Коли стало зрозуміло, що дрони – один з основних компонентів нинішньої війни, виникло питання їхнього внутрішнього виробництва, внаслідок чого їхній ринок перетворився на багатомільярдну індустрію.
Про це пише портал “Антикор”
Одним із ключових гравців цієї індустрії став Олексій Бабенко, чий стартап Vyriy Industries почав отримувати значні замовлення від держави, а її засновник – героєм таблоїдів і телеекранів. Компанія швидко виросла, отримала доступ до великих грошей і почала скуповувати оборонні стартапи. Але разом із ростом прийшли й питання – як до самого Бабенка, так і його бізнес-екосистеми.
Усе це виникло не на порожньому місці – поштовхом став скандальний тендер на постачання FPV-дронів для армії, який ТОВ «Vyriy Industries» виграло завдяки відверто демпінговим цінам, а потім просто не змогло виконати. Нагадаємо, йдеться про тендер на постачання для МО близько ста тисяч дронів, який виграв «Вирій». Сума закупівлі становила понад два мільярди гривень.
Хоча сама процедура, внаслідок якої переможцем став «Vyriy Industries», викликала скандал, через кілька днів розгорілася справжня буря – Олексій Бабенко відмовився підписувати частину контрактів, пояснивши це перевантаженістю виробничих потужностей.
У результаті це призвело до зриву постачання приблизно 100 000 дронів, які мали надійти на фронт. Виграш тендера Олексієм Бабенком з подальшою відмовою від його виконання пояснювався просто: його компанія таким чином просто блокує конкурентів, попутно створюючи дефіцит дронів на фронті. Що в підсумку відкриває для компаній Бабенка ринок оборонних закупівель. Однак, попри скандал і зрив оборонного замовлення, ніяких наслідків не було – ні кримінальних справ, ні заборони для компаній Олексія Бабенка брати участь у тендерах для оборонної промисловості.
Після всього цього знову виникло питання – а хто такий, власне, Олексій Бабенко, якого розпіарили як молодого генія, який сам, без будь-якої підтримки, створив величезну структуру, що виробляє високотехнологічні вироби.
Від організатора фаєр-шоу до мільярдних контрактів для армії: як Олексій Бабенко і Vyriy зайшли на ринок дронів для ЗСУ
Ці твердження підтверджуються офіційною статистикою – за даними Опендатабот, Олексій Бабенко займає досить високе місце в рейтингу бізнесменів України і є власником або співвласником п’яти компаній. Основна – ТОВ «Vyriy Industries», з доходом мало не в мільярд гривень.
Від організатора фаєр-шоу до мільярдних контрактів для армії: як Олексій Бабенко і Vyriy зайшли на ринок дронів для ЗСУ
У всю цю казку можна було б повірити, якби не той факт, що до великої війни Олексій Бабенко займався тим, що організовував фаєр-шоу, у 22 році продавав поштучно бронежилети, а потім раптово увірвався в ТОПи фірм, що обслуговують оборонну промисловість України.
Від організатора фаєр-шоу до мільярдних контрактів для армії: як Олексій Бабенко і Vyriy зайшли на ринок дронів для ЗСУ
Заодно він у 2026 році купив видання «Бабель», що теж викликало цілком очевидні підозри – деякі критики припустили, що Бабенко може формувати медійний вплив у період великих оборонних контрактів. Власне, це відкрита інформація, про це багато писали після того, як нікому невідомий дрібний підприємець раптом перетворився на напіволігарха. Але в даному контексті вона важлива, оскільки весь подальший шлях Олексія Бабенка як постачальника дронів для армії викликає все більше питань.
Від організатора фаєр-шоу до мільярдних контрактів для армії: як Олексій Бабенко і Vyriy зайшли на ринок дронів для ЗСУ
Через закритість даних отримати повну інформацію про кількість і вартість контрактів, які отримала компанія Олексія Бабенка ТОВ «Vyriy Industries» від міноборони та інших структур, що проводять закупівлі для армії, неможливо. Останні відкриті дані датуються 2024 роком, доходи колишнього продавця фаєр-шоу через рік після заснування компанії вражають уяву – чистий прибуток склав 144 828 000 гривень, а виручка склала майже мільярд.
Від організатора фаєр-шоу до мільярдних контрактів для армії: як Олексій Бабенко і Vyriy зайшли на ринок дронів для ЗСУ
Далі чітких даних немає, але, за інформацією з галузевих медіа, вже через рік після заснування компанія вийшла на обороти понад мільярд гривень на рік, а виробництво дронів обчислялось тисячами апаратів щомісяця. Важливо розуміти, що не завжди замовником виступало Міноборони, часто дрони у компанії Бабенка закуповувались безпосередньо військовими частинами, іноді замовником виступали органи місцевого самоврядування. Але в будь-якому випадку йдеться про державні гроші, а загальна сума рахується десятками мільярдів гривень.
