ДБР спільно з СБУ заявили про блокування корупційної схеми системних поборів з експортерів на Кропивницькій митниці. Йдеться не про одноразовий епізод, а про вибудовану модель вимагання, яка щомісяця приносила організаторам сотні тисяч гривень незаконного доходу.
Ключову роль у схемі, за даними слідства, відігравав заступник начальника управління контролю та адміністрування митних платежів Кропивницької митниці, повідомляє Середич.info.
Суть схеми була примітивною і водночас ефективною. Експортерам прямо пропонували «платну послугу» — прискорене та безпроблемне оформлення міжнародних сертифікатів якості для вивезення товарів за кордон. У разі відмови платити підприємцям створювали штучні перешкоди: затягували перевірки походження товару, запускали нескінченні уточнення, а потім просто відмовляли у видачі сертифікатів. Фактично бізнесу ставили ультиматум — або регулярні виплати готівкою, або блокування експортної діяльності.
Офіційно прізвище затриманого митника не називається, однак усі обставини вказують на Олександра Флоринського, який згідно з декларацією обіймає саме цю посаду. Збігаються і функціонал, і зона відповідальності, і описаний механізм тиску на експортерів. Примітно, що в декларації Флоринського фігурує автомобіль Fiat — саме на цьому авто, за наявною інформацією, його і затримали під час отримання чергового хабара.
16 січня 2026 року митника було затримано на гарячому під час отримання чергового «платежу» від експортера. Це підтверджує, що схема продовжувала працювати в активному режимі і не була поодиноким ексцесом. Вона функціонувала як стабільне джерело доходу, вбудоване в щоденну роботу митного органу.
Історія Кропивницької митниці вкотре демонструє, як контрольні функції держави перетворюються на інструмент системного вимагання. Міжнародні сертифікати якості, покликані підтверджувати безпеку та легальність продукції, були перетворені на важіль тиску та особистого збагачення посадовців. При цьому схема не могла існувати без мовчазної згоди та прикриття всередині структури.
Формальне затримання одного виконавця не скасовує головного питання: скільки часу ця «платна послуга» була нормою на митниці, хто ще був залучений і чому система внутрішнього контролю не реагувала на очевидні ознаки корупції. Кропивницька митниця в цьому кейсі — не виняток, а наочний приклад того, як митниця перетворюється на касу, а державні процедури — на товар із фіксованим щомісячним тарифом.
