Контрабанда Закарпаття та Львівщини під «надійним контролем» СБУвця Тимощука.

У листопаді 2024 року ЗМІ повідомляли, що НАБУ провело обшук за місцем проживання керівника підрозділу Центрального управління СБУ Тараса Тимощука. Детективи зафіксували його на спілкуванні з начальником управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці Андрієм Дзюбою, якого ВАКС відправив під варту з заставою 15 млн грн. Згодом її зменшили, а потім він вийшов під особисте зобов’язання.

Справу передали до суду на початку березня. За версією слідства, Дзюба у змові з колегами налагодив механізм отримання хабарів від імпортерів. Бізнесмени платили за «зелене світло» під час розмитнення товарів та можливість оформлення вантажів за штучно заниженими тарифами. Йшлося про хабарі на суму 277 тис. доларів, які розподілялися між учасниками схеми. 

Буквально за кілька місяців після обшуку в Тимощука журналіст Євген Плінський повідомив, що той знову потрапив у скандал.

На Львівській митниці розгорівся конфлікт між тодішнім керівником Андрієм Кузніком та начальником 4-го управління СБУ Тарасом Тимощуком. Як писав журналіст, причина конфлікту полягала в різних поглядах сторін на тарифи й умови ввезення бусиків, догрузів тощо.

За даними Плінського, Тимощук висунув Кузніку певні умови «роботи» для підконтрольних його вертикалі компаній, які транспортують через Польщу китайські товари. Той умови не прийняв, чим накликав на митницю гнів «четвірки» у вигляді блокування всіх схем. На митницю приїхав «десант» з метою схилити до «правильної» роботи та поведінки. Із самим Кузніком, пише Плінський, було проведено виховну роботу, після чого той таки «зламався», оскільки через блокування постраждали й його люди та компанії. Як наслідок, сторони досягли балансу, і контроль митниці фактично перейшов під управління Тимощука.

У подальшому, у вересні 2025 року, Кузніка звільнили, після чого у Тимощука не залишилося жодних перепон.

У лютому «десант» 4-го управління СБУ вже «висадився» на Закарпатській митниці «для виявлення, припинення та запобігання можливому незаконному переміщенню товарів». Як зазначав журналіст Плінський, реальною і не публічною метою було налагодження взаємодії з напередодні призначеним новим начальником митниці Іллею Ніжніковим. Останній конфліктувати з Тимощуком не став, а одразу погодився на умови.

У результаті на Закарпатській митниці протягом місяця влаштували показовий «шухер»: сплеск викриттів контрабанди, затримання митників нижчої й середньої ланки, розставлення своїх людей тощо. Усе це подали як спільну злагоджену роботу Тимощука і Ніжнікова в обгортці наведення ладу на митниці Закарпаття. 

А далі все пішло практично за пройденим перед цим сценарієм на Львівській митниці: корупційні контрабандні потоки з кожним днем ставали більш захищеними.

Глобальних і масштабних затримань «лівака» ставало все менше, натомість статистику «робили» за рахунок позасистемних дрібних контрабандистів або початківців у такому «бізнесі». І це легко відстежується з самих офіційних повідомлень, в яких переважно йдеться, приміром, про відносно невеликі партії техніки. Зокрема, мова про вилучення iPhone у перевізників рейсових автобусів чи їхніх пасажирів, але це історії про десятки, максимум сотні пристроїв.