Аналіз відкритих даних системи Prozorro показує, що закупівлі дронів сімейства Vyriy і постачання компанії «Vyriy Industries» присутні в державних закупівлях, але їхній публічно розкритий обсяг відносно невеликий. Серед підтверджених контрактів – закупівля безпілотного комплексу Vyriy PRO 10 виконавчим комітетом Кременчуцької міськради на суму 562 тисячі гривень (договір підписаний 25 лютого 2025 року). Один з найбільших знайдених контрактів уклала військова частина А0297, яка в червні-липні 2025 року провела закупівлю безпілотних апаратів «Vyriy 10» на 1,9 мільярда гривень.
Крім того, трапляються невеликі закупівлі місцевих органів влади та структур безпеки: наприклад, виконавчий комітет Глухівської міськради придбав дрони Vyriy PRO 10 приблизно на 195 тисяч гривень, а Головне управління Нацполіції в Сумській області оголошувало тендер на аналогічні апарати з очікуваною вартістю до 500 тисяч гривень. Також у системі фіксуються окремі закупівлі інших моделей — наприклад Vyriy PRO 15 або Vyriy MAX13, які купують муніципалітети або невеликі замовники на суми від десятків тисяч до понад мільйона гривень.
Однак загальний показник, очевидно, суттєво занижений: значна частина оборонних закупівель БПЛА в Україні проводиться через закриті процедури або спеціальні модулі оборонних закупівель, де дані не публікуються повністю. Тому відкриті тендери відображають лише невелику частину фактичних постачань дронів Vyriy для армії та силових структур. Це підтверджується принаймні тим фактом, що виручка ТОВ «Vyriy Industries» тільки за 2024 рік склала майже мільярд гривень, про це йшла мова вище.
З тих же відкритих джерел відомо, що навесні 2025 року партія 1000 FPV-дронів Vyriy була виготовлена для військових за замовленням Держслужби спецзв’язку в рамках програми «Армія дронів». Це була перша серійна партія дронів компанії, заявлена як зібрана з українських компонентів. І саме після цього стався зрив контракту на постачання ста тисяч дронів, який виграв «Вирій». У цьому контексті версія про усунення таким чином конкурентів набуває сенсу – Олексій Бабенко до цього часу зосередив у своїх руках весь технологічний ланцюжок по збірці дронів, що в разі, якщо вдасться захопити монопольне становище на ринку постачань для армії, дає можливість закуповувати комплектуючі у самого себе поза будь-якими конкурентними процедурами.
А боротися тут є за що – за оцінками аналітиків, у 2025 році тільки Міноборони планувало закупити 4,5 мільйона FPV-дронів, тоді як у 2024 році таких було куплено півтора мільйона, а роком раніше, у 2023-му, закупівлі взагалі обчислювались тисячами.
У грошах такий різкий стрибок по закупівлі дронів означає, що у 2025 році на ці цілі було виділено понад 110 мільярдів гривень, у тому числі через Агентство оборонних закупівель – 102 мільярди.
Звичайно, в галузі працює не тільки «Вирій» Олексія Бабенка. Але тут ми повертаємося до питань, які так ніхто й не прояснив – як нікому невідомий двадцятирічний організатор дрібних фаєр-шоу, що торгував на початку великої війни поштучно бронежилетами, раптово увірвався у сферу, де йдеться про сотні мільярдів гривень і яка вимагає величезних обсягів високотехнологічного виробництва? Звідки стартовий капітал? Яким чином вдалося налагодити виробництво, якщо навіть «Рейнметал», про спільний випуск з яким зброї голосно розповідав президент, ось уже майже три роки не може отримати дозвіл на земельну ділянку?
Питань маса, але найголовніше – хто дає можливість Олексію Бабенку отримувати багатомільярдні контракти, хоча незрозуміла історія його виникнення на цьому ринку ускладнена відвертим зривом постачань сотень тисяч дронів для армії? Питання, на які немає відповіді. Натомість – красиві казки ЗМІ, пов’язаних з Банковою, про «молодого талановитого стартапера», який, не маючи ні грошей, ні зв’язків, ні освіти, виникає з нізвідки і раптом стає успішним бізнесменом у високотехнологічній галузі з мільярдними оборотами.
Усе це неминуче породжує впевненість у тому, що Олексій Бабенко і його компанії – просто ланка в ланцюжку крадіжки грошей на постачаннях для армії. Яку роль він грає в цьому процесі, і хто насправді стоїть за ним – поки незрозуміло. Але можна не сумніватися, що рано чи пізно це стане надбанням публіки, як і суми, зароблені на крові наших солдатів.
