Ті, хто стежить за скандалами навколо банку «Альянс», помітили, що розпочалася масова кампанія з зачистки негативних матеріалів щодо банку та його власника Павла Щербаня.

Про це пише портал “Антикор”.

Чистити є що – в Інтернеті присутній величезний масив матеріалів, в яких сам банк і його менеджмент фігурують у гучних кримінальних справах та розслідуваннях – від історії з мільярдними боргами перед державою до підозр у фінансових схемах та виводі коштів.

Кампанія з зачистки ведеться за всіма правилами інформаційної війни – судові позови, погрози та скарги на нібито порушення авторських прав. Останнє – найбільш ефективна та швидка тактика, що дозволяє оперативно прибрати небажаний матеріал з видачі.

Суть методу проста – створюється фейкове «першоджерело», на яке копіюється небажаний матеріал. Датоване це «першоджерело» більш ранньою датою, ніж та публікація, яку треба вичистити. Потім через систему Lumen Database летить скарга на «порушення авторських» прав. Вона підтверджується відповідним посиланням.

Те, що Павло Щербань подає свої скарги від порноресурсу, було б смішним, якби ці скарги не приносили йому бажаного результату – «незаконно скопійовані» матеріали видаляються, після чого зникає й «оригінал». Знайти після такої зачистки публікацію можна, але це досить складна процедура. Головне ж досягнуто – негатив зник з видачі пошуковика.

Павло Щербань і банк «Альянс»: як банкір через DMCA-скарги та суди зачищає інтернет від матеріалів про борги, схеми і зв’язки з РФ

Одночасно низка українських сайтів повідомляла про тиск на редакції. Хоча прямих підтверджень цьому немає, але з деяких сайтів зникли викривальні публікації про Павла Щербаня та банк «Альянс».

Хай там як, а наявна цілеспрямована кампанія, яка містить усі класичні частини інформаційної війни: оскарження публікацій, юридичні претензії до редакцій, масові скарги на контент, спроби «переформатували» пошукову видачу. Мета кампанії очевидна: це спроба очистити інтернет від матеріалів про корупційні скандали навколо банку.

Виникає логічне питання – що намагається вичистити Павло Щербань? Відповідь тут досить проста, хоча у двох словах пояснити причину буде й утруднено. Якщо коротко, то головна причина – серія гучних історій, в яких фігурує банк «Альянс», його бенефіціари та менеджмент, серед яких не останнє місце займає Павло Щербань.

Скандал з «Укренерго» і боргом понад мільярд

Найвідоміша історія — справа навколо постачань електроенергії компанії United Energy, пов’язаної з олігархом Ігорем Коломойським.

На початку повномасштабного вторгнення United Energy придбала електроенергію у державного оператора «Укренерго», однак так і не розрахувалася за постачання. Оплата угоди була забезпечена банківською гарантією банку «Альянс», тому після неоплати трейдера державна компанія вимагала погашення боргу від банку-гаранта.

Павло Щербань і банк «Альянс»: як банкір через DMCA-скарги та суди зачищає інтернет від матеріалів про борги, схеми і зв’язки з РФ

Однак «Альянс» відмовився виконувати гарантійні зобов’язання, що призвело до багаторічних судових спорів. Борг у 1,2 мільярда гривень так і залишився непогашеним.

Спроба підкупу детективів НАБУ

Паралельно НАБУ розслідує кримінальну справу про розкрадання коштів, фігуранткою якої стала колишня голова правління банку Юлія Фролова, оголошена в міжнародний розшук. Додатковий резонанс справі додала спроба адвоката Олексія Носова дати хабар у розмірі 200 тисяч доларів детективам НАБУ та прокурорам САП, щоб змінити підсудність Фролової.

Павло Щербань і банк «Альянс»: як банкір через DMCA-скарги та суди зачищає інтернет від матеріалів про борги, схеми і зв’язки з РФ

При цьому сума вимог «Укренерго» у цивільному процесі — близько 1,2 мільярда гривень, що становить значну частину капіталу банку і, у разі програшу, може серйозно вдарити по фінансовій стійкості «Альянса» та спровокувати нові вимоги з боку інших кредиторів.

Банк «Альянс» і «Міндічгейт»

Банк «Альянс» також розглядається як один з можливих фінансових інструментів, через який проходили кошти, виведені з державних енергетичних проєктів у рамках скандалу, що отримав назву «Міндічгейт».

Йдеться про гроші західних партнерів, виділені на відновлення та захист української енергетичної інфраструктури. Оскільки такі кошти надходять до країни в безготівковій формі, ключовим питанням стає механізм їх подальшого переведення в кеш і виводу. За даними незалежних джерел та публікацій у пресі, саме через банк «Альянс» могли проводитися операції з перетворення цих коштів на готівку та їх подальшим розподілом.

Павло Щербань і банк «Альянс»: як банкір через DMCA-скарги та суди зачищає інтернет від матеріалів про борги, схеми і зв’язки з РФ

У публікаціях також стверджується, що фактичний контроль над банком належав голові наглядової ради Павлу Щербаню, тоді як формальний власник Олександр Сосіс називається номінальною фігурою. Щербаня пов’язують з колишнім заступником глави Офісу президента Ростиславом Шурмою, якого в низці розслідувань називають політичним покровителем банку.

