Чернівецький суд оштрафував військовослужбовця, який виховує малолітню дитину, на 1,2 мільйона гривень та конфіскував усе його майно.
Правда, гучний заголовок?
Але цю саму новину можна подати інакше.
Суд визнав винним директора компанії-«одноденки» в промисловій контрабанді зерна через Чернівецьку митницю. При цьому реальні організатори та бенефіціари схеми уникли відповідальності.
А тепер давайте розберемося, що ж відбулося насправді.
Мова йде про гучний кейс березня 2025 року, коли румунські митники затримали 32 вагони сої, яка їхала з України за документами прикриття під виглядом соєвого шроту.
Я детально розбирав цю історію кілька разів, і всі ми чекали, чим завершиться ця непересічна подія.
І ось вона завершилася вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 січня 2026 року, який констатував, що «ловля блох» і призначення винними дрібних виконавців – наш максимум.
Як встановив суд, у березні 2025 року Богдан Костанчук, очолюючи київське підприємство «ЛАПТЕР ГРУП», намагався вивезти за кордон понад 1,5 тисячі тонн соєвих бобів вартістю 28 040 020 гривень.
Для приховування товару від митного контролю обвинувачений вдався до підміни документів. У митних деклараціях вантаж було зазначено як «соєва макуха» (шрот), на експорт якої діють інші умови регулювання.
Крім того, Костанчук завідомо вніс неправдиві відомості до заявок на отримання фітосанітарних сертифікатів, навмисно змінивши номери залізничних вагонів, щоб отримати подвійний комплект документів.
У судовому засіданні Богдан Костанчук повністю визнав свою провину та щиро розкаявся.
Суд врахував як пом’якшувальні обставини те, що він раніше не був судимий, виховує малолітню дитину та є військовослужбовцем.
Суд визнав Костанчука винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201-3 КК України (контрабанда товарів у великому розмірі), та призначив таке покарання:
штраф у розмірі 1 275 000 гривень і конфіскацію всього належного майна (за винятком житла).
І на цьому – все.
Покарали дрібного «фунта», при цьому жодної відповідальності не понесли ні митники, ні організатори схеми, у яких таких ТОВ на кшталт «ЛАПТЕР ГРУП» – десятки.
На аграрному ринку всі знають, що цей епізод жодним чином не є випадковим чи разовим, адже він входить до павутини системного контрабандного експорту зерна та виведення грошей з України через збут тіньового зерна.
Це серйозна історія, яку я вже описував, але нагадаю.
Підміняти документи на сою соєвим шротом – дуже прибуткова тема.
Якщо ти експортуєш сою, ти маєш сплатити 14% гарантійного забезпечення ПДВ, яке вносиш на рахунок податкової як заставу – гарантію повернення валютної виручки в країну.
Коли валюта за твоїм контрактом заходить в Україну, ці кошти тобі зараховуються. Ти – чесний експортер.
Але якщо ти «схемник» і не плануєш повертати валюту в Україну, ці гроші з рахунків податкової йдуть у бюджет. Це твої прямі втрати.
Сенс документальної підміни зерна на шрот у тому, що під час експорту соєвого шроту таке «експортне гарантійне забезпечення» не сплачується.
Просто береш – і вивозиш.
Саме тому ті, хто вивозить зерно з країни без повернення валюти, підміняють документи на шрот.
І додатково – користуються відсутністю належного контролю за зареєстрованими податковими накладними.
Схематично все виглядає так.
Коли тобі потрібно вивести з України кілька мільйонів доларів, ти йдеш до «спеціальних людей» .
Посередник скуповує у фермерів за кеш зерно за демпінговими цінами.
Далі зерно везуть у Чернівці, де продають його вже «операторам схеми» – теж за готівку.
ТОВ «Платинум Логістик» (яке фігурує в цій справі) забезпечує перевалку зерна у вагони та наймає перевізника.
Паралельно куратори схеми формують пакет фіктивних документів від «одноденки» типу «ЛАПТЕР ГРУП». Мовляв, це вже не зерно, а шрот.
Митниця каже «плюс».
Далі вагони їдуть на одне з переробних підприємств у Європі, яке розраховується з кураторами схеми за зерно валютою – в офшорній юрисдикції. Тобто ти отримуєш свій «відмитий» кеш.
Тож де розслідування цієї великої схеми?
Його немає.
Тому й покарали «фунта» з фірми-одноденки.
Автор: Євген Плінський
