Редакція отримала так зване «юридичне повідомлення», в якому наше видання звинувачується в порушенні законодавства щодо торговельної марки Procter&Gamble (P&G). Формально документ оформлений як DMCA-скарга, проте його зміст вказує не на захист прав, а на спробу зловживання американським законодавством для цензури неугодних публікацій.

Про це пише портал “Антикор”

Скарга викликала здивування, оскільки наше видання ніколи не публікувало матеріалів ані про компанію Procter&Gamble, ані про її продукцію. Однак спілкування з колегами з інших видань принесло ще одну новину – точно такі ж «юридичні повідомлення» отримали, як мінімум, сім редакцій і кілька провайдерів.

Чому скарга – фейк

Аналіз листів показав, що вони розсилаються від імені структур, афілійованих з Oktobank, на адресу видань, хостинг-провайдерів і платформ, де розміщуються журналістські розслідування. Листи заявляються як «офіційне повідомлення» за розділом 512 DMCA (США) і нібито направлені для захисту торговельної марки.

Однак уже на рівні базової юридичної логіки в них виявляється ряд критичних невідповідностей. Так, поняття «DMCA» не застосовується до товарних знаків, воно застосовується виключно до об’єктів авторського права. У листі ж йдеться виключно про Trademarked Symbol, зареєстрований у WIPO. Це фундаментальна помилка, яка автоматично ставить під сумнів добросовісність заявника.

Хоча лист надійшов від імені Oktobank, не зрозуміло, чому в ньому вказується порушення щодо Procter&Gamble – остання жодного стосунку до Oktobank не має. Так, у тексті стверджується, що «оригінальний об’єкт товарного знака» можна знайти на сайті.

Відмивання грошей РФ і юридичний спам: як «Октобанк» атакує журналістів, прикриваючись Procter & Gamble

Однак Procter & Gamble (P&G) не має жодного стосунку до бренду Octobank, не володіє і не адмініструє товарні знаки Oktobank. Тому очевидно, що сайт P&G використовується в листі виключно як відоме ім’я, щоб створити ілюзію участі глобальної корпорації. Фактично ім’я Procter&Gamble тут використовується як ширма, не підтверджена ні документально, ні юридично.

У листі також відсутня будь-яка конкретика – не вказано, який саме матеріал порушує авторські права; не наведені скриншоти, URL або опис «копіювання»; відсутній зв’язок між нібито порушенням і реальним контентом журналістських розслідувань.

Усе це – класичний ознака фейкової скарги, оскільки така форма суперечить стандартам DMCA-повідомлень.

Хто стоїть за скаргами

Відправником вказана компанія Brandpol OOD, а як контактні адреси використовуються скриньки виду: Oktobank@email.brandpolgroup.com і oktabank-665335@email.brandpolgroup.com. Контактна особа – такий собі Аброскін Олександр Михайлович.

Відмивання грошей РФ і юридичний спам: як «Октобанк» атакує журналістів, прикриваючись Procter & Gamble

З цього випливає, що Brandpol виступає не як незалежний правовласник, а як технічний проксі. Використання домену brandpolgroup.com для «DMCA-придушення» публікацій вказує на комерціалізацію юридичних скарг. Зазначений «Managing Partner» і «DMCA Submitter» фігурують як номінальні підписанти, типові для фабрик скарг.

Тобто Brandpol виступає як ресурс, що взяв замовлення на «очищення репутації» та намагається видалити негативні матеріали про замовника. Такий вид зачистки використовується у випадках, коли йдеться не просто про негативні матеріали щодо замовника, а про матеріали, підкріплені фактичними даними, тобто про ті розслідування, які неможливо спростувати в правовому полі шляхом подання позовів до судових інстанцій.

