Альона Шевцова, українська топменеджерка у сфері фінтеху, яка перебуває під санкціями в Україні через підозри у багатомільярдному шахрайстві, нещодавно виступила спікеркою на великому комплаєнс-заході у Великій Британії. Більшість учасників, схоже, не були обізнані з її бекграундом, а сама її участь і реакція аудиторії продемонстрували, як на практиці застосовуються стандарти комплаєнсу у фінансовій індустрії.

Про це пише журналістка Любов Величко.

В Україні ім’я Альони Шевцової пов’язують із відкликаною банківською ліцензією, чинними кримінальними провадженнями та санкціями, запровадженими Радою національної безпеки і оборони (РНБО). У Лондоні ж вона позиціонується як фінтех-експертка, лауреатка нагород і спікерка одного з ключових комплаєнс-заходів, де вартість квитків перевищує £1 000 (близько $1 355).

25–26 березня Альона Шевцова виступила в ExCeL London на конференції PAY360 — важливій галузевій події, яку підтримує Міністерство бізнесу і торгівлі Великої Британії та яку відвідують підприємці й представники правоохоронних органів у сфері економічних злочинів.

Її компанія Sends була серед чотирьох платинових спонсорів і мала окремий стенд у виставковій зоні. Шевцова також виступила спікеркою на двох панельних дискусіях.

Відмивання мільярдів і сцена PAY360: як підсанкційна Альона Шевцова продає “комплаєнс”, маючи за спиною «брудні» фінансові схеми

Стенд компанії Sends у виставковій зоні конференції PAY360 — найбільшого заходу, присвяченого платіжній індустрії. (Фото: Любов Величко)

За словами двох учасників, Шевцова витратила «досить багато грошей» на участь у цьому заході. Точна вартість такого спонсорства публічно не розкривається.

На офіційному сайті PAY360 Шевцову представлено як фінтех-підприємицю та спікерку панелей, зокрема дискусії «The agentic AI tsunami: revolutionizing compliance via AML and KYC», де AML означає протидію відмиванню коштів, а KYC — процедури ідентифікації клієнтів, що є частиною банківського комплаєнсу.

У описі підкреслюється роль у забезпеченні стійкості платіжних систем України під час війни, а також зазначаються партнерства з глобальними компаніями, зокрема Mastercard і Visa, і нагороди від міжнародних організацій та української влади.

Її помітна присутність на заході, присвяченому комплаєнсу, контрастує з тим, як її описують українські органи влади. За даними Бюро економічної безпеки України (БЕБ), вона фігурує у справі про відмивання коштів, що стосується привласнення понад 110 млн доларів. Слідство вважає, що ця схема дозволяла відмивати гроші, отримані від нелегального онлайн-гемблінгу.

12 квітня 2025 року президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про запровадження санкцій проти чотирьох осіб, серед яких і Альона Шевцова. У справі також фігурує IBox Bank — український банк, у якому вона володіла значною часткою. Його ліцензію було відкликано Національним банком України (НБУ) у березні 2023 року через системні порушення у сфері протидії відмиванню коштів.

Це рішення стало частиною ширшої кампанії проти так званих схем «міскодингу», коли платіжним транзакціям навмисно присвоювали неправильні коди категорій торговців (MCC) — наприклад, маскували платежі за азартні ігри під комунальні послуги або роздрібні покупки — щоб приховати їхню справжню природу та уникнути оподаткування.

Жодна з цих обставин — ні розслідування, ні санкції, ні закриття банку — не згадувалася під час заходу.

Водночас Шевцова продовжує працювати у Великій Британії через свій фінтех-бізнес. Її компанія Sends базується у Британії. Sends є торговою назвою Smartflow Payments Limited — компанії, зареєстрованої в Англії та Уельсі (№11070048) і авторизованої Управлінням з фінансового нагляду (FCA) під номером 900873.

Протягом двох днів PAY360 через виставкові зали пройшли кілька тисяч учасників — за різними оцінками, від 5 000 до 10 000 відвідувачів. Основними темами заходу були штучний інтелект (AI) та комплаєнс. Фінансові злочини, як і очікувалося для події такого рівня, також залишалися серед ключових тем.

На цьому тлі команда Шевцової була помітно активною: усміхалася, вітала відвідувачів і вела розмови протягом усього дня, без будь-яких видимих ознак того, що суперечності навколо її бекграунду обговорювалися.

Відмивання мільярдів і сцена PAY360: як підсанкційна Альона Шевцова продає “комплаєнс”, маючи за спиною «брудні» фінансові схеми

Скріншот публікації на сторінці компанії Sends та на сторінці Альони Шевцової після конференції PAY360 (скріншоти з Instagram)

На PAY360 багато учасників не були обізнані з бекграундом Шевцової. На запитання, чи може особа, яка перебуває під санкціями за кордоном, пройти перевірки у Великій Британії, більшість відповідала, що не повинна.

«Це залежить від юрисдикції… певною мірою від того, хто саме запровадив санкції», — зазначив один із учасників.

«Не можна бути засудженим за відмивання коштів в одній юрисдикції, а в іншій почати з чистого аркуша… така інформація має десь зберігатися», — сказав інший.

Однак коли уточнили, що йдеться саме про Шевцову — спікерку та спонсорку заходу — більшість відмовилися від коментарів, а другий співрозмовник припустив, що вона, ймовірно, використовує «прогалини» в системі.

«Думаю, вона просто користується лазівками», — сказав він.

Її бекграунд не згадувався під час панельних дискусій, як і не було жодних згадок про IBox Bank.

Втім, не всі реакції були критичними.

«Вау. Очевидно, у неї є фінансові потоки, і це працює, і мені здається, що така людина розуміє більше, ніж пересічний учасник. Я б хотів із нею працювати», — зазначив третій учасник.

У дописі після заходу компанія Sends описала участь Шевцової як частину ширших галузевих дискусій про штучний інтелект і фінансовий комплаєнс. За словами компанії, вона брала участь у панелях щодо AML і KYC-рішень на основі ШІ, а також вбудованих фінансів, наголошуючи на важливості поєднання технологічних інновацій із належним управлінням і бізнес-фокусом.

Ця ситуація виявляє розрив між тим, що глобальна фінансова індустрія декларує щодо комплаєнсу, і тим, як він працює на практиці. Особи, пов’язані з серйозними звинуваченнями, можуть і надалі діяти в системі — і навіть здобувати в ній легітимність. У цьому сенсі комплаєнс ризикує перетворитися не на фільтр, а на платформу.