НАБУ та САП оголосили нові підозри у справі Комарницького: фігурантами стали ексзаступник Кличка та його давній бізнес-партнер.
Про це повідомляє Стопкор.
У межах розслідування корупційних схем у земельній сфері Києва НАБУ та САП повідомили про нові підозри. Йдеться про епізоди, пов’язані з операцією “Чисте місто” та діяльністю групи, яку слідство пов’язує з колишнім депутатом Київради Денисом Комарницьким.
Як повідомляє Центр протидії корупції, підозри отримали колишній заступник голови КМДА з питань земельних ресурсів Олександр Спасибко та його спільник Роман Блюмін, співвласник компаній “Ві-Про” та “К10”. За версією слідства, у 2023–2024 роках вони намагалися незаконно заволодіти двома столичними земельними ділянками, використовуючи схему з фіктивними малими спорудами та підставними власниками.
Слідчі зазначають, що фігуранти оформлювали на підконтрольні структури “споруди з 90-х”, виготовляли техпаспорти, реєстрували право власності та подавали документи на отримання ділянок під “обслуговування будівель”. Для легалізації самочинних конструкцій зводили примітивні прибудови та вели чорний облік витрат. За оцінками НАБУ, потенційні збитки для громади Києва становлять понад 19,5 млн грн.
Ім’я Спасибка вже багато років пов’язують із впливовими фігурами столичної політики та будівельного бізнесу. Його призначили в КМДА у 2016 році, після чого він швидко опинився у центрі земельних потоків і конфліктів навколо детальних планів територій. У неформальних джерелах фігурували зв’язки з Вадимом Столаром, Максимом Микитасем та В’ячеславом Непопом, а також давні партнерські стосунки з Блюміним.

Після звільнення з КМДА, за даними слідчих, Спасибко продовжував використовувати старі корупційні механізми, зокрема так звані “туалетні схеми” – варіанти захоплення земель під вигадані споруди. Саме під час цих операцій і було задокументовано нові епізоди.
У медіа та соцмережах підозри викликали значний резонанс. Коментатори припускають, що у разі співпраці Спасибка зі слідством справа може набути ширшого масштабу: можливі свідчення щодо практик у КМДА та ролі впливових представників політико-бізнесових груп, починаючи з 2016 року.