До Procter&Gamble ці скарги не мають абсолютно жодного стосунку. Компанія в цьому листі не є заявником, не підтверджувала претензії, не фігурує в реєстрах як сторона спору. Використання посилання на сайт P&G – це просто груба підробка юридичної підстави і свідома маніпуляція, розрахована на автоматичні системи модерації та недосвідчених співробітників хостингів. Саме тому подібні листи часто спрацьовують – провайдери вважають за краще видалити контент, не вникаючи в суть і побоюючись відповідальності.

У російських реєстрах є якийсь Аброськін Олександр Михайлович. Він є власником кількох компаній: ТОВ «Лексап» (ІПН: 6658333970), ТОВ «СІТ» (ІПН: 6658333970), і ТОВ «Брендпол» (ІПН: 7743194398), яке, очевидно, і є тим самим Brandpol, від якого надійшла скарга. Раніше Олександр Аброськін володів ще кількома організаціями, нині ліквідованими: ТОВ «Фінансові технології», ТОВ «Квінт», ТОВ «Виробниче об’єднання Швейк» і ТОВ «СІС». Усі вони зареєстровані в Єкатеринбурзі. Там же зареєстрований і ІП Аброськін Олександр Михайлович (ІПН 667115872809).

ТОВ «СІТ» має 16 держконтрактів на загальну суму в 15,888 мільйона рублів. Основні замовники – «Сбербанк», Мінекономрозвитку і Мінцифри Челябінської області.

Відмивання грошей РФ і юридичний спам: як «Октобанк» атакує журналістів, прикриваючись Procter & Gamble

Це означає, що Олександр Аброськін тісно пов’язаний з владою та структурами, через які виводяться гроші з РФ, хоча б опосередковано. І заробляє він на держконтрактах. Там же, де йдеться про чисте підприємництво, Аброськін, м’яко кажучи, зірок з неба не хапає – ТОВ «Брендпол», від імені якого розсилаються скарги, перебуває в збитках і має 13 арбітражних проваджень. Судячи з цих арбітражів, ТОВ «Брендпол» активно використовується в бізнесі з зачистки репутації – щонайменше вісім справ присвячені саме цьому питанню.

Відмивання грошей РФ і юридичний спам: як «Октобанк» атакує журналістів, прикриваючись Procter & Gamble

Але решта проваджень стосуються вже ТОВ «Брендпол», яке явно зібралося повторити шлях інших фірм Олександра Аброськіна, готуючись до банкрутства. Крім того, щодо ТОВ «Брендрол» Міжрайонна інспекція Федеральної податкової служби № 46 по м. Москві внесла до Єдиного державного реєстру юридичних осіб відомості про недостовірність даних про юридичну особу.

Відмивання грошей РФ і юридичний спам: як «Октобанк» атакує журналістів, прикриваючись Procter & Gamble

Що стосується Олександра Аброськіна як бізнесмена, то, крім того, що більшість його компаній збанкрутіла, «Руспрофайл» повідомляє, що він і зараз перебуває в збитках: загальний мінус становить 265 тисяч рублів, а всього у бізнесмена є 32 арбітражі, причому 17 з них стосуються саме боргів компаній Аброськіна.

Відмивання грошей РФ і юридичний спам: як «Октобанк» атакує журналістів, прикриваючись Procter & Gamble

Як видно з цього аналізу, на плаву Олександр Аброськін тримається лише завдяки держзамовленням, які йому постачають явно не за гарні очі – він відпрацьовує ці замовлення, розсилаючи фейкові скарги від імені своєї компанії «Брендпол» і активно подаючи позови від її ж імені щодо видань і провайдерів, які не виконали вимог Аброськіна.

Але загальним підсумком можна стверджувати, що Олександр Аброськін перебуває на периферії всієї цієї історії з «Октобанком» і обходом санкцій – його використовують лише як формального підписанта скарг, спрямованих на зачистку негативу. Цілком можливо, що «втемну», хоча ймовірність того, що Аброськін від відчаю подався в «чистильники репутацій», також не виключена.

