У столиці розгорається скандальна “забудовницька” історія з детективним підтекстом. ТОВ “ТМО “Ліко-Холдинг”, власником якого є ексдепутат Київради Ігор Лисов, в судовому порядку намагається “відкоригувати” Детальний план території (ДПТ) мікрорайону Жуляни.
Компанія хоче, щоб три орендовані нею земельні ділянки площею близько 6,4 га не відносилися до комунально-складських та сільськогосподарських територій. Аргумент – на початку 90-х цю землю міська влада передавала під житлову забудову одній зі своїх комунальних структур, правонаступником якої начабто є саме “ТМО “Ліко-Холдінг”. При цьому, юристи вказують на те, що нема ніяких доказів відношення вказаної ТОВки до комунальної організації і доказів того, що житло можна зводити саме на цій території, а не на сусідніх ділянках. Більше того – вочевидь, це один із небагатьох випадків, коли ДПТ, який оскаржує ТМО “Ліко-Холдинг”, не просто не суперечить Генплану міста, а прямо відповідає йому. На переконання фахівців, перемога забудовників у цій справі посприяє протиправній забудові, яка призведе до перевантаження інфраструктури міста.
ТОВ “Територіальне міжгосподарче об’єднання (ТМО) “Ліко-Холдінг” наразі в судовому порядку намагається оскаржити окремі положення ДПТ мікрорайону Жуляни (Солом’янський район).
Ця компанія вимагає визнати протиправним та нечинним рішення Київради від 14 червня 2007 року №796/1457 «Про затвердження ДПТ мікрорайону Жуляни в Солом’янському районі» в частині віднесення трьох земельних ділянок на вул. Михайла Максимовича, 34 (до перейменування – вул. Онуфрія Трутенка) за функціональним призначенням до комунально-складських територій, територій сільськогосподарських та територій вулиць та доріг. Йдеться про ділянки з кадастровими номерами 8000000000:72:278:0001, 8000000000:72:278:0002 і 8000000000:72:278:0003 загальною площею близько 6,4 га, які вказана компанія орендує у столичної громади. У ТОВ “ТМО “Ліко-Холдінг” планують добитися того, щоб суди дозволили використовувати цю землю для житлової забудови.
Вже 2 лютого 2026 року має відбутися засідання Київського окружного адмінсуду (КОАС) по відповідній судовій справі №320/40117/25. На цьому засіданні планується оголосити рішення цього суду.
Суть суперечки
У компанії зазначають, що у червні 1991 року виконавчий комітет Київської міськради народних депутатів відвів цю землю з цільовим призначенням для будівництва житлового кварталу в комплексі з об’єктами культурно-побутового, соціального призначення та групової котельні з тепломережами. Тоді ці земельні ділянки були передані у постійне користування Територіальному міжгосподарчому об’єднанню (ТМО) Московського району (нині – Голосіївський район), яке було підпорядкованою столичній владі комунальною структурою. Що цікаво, це ТМО тоді отримало понад чотири десятки гектарів землі, включно з низкою сусідніх ділянок – вони не стосуються цієї теми, але цей факт є важливим, і його потрібно зафіксувати. Надалі, у 90-х та на початку 2000-х років ТМО Московського району отримало два дозволи на будівництво двох черг житлового масиву на отриманих чотирьох десятках гектарів, але по факту там на початку 2000-х було зведено лише групову котельню площею 1,4 тис. кв.м. – якраз на одній з ділянок, за яку наразі бореться ТОВ “ТМО “Ліко-Холдінг”.
У вказаній компанії називають себе правонаступником ТМО Московського району, і зазначають, що рішенням №752/3327 від 14 липня 2005 року міськрада передала вказані ділянки площею 6,4 га вже в оренду саме ТОВ “ТМО “Ліко-Холдінг”. Але ці землевідводи фіксували інше цільове призначення ділянок. Так, ділянки площею 3,1 га і 2,31 га були відведені на 25 років для завершення будівництва виробничої бази та її експлуатації, а найменша з цих ділянок площею 0,96 га – на 5 років для завершення будівництва виробничої бази (договір оренди цієї ділянки Київрадою двічі поновлювався – у 2012-ому та 2024-ому).
