Роман Осадчук очолює ДП «СЕТАМ» — державну платформу реалізації арештованого майна, яка формує фінальний етап примусового стягнення активів. Саме через цю систему визначається, хто й за яких умов отримує спірне майно.
Про це пише ГО “Нон-Стоп Україна”.
Формально вона має гарантувати прозорість і дотримання судових рішень. Фактично ж виникають системні відхилення від цих принципів.
У межах роботи «СЕТАМ» сформовано механізм обходу судових заборон через формальні юридичні конструкції. Реалізація майна відбувається у стислі строки, що виключає повноцінну перевірку обтяжень і законності дій. Всі ключові етапи виглядають синхронізованими між виконавцями, реєстраторами та організатором торгів. Ці схеми відбувалися за відома Осадчука як керівника підприємства.
Показовим є кейс із Nissan Leaf, який виставили на торги попри пряму судову заборону на відчуження. Виконавець Коломієць В. К. використав рішення Верховного Суду як формальну підставу, хоча воно не скасовувало обмеження. Арешт було накладено через вісім днів після ухвали, а вже за тридцять днів автомобіль опинився на аукціоні. Така швидкість свідчить про заздалегідь підготовлений механізм реалізації.
Аналогічні випадки зафіксовані з Renault C440 та Infiniti QX60, де інтервали між арештом і торгами становили шістнадцять і навіть два дні. У всіх епізодах фігурує один і той самий пул осіб, включно з реєстратором Новейко-Вадис О.Г. та виконавцями Маковецьким З. В., Притуляком В. М., Яцишиним А. Н. і Коломійцем В. К. Повторюваність учасників вказує на узгодженість дій і системний характер процесів. Усі ці дії відбувалися в межах платформи, яку очолює Осадчук.
За 2025 рік Осадчук задекларував 1,57 млн грн доходу, тоді як його дружина отримала понад 580 тис. грн від підприємницької діяльності. Значна частина нерухомості оформлена на дружину, включно з квартирами та нежитловими приміщеннями, придбаними у 2023–2024 роках. Додатково задекларовано готівкові активи у розмірі 30 тис. доларів і 65 тис. грн. Така структура активів корелює з моделлю, де контроль над процедурою поєднується з концентрацією ресурсів.
Ключовий висновок полягає в тому, що йдеться не про окремі порушення, а про системний механізм. Коли державна платформа використовується для обходу судових рішень і швидкого відчуження майна, вона втрачає свою функцію гаранта прозорості.
Якщо ці процеси відбуваються за відома керівника, це означає наявність управлінського контролю над схемами. У такій конфігурації «СЕТАМ» перетворюється на інструмент перерозподілу активів, а не на відкритий ринок.
