Народний депутат Федір Веніславський “забув” задекларувати 2 млн гривень, які позичив своєму сину, але зміг уникнути покарання від НАЗК.

Про це свідчать дані повної перевірки НАЗК декларації Веніславського за 2024 рік.

Веніславський не вказав інформацію про свій грошовий актив у вигляді коштів, позичених третій особі (сину Веніславському Ф.Ф.) у розмірі 2 000 000 гривень. Станом на 31.12.2024 ця позика не була повернута.

У своїх поясненнях народний депутат зазначив, що у 2023 році надав сину позику в розмірі 2 000 000 гривень. При цьому він вважав, що відображення цього факту шляхом зменшення суми готівкових коштів у розділі 12 “Грошові активи” декларації за 2023 рік є достатнім. Необхідність одночасного зазначення цього грошового активу окремим записом у тому ж розділі “Грошові активи” у деклараціях за 2023 та 2024 роки суб’єкт декларування не врахував, вважаючи, що у декларації за 2023 рік достатньо вказати готівкові кошти, зменшені на суму позики, а після повернення позики у відповідній майбутній декларації відобразити збільшення грошових активів.

Водночас у розділі “Видатки та правочини суб’єкта декларування” декларації за 2023 рік він вказав інформацію про правочин у вигляді позики (кредиту), що спричинив видаток у сумі 2 000 000 гривень. Пояснення Веніславського не спростовують факт зазначення в декларації недостовірних відомостей, але були враховані НАЗК.

На думку НАЗК, відомості про правочин у вигляді позики (кредиту), який спричинив видаток у сумі 2 000 000 грн, не підлягали декларуванню у розділі “Видатки та правочини суб’єкта декларування” декларації за 2023 рік. Натомість інформація про грошовий актив у вигляді коштів, позичених третій особі у сумі 2 000 000 грн, мала бути задекларована у розділі “Грошові активи” декларацій за 2023 та 2024 роки відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону.

Отже, Веніславський у розділі 12 декларації вказав дані, що не відповідають дійсності, чим порушив вимоги закону. Крім того, народний депутат зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на суму, що не перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, тобто вказав у декларації неточні дані та інформацію, яка не підлягала декларуванню, чим також не дотримався вимог закону.

Ознак правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 366-2 Кримінального кодексу України, не виявлено.