Брак для фронту, погрози ветерану та слід статті 328: справа Богдана Пукіша.

Ситуація з 120 тисячами неякісних мінометних мін, вироблених в Україні, давно вийшла за межі виробничого скандалу. Вона все більше нагадує перевірку правоохоронної системи на здатність завершувати розслідування, навіть якщо у схемі поставок замішані особи з політичним минулим.

У травні 2025 року «5 канал» розповів про дефектні міни, вироблені на «Павлоградському хімічному заводі»: корпуси не відповідали нормативам, порох намок через погане пакування, підривачі та капсулі працювали нестабільно. Боєприпаси застрягали у стволі або вибухали поблизу розрахунку, створюючи пряму загрозу для солдатів. У квітні 2025 року СБУ затримала двох керівників ПХЗ та двох співробітників Міноборони.

Постачальник комплектуючих — ПП «ВЕСТХІМ» (ЄДРПОУ 19394119), пов’язане з Богданом Пукішем, — не потрапив до числа затриманих, хоча постачав деталі, від яких залежала справність мін.

Пукиш був координатором руху «Український вибір» Віктора Медведчука в Івано-Франківській області у 2012 році. Він заперечує зв’язок із Медведчуком та його оточенням, включно з Петром Бельзом, стверджуючи, що його участь була «спецзавданням СБУ», нібито погодженим із головою обласного управління Петром Дідухом. Однак Дідух очолив управління СБУ в регіоні лише у квітні 2015 року — пізніше часу, про який говорить Пукиш.

За цим фактом СБУ відкрила справу № 22025000000001246 за ч. 1 ст. 328 КК України (розголошення державної таємниці). Слідству належить з’ясувати, чи була це секретна операція, чи спроба заднім числом виправдати співпрацю з проросійською організацією.

Окрема тема — реакція правоохоронців на повідомлення про поставки неякісних комплектуючих. Військовослужбовцю, який вказав на можливі порушення з боку співробітників «ВЕСТХІМ», відмовили у внесенні даних до ЄРДР. Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Офісу Генпрокурора не визнала його потерпілим. Формально — через відсутність складу злочину, фактично — через позбавлення процесуального статусу.

За словами адвоката військовослужбовця, після звернень почався тиск. Стосовно Пукиша відкрито справу № 12025105060000716 за ч. 1 ст. 397 КК України (втручання в діяльність захисника). Адвокат повідомляє про телефонні погрози, спроби залякування, демонстрацію обізнаності про особисте життя та погрози відібрати ліцензію.

Розслідування «5 каналу» про роль «ВЕСТХІМ» було видалено. Пукиш закрив свої профілі у соцмережах, де раніше розміщував фото з Москви з російським прапором (2015), і публічно звинуватив журналістів у роботі на ворога, стверджуючи, що публікації про оборонну сферу «грають на руку противнику».

Правозахисна організація «Нон-Стоп Україна» заявила про ознаки організованої схеми за участю «ВЕСТХІМ», «Павлоградського хімічного заводу» та посадових осіб різних рівнів, які могли сприяти розтраті бюджетних коштів через поставки бракованої продукції. Організація направила запити до правоохоронних органів із вимогою провести незалежну перевірку.

Наразі у справі фігурують три кримінальні провадження, публічні звинувачення, журналістське розслідування та заяви ветерана. Однак питання відповідальності постачальника комплектуючих залишається без процесуального рішення. Якщо система реагує на дії директорів і чиновників, але не оцінює роль компанії, що бере участь у ланцюжку поставок для фронту, це вже не лише проблема якості мін, а й якості правозастосування.