У справі підозрюваного міністра енергетики, а потім юстиції у 2020-2025 роках Германа Галущенка з’явилися нові подробиці. Про це йдеться у публікації «Главкома» «Я не «професор», я – доцент». Судний день Германа Галущенка».

Під час судового розгляду щодо запобіжного заходу Галущенку прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розповів, що протягом грудня 2020 – червня 2025 року до офісу злочинної організації Міндіча-Цукермана надійшло $112,5 млн. З цих коштів $9 млн було акумульовано Галущенку (у документах угрупування ексміністра маскували під псевдо Сігізмунд, окремі фігуранти називали його «професором») як «зарплата».

Перекидка грошей відбулася зі столичного злочинного «бек-офісу» до Швейцарії, де проживає родина Германа Галущенка. Слідство навело ряд безготівкових переказів:

• 4 липня 2022 року – 372 тис. швейцарських франків;

• 7 липня 2022 року – €388 тис.;

• 21 липня 2022 року – €576 тис.;

• 29 липня 2022 року – €500 тис.;

• 3 серпня 2022 року – €504,5 тис.;

• 29 серпня 2022 року – 564 тис. швейцарських франків;

• 4 березня 2025 року – 400 тис. швейцарських франків.

Якщо перевести валюту у гривні, зауважив прокурор, то виходить понад 131 млн грн.

Крім того, НАБУ і САП за допомогою сприяння іноземних правоохоронців зуміли підтвердити цікаві фінансові проводки. А саме – за дорученням Германа Галущенка протягом 4 червня – 27 липня 2024 року  Івор Омсон організував поповнення карткового рахунку клієнта фонду на суму $30 тис. і €5 тис.

Додамо, що антикорупційні органи підозрюють колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка в участі в злочинній організації під орудою бізнесменів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, а також у легалізації великої суми коштів, одержаних злочинним шляхом. За версією НАБУ і САП, у лютому 2021 року на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Великої Британії) з’явився фонд, який мав залучити близько $100 млн «інвестицій». За створення фонду стояло угрупування, в яке входили вищеперелічені особи, у тому числі й Герман Галущенко. Керувати «інвестфондом» було доручено давньому знайомому фігурантів справи «Мідас» громадянину Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс Івору Омсону. За відомостями НАБУ, цей іноземець «на професійній основі надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом».

У матеріалах справи наведено слова, сказані Івором Омсоном під час спільної онлайн-наради з членами злочинного так званого «бек-офісу» Мінідіча-Цукермана: «Если у клиента есть ответ на вопрос, откуда и где заплатили налоги, это уже не наш клиент».

Як стверджує слідство, серед «інвесторів» фонду була і родина підозрюваного Германа Галущенка. Для маскування було обрано Маршаллові Острови, на яких зареєстрували дві компанії, інтегровані у структуру трасту, створену у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній стали колишня дружина Галущенка Ольга Богданова та четверо дітей ексміністра. Ці компанії стали «інвесторами» фонду (шляхом купівлі його акцій), а учасники злочинної організації в інтересах підозрюваного почали перераховувати кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках.

«Наразі встановлено, що на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина підозрюваного, перерахували понад $7,4 млн. Ще понад 1,3 млн швейцарських франків та €2,4 млн видали готівкою та перерахували родині напряму в Швейцарії. Частину цих коштів витратили на оплату навчання дітей у престижних закладах Швейцарії та розмістили на рахунках колишньої дружини. Решту поклали на депозит, від якого родина високопосадовця отримувала додатковий дохід та витрачала його на власні потреби», – повідомили антикорупційні органи.

17 лютого антикорупційний суд обрав Герману Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 200 млн грн.

Запобіжний захід діє 60 діб. У разі внесення застави підозрюваний повинен виконувати низку обов’язків: без дозволу суду або органу досудового розслідування йому заборонено покидати межі Києва та області; також він має утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у справі «Мідас», зокрема, Тимуром Міндічем та Олександром Цукерманом.

Нагадаємо, 15 лютого 2026 року при спробі покинути територію України колишнього високопосадовця затримали детективи НАБУ. Згодом стало відомо, що йдеться про колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Йому інкриміновано відмивання коштів та участь у злочинній організації.

Як відомо, 10 листопада 2025 року Національне антикорупційне бюро України в межах розслідування корупційних схем у сфері енергетики (операція «Мідас») оголосило про підозру семи особам. Серед них:

• Тимур Міндіч – бізнесмен і співзасновник студії «Квартал-95» (фігурує на записах НАБУ під кодовим ім’ям Карлсон),

• Ігор Миронюк (Рокет) – колишній радник міністра енергетики,

• Дмитро Басов (Тенор) – виконавчий директор із безпеки компанії «Енергоатом».

А також четверо представників так званого «бек-офісу з легалізації коштів»:

• Олександр Цукерман (Шугармен),

• Ігор Фурсенко (Рьошик),

• Леся Устименко,

• Людмила Зоріна.

Також повідомлялося, що Германа Галущенка на плівках фігуранти називали «Професором» та «Сигізмундом».