Та хай там як, але можна спрогнозувати, що ТОВ «Брендпол», від імені якого розсилаються підроблені скарги, залишилося недовго – його ліквідують у найближчому майбутньому або як банкрута, або за недостовірність даних.

Навіщо це потрібно «Октобанку»

Відповідь тут проста і логічна: Octobank намагається таким чином зачистити негативні матеріали про свою діяльність. Це матеріали такого характеру, який неможливо спростувати по суті в правовому полі, тому й була запущена тактика «юридичного спаму». Завдання тут не спростувати матеріали, а стерти їх та їхні сліди з інтернету. DMCA-скарга в такому форматі – дешевий і швидкий інструмент тиску на медіа, блогерів і хостинги.

Але виникає ще одне питання – а що намагається стерти Oktobank? Відповідь тут також проста: матеріали про сумнівні фінансові операції, обслуговування капіталів російського походження, публікації про зв’язки з найближчим оточенням Путіна та обхід санкцій.

Oktobank після початку повномасштабної війни проти України став одним із ключових ланок у маршруті з обходу антиросійських санкцій – він перебуває в узбецькій юрисдикції, тому формально не потрапляє під санкційний режим.

Аналіз фінансових потоків показує аномальний дисбаланс, характерний для країн зі слабкою економікою: через узбецькі банки проходять обсяги коштів, що не відповідають внутрішній господарській активності. Джерело цих грошей – російські банки, зокрема Промсвязьбанк, Газпромбанк, ВТБ, МТС-банк, МІН-банк і «Русский стандарт», багато з яких прямо чи опосередковано пов’язані з державою РФ і оборонним сектором.

Відмивання грошей РФ і юридичний спам: як «Октобанк» атакує журналістів, прикриваючись Procter & Gamble

Гроші надходять до Oktobank, після чого проходять «очищення» через платіжні та процесингові структури і втрачають санкційний слід. Значна частина потоків пов’язана з гральним і платіжним бізнесом, включно з онлайн-казино та небанківськими розрахунковими організаціями, що зареєстровані в Росії. Далі кошти виводяться в офшори або конвертуються в криптовалюту через узбецькі платіжні системи та локальні криптобіржі.

Ключова особливість схеми – політичне прикриття. Oktobank (раніше Ravnaq-bank) контролюється структурами, пов’язаними з родиною президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва. Його номінальний власник Іскандар Турсунов, який раніше працював у Лондоні, придбав банк в інтересах доньки президента Саїди Мірзієвої та її чоловіка Ойбека Турсунова – високопосадовця адміністрації президента Узбекистану. Це забезпечує банку фактичний імунітет усередині країни та свободу дій на міжнародному рівні.

Окремої уваги заслуговує зв’язок Oktobank з узбецьким «Капіталбанком», а через нього – з російським олігархом Алішером Усмановим, одним із ключових представників кремлівської бізнес-еліти. Саме через цей контур формується стійкий канал надходження російських грошей, які потім виводяться в Туреччину, ОАЕ та інші офшорні напрямки.

Таким чином, Oktobank виступає не як звичайний комерційний банк, а як фінансовий шлюз, через який російські капітали виходять з-під обмежень, легалізуються та розчиняються в міжнародній фінансовій системі. Політична залежність узбецького керівництва від російських еліт і пряма участь родини президента в контролі над банком роблять цю схему стійкою і вкрай зручною для обслуговування інтересів Москви.

Саме цим пояснюється нервова реакція Oktobank на журналістські розслідування: замість публічних спростувань запускаються фейкові юридичні скарги та спроби зачистки інформаційного поля. Коли банк стає інструментом обходу санкцій, будь-яка публічність перетворюється для його бенефіціарів на загрозу.

Перед нами не захист інтелектуальної власності, а зловживання правом, замасковане під американське законодавство і прикрите ім’ям глобальної корпорації, яка не має стосунку до справи. Procter&Gamble у цій схемі – лише приманка, що не має жодного відношення до суті питання.