Сили оборони України взяли в полон громадян Китайської Народної Республіки, які воювали на боці російської окупаційної армії.
Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський.
Найманців захопили під час бойових дій на Донеччині. У них виявили документи, банківські картки та інші особисті дані.
За словами глави держави, кількість громадян КНР у лавах окупаційних військ може бути значно більшою. Наразі всі обставини з’ясовуються — над цим працюють українська розвідка, Служба безпеки та відповідні підрозділи Збройних сил.
Міністр закордонних справ отримав доручення негайно зв’язатися з Пекіном і з’ясувати, якою буде офіційна реакція Китаю на факт участі його громадян у війні проти України.
Our military has captured two Chinese citizens who were fighting as part of the Russian army. This happened on Ukrainian territory—in the Donetsk region. Identification documents, bank cards, and personal data were found in their possession.
We have information suggesting that… pic.twitter.com/ekBr6hCkQL
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) April 8, 2025
«Залучення Росією ще й прямо чи опосередковано Китаю в цю війну у Європі – це чіткий сигнал, що Путін планує робити що завгодно, окрім завершення війни. Він шукає, як воювати далі. На це точно потрібна реакція. Реакція Сполучених Штатів, Європи та всіх у світі, хто хоче, щоб був мир», — пише президент.
Полонені громадяни КНР наразі перебувають у Службі безпеки України. Тривають слідчі та оперативні дії.
Для довідки: фото та відео з громадянами КНР у лавах окупаційних сил Російської Федерації з’являються у мережі доволі давно, однак це перший випадок, коли їх взяли у полон.
Китайське законодавство
У законодавстві Китайської Народної Республіки (КНР) відсутнє пряме визначення терміну «найманець», аналогічне до міжнародно-правового, зокрема, як це визначено в Додатковому протоколі I до Женевських конвенцій 1977 року.
Проте Кримінальний кодекс КНР містить статті, які можуть бути застосовані до таких випадків. Зокрема:
- Стаття 120 передбачає покарання за створення або керівництво терористичною організацією, а також за активну участь у ній.
- Стаття 103 передбачає покарання за організацію, планування або здійснення дій, спрямованих на розкол країни та підрив національної єдності.
Участь громадян КНР у збройних конфліктах за кордоном без офіційного дозволу держави може розглядатися як порушення національного законодавства.
Китайська влада розглядає таку діяльність як загрозу державній безпеці, що може призвести до кримінального переслідування включно з ув’язненням.
Щодо добровольців, тобто осіб, які беруть участь у конфліктах з ідеологічних чи інших особистих мотивів без матеріальної винагороди, законодавство КНР не містить чіткої заборони чи дозволу.
Однак Китай дотримується політики невтручання у внутрішні справи інших держав, що відображено в його зовнішній політиці та Конституції. Будь-яка несанкціонована участь громадян КНР в іноземних конфліктах може бути розцінена як порушення цього принципу та національних інтересів.
Китайські шпигуни в Україні
Раніше, 28 жовтня 2024 року, повідомлялося, що співробітники міграційної поліції видворили за межі України громадянина Китайської Народної Республіки, який раніше був засуджений за шпигунство.
Цей громадянин КНР відбув покарання за вчинення злочину проти основ національної безпеки України. Після завершення терміну ув’язнення правоохоронці Запорізької області видворили його до країни походження.
48-річний іноземець, доктор технічних наук, до приїзду в Україну працював у китайській військово-промисловій корпорації, що спеціалізується на виробництві озброєння, а також у науково-дослідному хімічному інституті.
У 2017 році він прибув до України, де під прикриттям офіційного науково-технічного співробітництва здійснював розвідувальну діяльність.
На території Дніпропетровської області шпигун намагався завербувати українських науковців. Під час спроби придбати за гроші таємні розробки у царині ракетно-космічних технологій його затримали співробітники Служби безпеки України.