Найбільша з ділянок, орендованих ТОВ “ТМО “Ліко-Холдінг” (карта порталу Опендатабот)
У ТОВ “ТМО “Ліко-Холдінг” вважають, що Київрада при прийнятті рішення №752/3327 безпідставно вказала для цих ділянок категорію земель “землі промисловості” та цільове призначення “для завершення будівництва виробничої бази та подальшої її експлуатації” – мовляв, повинна бути категорія “землі житлової та громадської забудови” та цільове призначення “для будівництва житлового кварталу в комплексі з об’єктами культурно-побутового, соціального призначення та групової котельні з тепломережею”. Це сталося начебто через те, що столична влада, на думку юристів вказаної компанії, безпідставно “назвала” котельну об’єктом промисловості, фактично “забувши”, що ця котельня є складовою житлового кварталу. Відповідно, як вважають у ТОВ “ТМО “Ліко-Холдінг”, надалі у вищезгаданому ДПТ вже було протиправно зазначено “неправильне” функціональне призначення цієї землі – воно, мовляв, повинне “співвідноситися” з цільовим призначенням, яке столична влада визначила у 1991 році.
1 грудня 2025 року КОАС залучив до цієї справи в якості третіх осіб на боці Київради (відповідача) двох громадян – Володимира Бондаря і Олександра Дядюка. Перший є власником земельної ділянки для садибного будівництва на вул. Місячній, 17 (кадастровий номер – 8000000000:72:287:0054), яка межує з вищезгаданою ділянкою з кадастровим номером 8000000000:72:278:0003. А тому, мовляв, рішення суду по цій справі може вплинути на його права.
Що стосується Олександра Дядюка, то він є відомим столичним юристом і правозахисником, і необхідність вступу до цього судового спору він пояснив фактично тим же – що ця судова справа важлива як для всієї громади міста, так і конкретно для нього. Дядюк зазначив, що оскаржуваний ДПТ, на його думку, був затверджений відповідно до чинного Генерального плану Києва, у межах якого спірні земельні ділянки визначені як комунально-складські, сільськогосподарські території та території вулиць і доріг. Також юрист підкреслив, що ТОВ “ТМО “Ліко-Холдінг” намагається скасувати законний ДПТ з метою здійснення протиправної забудови, яка суперечить містобудівній документації та може призвести до перевантаження інфраструктури і негативних наслідків для міста. Серед іншого, юрист нагадав, що компанія підписувала договори оренди з тим цільовим призначенням, яке її начебто не влаштовує, продовжувала їх, не намагалася внести до них зміни і не оскаржувала вищезгадане рішення Київради №752/3327.
Крім того, Олександр Дядюк повідомив, що нема жодного доказу, що “ТМО “Ліко-Холдінг” є правонаступником Територіального міжгосподарчого об’єднання Московського району – окрім того, що це прописано в статуті вказаної ТОВки. За його словами, на підтвердження цього факту повинні існувати якісь документи, у яких столична влада визнає цю компанію правонаступником свого комунального ТМО. Також він підкреслив, що наразі взагалі незрозуміло, чи планувалася, відповідно до рішення від 1991 року та вищезгаданих дозволів на будівництво, на цій землі саме житлова забудова – цілком можливо, там якраз і мала бути лише котельня та інші промислові об’єкти.
При цьому, дозволи на будівництво, які ТОВ “ТМО “Ліко-Холдінг” згадує в своєму позові, на переконання Олександра Дядюка, наразі вже є нечинними. Юрист зазначив, що вони були видані під забудову землі, яка була передана в постійне користування, відповідно до того ж рішення від 1991 року, але надалі це рішення було скасовано – відповідно до вищезгаданого рішення від 2005 року. А будувати “без землі” за законом не можна. Також Олександр Дядюк підкреслив, що у випадку програшу міськради в КОАС він, як третя особа, ініціюватиме апеляційне оскарження такого рішення суду.