Павло Щербань і банк «Альянс»: як банкір через DMCA-скарги та суди зачищає інтернет від матеріалів про борги, схеми і зв’язки з РФ

Відзначається, що завдяки цьому впливу «Альянс» уникав жорстких санкцій з боку НБУ, попри виявлені порушення, тоді як інші банки в схожих ситуаціях втрачали ліцензії.

Схеми виводу грошей у РФ

Після серії скандалів Павло Щербань почав поступове перенаправлення капіталу з банку «Альянс» у нові структури, формально не пов’язані з банківським сектором. Кошти виводилися з проблемного банку та інвестувалися в нові компанії та фонди, щоб знизити особисті ризики на тлі боргів та кримінальних розслідувань навколо фінансової установи.

Зокрема, наприкінці 2023 року були створені компанії «Навиум Нафта» та «Табакос трейд» із заявленим статутним капіталом по мільярду гривень кожна. Ці структури займаються паливною логістикою, торгівлею та транспортними операціями — сферами, не пов’язаними безпосередньо з банківською діяльністю. Таким чином мільярди гривень можуть переводитися з банківської сфери в нові бізнес-проєкти, частина яких, за непрямими ознаками, має зв’язки з російськими структурами.

Павло Щербань і банк «Альянс»: як банкір через DMCA-скарги та суди зачищає інтернет від матеріалів про борги, схеми і зв’язки з РФ

Також був створений закритий інвестиційний фонд «АЛБ» з капіталом близько 700 мільйонів гривень, через який кошти спрямовувалися в IT-компанії та платіжні сервіси, фактично виділені з інфраструктури банку «Альянс». Ця мережа нових компаній та фондів слугувала механізмом перерозподілу та виводу фінансових потоків з банку напередодні можливих санкцій регулятора чи проблем з його стійкістю.

Вивід грошей до Росії та фінансування терористів

Павло Щербань і банк «Альянс» також звинувачувалися в налагодженні схеми з регулярним виводом грошей до Російської Федерації.

На сайті президента навіть була зареєстрована петиція, яка описувала ці схеми. Як стверджували автори петиції, через структури, пов’язані з банком «Альянс», могли виводитися значні фінансові потоки до Росії. Зокрема, автори вказують на участь банку в схемі відмивання та переказу близько 6,5 мільярда гривень до РФ у 2019–2020 роках, а також на операції, які використовувалися для фінансування структур на окупованих територіях.

Павло Щербань і банк «Альянс»: як банкір через DMCA-скарги та суди зачищає інтернет від матеріалів про борги, схеми і зв’язки з РФ

Крім того, у петиції йдеться про легалізацію коштів, отриманих в енергетичних схемах, у тому числі пов’язаних із постачаннями електроенергії «Укренерго». За твердженням ініціаторів звернення, такі операції проводилися через банківські гарантії та фінансові транзакції, після чого гроші виводилися на користь бенефіціарів, пов’язаних з російськими інтересами.

Вищенаведене – лише частина публічних звинувачень на адресу банку «Альянс» та його фактичного бенефіціара Павла Щербаня. Окрім справи «Укренерго», банк «Альянс» та його власник Павло Щербань фігурували й в інших скандалах, пов’язаних насамперед з банківськими гарантіями. ЗМІ та учасники ринку відзначали, що в низці випадків після настання гарантійних зобов’язань перед державними структурами чи контрагентами банк оскаржував виплати та затягував розрахунки через суди, що викликало конфлікти з кредиторами та посилювало репутаційні ризики установи.

Окремі журналістські розслідування також порушували питання про перерозподіл фінансових потоків та можливий вивід коштів у пов’язані бізнес-проєкти — зокрема в нафтотрейдинг, аграрний сектор та інші комерційні структури. Крім того, навколо банку виникали громадські кампанії та петиції з вимогою перевірки його діяльності, що посилило увагу до «Альянса» з боку медіа та правоохоронних органів.

Реакція держави та кримінальні справи

Попри спроби зачистки інформації, правоохоронні органи продовжують займатися справами, пов’язаними з банком. У 2026 році Бюро економічної безпеки отримало дозвіл на обшуки в приміщеннях банку «Альянс». Слідство перевіряє можливе ухилення від сплати податків, легалізацію майна та інші фінансові порушення.

За даними ЗМІ, в рамках розслідувань також вивчається роль банку в обслуговуванні окремих ризикованих операцій та бізнесу, включаючи структури, пов’язані з азартними іграми. Крім того, навколо банку продовжуються судові спори щодо фінансових зобов’язань і банківських гарантій.

Чим усе це закінчиться – спрогнозувати важко. З одного боку, складається стійке враження, що правоохоронні органи або ігнорують звинувачення на адресу Павла Щербаня, або роблять усе, щоб ці звинувачення не дійшли до фінальної стадії – тобто розгляду в судах. З іншого – не треба забувати про те, що Павло Щербань після пертурбацій в Офісі президента опинився без тієї потужної підтримки, яку йому надавали на рівні заступників глави ОПУ.

Можливо, нинішня масова зачистка компрометувальних матеріалів і викликана тим, що «криша» на найвищому рівні, яка забезпечувала Павлу Щербаню фактичну безкарність багато років, таки «потекла». Поки що, як уже відзначалося, робити якісь прогнози зарано. Але факт залишається фактом – Павло Щербань увімкнув «турборежим» у спробах відбілити біографію.