Матвій Бідний публічно створює образ реформатора, але навколо нього — 15 радників на громадських засадах з доступом до внутрішніх процесів без чітко визначених повноважень і відповідальності. Один із ключових — Юрій Скрипаль, повідомляє НОН – СТОП.

З 2017 року в Шевченківському районному суді Києва розглядається провадження №12016100100014536, де Скрипаль обвинувачується за ч.4 ст.189 КК України (вимагання, вчинене організованою групою) та ч.3 ст.289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене організованою групою). Майже дев’ять років — без вироку. Засідання переносилися через неявку обвинувачених, захист заперечував проти приводу, одна із суддів заявляла самовідвід після повідомлень про тиск і пропозиції неправомірної вигоди.

Окреме провадження щодо подій 2016 року на стоянці гіпермаркету в Києві завершилося виправданням через недоведеність вини після зміни позиції потерпілої сторони.

У 2020 році Скрипаль балотувався до Київради від партії «Наш край», співголовою якої у 2021 році був Сергій Шахов — фігурант справ НАБУ про недекларування майна та який перебував за кордоном. У 2024 році діяльність «Нашого краю» була заборонена судом у зв’язку з установленими фактами підривної діяльності її представників, після чого партія самоліквідувалася.

Паралельно Скрипаль — віцепрезидент Федерації самбо України, структури, що впливає на розподіл ресурсів у спортивній сфері. Таким чином, людина з багаторічним кримінальним провадженням і політичними зв’язками із забороненою партією отримує статус радника міністра та управлінську роль у профільній федерації.

Фактична картина проста: дев’ятирічна кримінальна справа за тяжкими статтями, політична орбіта забороненої партії, управлінський доступ до міністерства через статус радника. Питання вже не до минулого Скрипаля, а до кадрового вибору Матвія Бідного — і до того, за якими правилами реально функціонує відомство.