з відповідним запитом. Відповіді наразі очікуються.

Все можна виправити?

Самі ж підготовчі роботи, повідомив активіст Дмитро Перов, полягають у знесенні “історичної будівлі училища звʼязку”. Яка, за його словами, “має статус цінної історичної забудови, що розташована в центральному історичному ареалі міста”.

Утім, від знесення її це не убезпечує. Адже для цього будівля мала б мати інший статус – об’єкту культурної спадщини. А його, зазначили у Департаменті охорони культурної спадщини, у неї нема.

“Будівля на вул. Князів Острозьких, 43/11 на обліку як пам’ятка або об’єкт культурної спадщини не перебуває”, – зазначили там.

Тим не менш, зазначає Перов, Мінкульт має всі підстави визнати цю будівлю об’єктом культурної спадщини. Адже попри вже наявний статус історичної цінності, вона має ще й містопланувальне значення – оскільки “практично окунтурує напрямок вулиці, як вона раніше проходила”.

“І вже на підставі цього Мінкульт, якби в нього було бажання, може видати наказ про зупинку робіт. Оскільки в межах Центрального історичного регіону будь-які перебудови, знесення, реконструкції цінної історичної забудови мають погоджуватися з ним”, – розповів Перов.

Крім того, вважає він, Департамент охорони культурної спадщини може ініціювати надання будівлі пам’яткоохоронного статусу. Чим захистить її від знесенння – і, відповідно, унеможливить зведення 80-метрового ЖК, а з ним і спотворення панорами Києва.

Тим не менш, визнає активіст, шансів на це мало. Адже навіть якщо процедуру надання будівлі статусу пам’ятки розпочати зараз, часу для її завершення до знесення будівлі, ймовірно, вже не вистачить.

“Має розроблятися відповідна облікова документація, проведитись певні дослідження. Навіть якщо зараз Департамент запустить цю історію, то може банально не вистачити часу, щоб включити цю будівлю до переліку пам’яток до того, як її знесуть”, – констатував він.

Льовочкін та “будівельник” храмів у Москві

Замовниками ж будівництва, повідомили нам в Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва, є все та ж київська компанія “Будінвестиції”, а також Gmc Alliance Llp з офісом в Лондоні. Яка, повідомили в Департаменті земельних ресурсів КМДА, й орендує землю під ЖК. При цьому, термін угоди має завершитись 17 липня 2028 року. Однак не виключено, що він буде продовжений – як вже відбувалось раніше.

За даними ж аналітичної системи YouControl, “Будінвестиції” належать громадянці Австрії Марії Цюпко. Вона – донька Сергія Цюпка, який:

• до 2021 року був кінцевим бенефіціарним власником компанії “прийнявши” її в Наталії Антоненко;

• після чого передав фірму Марії.

При чому, зробив це не лише з “Будінвестиціями”. У певний момент, Цюпко замінив себе на доньку як засновниці вдразу низки підприємств. Що дає підстави припустити, що попри офіційний відхід від справ, діяльність цих компаній контролює саме він.

Відомий же Цюпко тим, що раніше був власником збанкрутілого банку “Таврика”. А ще – історією з банкрутством “Київського ювелірного заводу”, серед власників якого був усе той же банк “Таврика”.

“Схема банкрутства КЮЗ могла полягати у тому, що завод, яким керував Сергій Цюпко, навмисно довели до ліквідації, щоб за безцінь продати його майно, залишивши кредиторів ні з чим”, – розповідають про нього медіа.

Що цікаво, зазначається, через свою схему Цюпку навіть довелось втікати до Австрії (громадянкою якої є його дочка). Там, за даними розслідувачів, йому “довелося переховуватись від гніву Валерія Хорошковського (ексміністр фінансів. – Ред.), який після зміни влади в Україні у 2019 році вступив із Сергієм Цюпком у конфлікт за активи Київського ювелірного заводу”.

Нині ж Цюпко позиціонує себе як мецената та благодійника. А ще – ревного православного. У російській “версії. Так, 31 серпня 2022 року, вже після початку повномасштабного вторгнення, Цюпко увійшов до опікунської ради фонду “Підтримки будівництва храмів міста Москви”. А в Києві цей вірянин будує ЖК, який закриє лавру.

Gmc Alliance Llp ж належить Миколі Косенку. Він відомий як колишній помічник екснардепа Івана Фурсіна. Якого пов’язують тісні зв’язки з Сергієм Льовочкіним – одного зі стовпів режиму “регіоналів” 2010-2014 роках, главою президентської адміністрації Віктора Януковича.