Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Надія Побережна, яка винесла рішення про умовний вирок обвинуваченому у справі про ДТП, де загинула одна дитина, а інша отримала важкі травми, не отримала покарання від Вищої ради правосуддя. 

Місцевими ЗМІ повідомлено, що в листопаді 2023 року у Шполі двоє дітей 9 та 11 років краєм узбіччя на велосипедах прямували до репетитора.  17-річний підліток, який виявився сином місцевого валютника, керуючи автомобілем марки Honda Civic, збив на смерть  хлопчика, а дівчинку госпіталізували з черепно-мозковою травмою. Було розпочато досудове розслідування та внесено відомості до ЄРДР №12023250000000417 за ч.2 ст.286 КК. Винуватець мав отримати від трьох до восьми років ув’язнення.

Вже у серпні хлопця визнали винуватим з призначенням покарання у 4 роки позбавлення права керувати транспортними засобами на 3 роки. Далі Побережна звільнила водія під іспитовий строк у два роки. Прикметним є той факт, що вбивця — син місцевого валютника.

Незаконність та м’якість вироку Побережної була офіційно підтверджена — Верховний Суд скасував це рішення, вказавши на грубі порушення. Водій отримав 3 роки позбавлення волі.

Але у квітні 2026 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 615/2дп/15-26, яким відмовила у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді  Побережної. Дисциплінарне провадження щодо неї повністю припинено. Скаржниця Оксана Коркіяйнен вважала, що суддя недостатньо мотивувала рішення про умовне покарання, не врахувала тяжкість наслідків (смерть 9-річного хлопчика), думку потерпілої та інші обставини. На її думку, це підривало авторитет правосуддя.

Вирок Шполянського суду в частині покарання дійсно було скасовано Черкаським апеляційним судом 24 червня 2025 року та залишено без змін Верховним Судом 16 жовтня 2025 року. Апеляція призначила реальне покарання — 3 роки позбавлення волі.

Однак Вища рада правосуддя дійшла висновку, що у діях судді Побережної відсутній склад дисциплінарного проступку. Зокрема, немає доказів умислу чи грубої недбалості при наведенні мотивів рішення.  У вироку суддя все ж навела мотиви: тяжкість злочину, особу неповнолітнього (вперше скоїв, позитивні характеристики, щире каяття, низький ризик рецидиву за висновком пробації), думку потерпілої та інші обставини. Палата наголосила, що оцінка якості мотивації — це компетенція вищих судових інстанцій, а не дисциплінарного органу.

Скасування вироку саме по собі не є підставою для дисциплінарної відповідальності судді, якщо немає умислу чи грубої недбалості (ч. 2 ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів»).

Друга Дисциплінарна палата підкреслила: суддя має право на власне тлумачення закону в межах дискреційних повноважень, якщо воно добросовісне. Помилка правозастосування, навіть якщо її виправляють вищі інстанції, не завжди означає дисциплінарний проступок. Скаржниці надали дозвіл на оскарження рішення ВРП у встановленому законом порядку.

Рішення ухвалено одноголосно складом палати під головуванням Романа Маселка (члени: Сергій Бурлаков, Олена Ковбій, Олексій Мельник, Тетяна Спірідонова). Активним учасником розгляду справи був Сергій Бурлаков, який неодноразово згадувався у розслідуваннях громадських організацій щодо сумнівної репутації.

Висновок ВРП про те, що суддя «просто помилилася», виглядає як спроба приховати умисне винесення завідомо неправосудного вироку.