Про фігурантів
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “ТМО “Ліко-Холдінг” було зареєстроване у січні 1995 року. Наразі його керівником зазначено Марію Посвістак, засновником – венчурний фонд “Форт”, кінцевим бенефіціаром – киянина Ігора Лисова.
Система Youcontrol відносить “ТМО “Ліко-Холдінг” до однойменної корпоративної групи “Ліко-Холдінг”, яка об’єднує близько шести десятків компаній, зайнятих переважно у сфері будівництва житлової нерухомості. Ключовою особою вказаної групи є вищезгаданий Ігор Лисов – депутат Київради IV скликання (2002-2006 роки), ексзаступник голови КМДА (2003-2006 роки) та народний депутат V і VI скликань Верховної ради (обирався по спискам “Партії регіонів”), президент Федерації України за стрибків у воду. Також останній є почесним президентом створеної в 1991 році девелоперської компанії “Ліко-Холдінг”. За даними порталу про нерухомість “ЛУН”, її портфоліо налічує три житлових комплекси – ЖК “Ліко-Град”, ЖК “Венеція” та ЖК “Ліко-Град Perfect Town” (зводиться у партнерстві з девелопером “Perfect Group”).
Законність будівництва останнього комплексу, який зводиться на ділянці на вул. Максимовича, 32 (по “сусідству” з ділянками, за житлову забудову яких наразі бореться ТОВ “ТМО “Ліко-Холдінг”), викликала питання у різних державних органів.
Ще у квітні 2019 року Державіаслужба України прийняла рішення про припинення цієї забудови – у зв’язку з відсутністю у забудовників попереднього погодження місця розташування і висоти об’єкта будівництва з відповідними державними органами. Зазначалося, що роботи проводяться на приаеродромній території аеропорту “Жуляни” без узгодження з цим аеропортом та безпосередньо самою Державіаслужбою. А через кілька місяців ця структура ініціювала судовий спір, в рамках якого вимагала виконати її рішення про зупинку робіт. І два роки тому, в січні 2024-го, Державіаслужба частково виграла цю судову справу – Департамент містобудування та архітектури КМДА було зобов’язано погодити це будівництво зі вказаною службою. При цьому, остання заявляла в ході цього судового процесу більш серйозні вимоги – щодо знесення всіх збудованих там будівель (наразі там зведено 3 будинки, ще 3 знаходяться на етапі будівництва), однак в цій частині позову Державіаслужбі було відмовлено.
Крім того, у липні 2020 року будівництвом ЖК “Ліко-Град Perfect Town” зацікавились правоохоронці – Головне слідче управління Нацполіції відкрило кримінальне провадження за фактами порушень при реалізації цього проєкту. Зокрема, слідчі вказували на те, що це будівництво проводиться з порушенням цільового призначення землі (Київрада в 2004 році надавала землю в оренду під будівництво торгово-розважального комплексу, і у відкритих джерелах навіть називалася його проєктна назва – “Happy Mall”) та МУО (цим документом було передбачено будівництво об’єкту не вище 2 поверхів). Однак це слідство, схоже, не було доведено до кінця.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Вона наразі є підозрюваною в рамках справи щодо ймовірного захоплення земельної ділянки під колесом огляду на Контрактовій площі. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов, якому, на думку багатьох експертів в сфері містобудування, місце не на цій посаді, а у в’язниці.
Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов, а за діяльність “містобудівного” департаменту відповідальний інший заступник Віталія Кличка – В’ячеслав Непоп.
Раніше, із квітня 2021-го роботу обох цих департаментів в якості заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень контролював вищезгаданий Петро Оленич, аж поки у березні 2025-го не був звільнений після отримання підозри у справі “Чисте місто” (резонансне кримінальне провадження щодо можливого дерибану комунальних ділянок).
Автор: Олександр Глазунов
Джерело: КиївВлада
