Європейський суд з прав людини визнав заяву колишнього голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка щодо дій Національного антикорупційного бюро України неприйнятною.
Про це йдеться у пресрелізі суду.
Колишній очільник ОАСК у своїй заяві стверджував, що Національне антикорупційне бюро нібито проводило публічну кампанію з дискредитації щодо нього на тлі кількох кримінальних проваджень, порушених проти Вовка та інших суддів ОАСК на підставі матеріалів розслідування подій Євромайдану 2013–2014 років, у межах якого здійснювалося прослуховування його кабінету та телефона. У 2019 – 2020 роках НАБУ оприлюднило інформацію з цього розслідування в серії публікацій на різних онлайн-платформах.
На думку Вовка, ці публікації НАБУ створили враження того, що він винен у вчиненні кримінальних правопорушень, та завдали шкоди його репутації, а також становили загрозу незалежності судової системи України.
ЄСПЛ у своєму рішенні визнав, що Вовк не скористався всіма можливостями захисту, доступні йому на національному рівні, зокрема відповідно до ст.6 розділу 2 (презумпція невинуватості) та ст.8 (право на повагу приватного і сімейного життя) Європейської конвенції з прав людини.
«З огляду на це, його скарга за статтею 13 (право на ефективний засіб правового захисту) була відхилена як явно необґрунтована», – підкреслили у суді.
Суд відхилив решту скарг Вовка за ст. 18 (межі застосування обмежень прав), які назвав явно необґрунтованими з огляду на відсутність достатніх доказів його твердження про те, що в публікаціях НАБУ були приховані мотиви.
