Після нетривалого періоду мовчання ім’я Дмитра Рукіна знову з’явилося в публікаціях щодо його ймовірної причетності до сумнівних фінансових операцій.
Цього разу йдеться не про платіжні системи 4Bill і SettlePay, після скандалу навколо яких Рукін був змушений залишити Україну, а про його новий фінтех-проєкт — іспанську компанію Victo Postanova SL, де він є директором і кінцевим бенефіціаром.
Формально компанія займається рекламними послугами для онлайн-бізнесу. Сам Рукін стверджує, що його мета – будувати міжнародний фінтех-бізнес і розробляти продукти для онлайн-платежів. Продукт поки що не помічений у яких-небудь скандалах, подібних до історії з 4Bill і SettlePay, після якої Дмитро Рукін став фігурантом кримінальної справи в Україні, але питання все ж викликає.
Дмитро Рукін виступає бенефіціаром і директором Victo Postanova SL, яка базується в Іспанії, але веде свою діяльність у Латинській Америці. Основні операційні країни – Бразилія та Перу.
Також привертають до себе увагу інші дивності. Victo Postanova SL зареєстрована як рекламне агентство, але її філії та дочірні компанії працюють у сфері платіжних операцій, причому далеко від материнської компанії – на іншому кінці світу, причому Бразилія не є тісним партнером чи союзником Іспанії, навпаки – відносини між країнами досить прохолодні.
Така комбінація – класичний сигнал для аналітиків фінансового ринку: європейська компанія з нейтральним видом діяльності та фінансові структури в менш регульованих юрисдикціях.
Але, крім цього сигналу, є ще одна деталь, яка просто не може залишитися без уваги – Дмитро Рукін відкрив свій європейсько-американський бізнес після втечі з України.
Нагадаємо, у 2023 році навколо платіжної системи 4Bill розгорівся великий корпоративний конфлікт. На той момент Дмитро Рукін обіймав посаду керівника продажів у структурі Digital Finance, яка працювала з платіжними сервісами 4Bill, SettlePay, BetterBro та іншими пов’язаними проєктами.
У публічну площину конфлікт вийшов після того, як після внутрішнього аудиту були виявлені масштабні фінансові порушення. Як заявили бенефіціари інфраструктури 4Bill, група менеджерів – Дмитро Рукін, Назар Янко та Сергій Ганін – організували схему виведення коштів платіжної системи.
Ключовим фігурантом цієї схеми називали Дмитра Рукіна, а зводилася вона до маніпуляцій з тарифами платіжних операцій, унаслідок яких кошти клієнтів виводилися з 4Bill через банківські карти родичів Рукіна, Янка та Ганіна.
Крім того, Дмитро Рукін створив мережу компаній-прокладок, через які викрадені кошти перераховувалися на приховані рахунки в різних юрисдикціях. Саме ці компанії використовувалися для виведення коштів з платіжної інфраструктури 4Bill та подальшого руху фінансових потоків через закордонні юрисдикції.
Схема виглядала досить типово для фінтех-сірого ринку: платіжний сервіс обслуговує високоризиковий онлайн-бізнес; транзакції проходять через мережу компаній-посередників; гроші розподіляються через кілька юрисдикцій.
У публікаціях журналістів регулярно згадуються чотири ключові структури, якими прямо чи опосередковано володіє Дмитро Рукін: Victo Postanova Sociedad Limitada (Іспанія), Softintegra Holding Limitada (Бразилія), La Finteca Instituicao de Pagamento LTDA (Бразилія) та Pagos Nacionales S.A.C (Перу).
Однак на поверхні лежить очевидне питання: чому в Іспанії, яка є членом Євросоюзу і, хоча й дивляться на походження грошей досить ліберально, все ж не зацікавилися походженням капіталів Дмитра Рукіна? Відповіді на це питання поки що немає, але щось явно сталося після того, як рекламне агентство Victo Postanova SL налагодило обмін фінансовими потоками зі своїми партнерами та «дочками» в Латинській Америці – з’явилися матеріали, у яких інсайдери стверджують, що до Дмитра Рукіна виникли питання у податкової служби (Agencia Tributaria) та Цивільної гвардії (Guardia Civil) Іспанії.
Чи так це, чи ні – поки що не відомо, але в Україні Дмитро Рукін точно залишив проблеми: після публікацій та внутрішнього розслідування компанії було відкрито кримінальне провадження. Слідство кваліфікувало його дії за частинами 3 та 4 ст. 190 КК України (шахрайство з використанням електронних систем і в особливо великих розмірах).
Однак подальша доля справи залишається неясною. У судових реєстрах практично немає інформації про її розвиток. З цього випливає, що Дмитро Рукін всякими способами намагається питання «вирішити». Удасться це йому чи ні – велике питання, оскільки за компаніями, які він «кинув» на вельми немалу суму, теж стоять впливові люди.
І спускати Дмитру Рукіну крадіжку грошей та обвал репутації компанії вони явно не мають наміру. Ігор Бокій та Андрій Савченко, на гроші яких і відкрив свій іспано-перуансько-бразильський бізнес Дмитро Рукін, зовсім-бо не є людьми, яких можна обдурити безкарно.
Можливо, саме завдяки їм і почалися проблеми у Рукіна в Іспанії. Втім, це поки що лише одна з версій. Іспанія, нагадаємо, член ЄС, тому її правоохоронні органи могли самостійно зацікавитися явно дивною для рекламного агентства діяльністю, оскільки Victo Postanova SL, формально рекламна структура, стала центром нової мережі компаній, які здійснюють великі фінансові операції. Та й походження капіталів теж викликає питання.
Хай там як, але Дмитро Рукін, який ще буквально пару років тому активно розміщував іміджеві матеріали про свою персону та свій новий бізнес в Іспанії та Латинській Америці, причому робив це чомусь в українських виданнях, знову зник з радарів.
Де він зараз – достеменно невідомо. Victo Postanova SL продовжує діяльність, як і її дочки в Бразилії та Перу. Можливо, що й сам Дмитро Рукін перемістився туди ж, подалі від рук іспанського правосуддя, з яким куди важче домовитися, ніж з українським та перуанським.
P.S. Відшукати у відкритому доступі договір про взаємну екстрадицію злочинців та підозрюваних у кримінальних злочинах між Іспанією та Перу не вдалося. Скоріше за все, такого не існує. Хіба не в цьому криється відповідь на питання, куди саме зник Дмитро Рукін?
