Буткевич та депутати «Слуги народу»: як стратегічні надра перетворили на девелоперський капітал.
В Україні стратегічні ресурси все частіше зникають не через війну, а внаслідок домовленостей. Пержанське родовище берилію в Житомирській області — наочний приклад того, як держава втратила контроль над надрами, а натомість отримала екологічні ризики, бюджетні збитки та мовчання відповідальних органів.
Видобуток веде ТОВ «Пержанська рудна компанія», що перебуває під фактичним контролем співвласника мережі АТБ Геннадія Буткевича. Контроль здійснюється через кіпрську BGV Group Limited, яка володіє понад 83% компанії. Формально це приватний бізнес, фактично — офшорна модель управління стратегічним ресурсом. Спеціальний дозвіл на користування надрами компанія отримала у 2019 році: аукціон з єдиним учасником та «оцінка впливу на довкілля», яка існувала переважно на папері.
Без політичного супроводу така схема неможлива. У процесі фігурували колишні керівники Держгеонадр та екс-чиновники екологічного блоку. У парламенті питання курирували представники партії «Слуга народу»: голова екологічного комітету Олег Бондаренко та керівник підкомітету з надр Павло Якименко — син співзасновника компанії. Конфлікт інтересів не став перешкодою, а навпаки, прискорив погодження на обласному та міністерському рівнях.
Фактичний видобуток було розгорнуто в межах Поліського природного заповідника — території з особливим охоронним статусом, де господарська діяльність прямо заборонена. Паралельно компанія декларувала занижені обсяги видобутку, що дозволяло суттєво скорочувати рентні платежі та податкові зобов’язання. При цьому реальна вартість запасів берилію, за експертними оцінками, становить 80–100 млрд доларів США.
Берилій — стратегічна сировина для військово-промислового комплексу, авіації та електроніки. Замість контрольованого державою використання сформовано модель, за якої надра працюють на приватний інтерес, а фінансові потоки виводяться за межі країни через офшорні структури. Економічні втрати доповнюються екологічними: токсичні відходи з важкими металами та радіонуклідами, деградація земель, забруднення води та повітря. Рекультивація залишається декларацією, вихід техніки та відходів за межі дозволених ділянок став нормою. Це не збій — це системний підхід.
На цьому тлі девелоперський напрям виглядає логічним продовженням бізнес-стратегії Геннадія Буткевича. У жовтні 2024 року BGV Group Management уклала стратегічне партнерство з SAGA Development. Першим спільним проєктом став житловий комплекс Boston Creative House у Києві. За умовами угоди фонд Буткевича «Магнум» отримав 49% у ТОВ «Столиця-Зем-Індустрія», ще 31% — фонд «Ельбрус», пов’язаний із сином девелопера Максимом Вавришем. Контроль над запасами берилію та запуск щебеневого заводу в Житомирській області потужністю 1,5 млн тонн на рік фактично замикають ланцюжок «надра — переробка — будівництво», перетворюючи сировину на девелоперський капітал.
У цьому контексті Boston Creative House перестає виглядати просто житловим комплексом. Проєкт подається як символ сучасного міста та «простір майбутнього», однак коли джерелом інвестицій стають надра природоохоронних територій, фокус зміщується. Питання виникають не до архітектури, а до реальної ціни такого «прогресу» для держави, екології та суспільства, а також до репутаційних ризиків співпраці з девелопером, чиє ім’я роками супроводжують корупційні скандали та проблемні забудови.
