Під час повномасштабної війни бізнесмен Тимур Міндіч – давній партнер Володимира Зеленського по студії «Квартал 95» та його сусід в елітному будинку на вулиці Грушевського, 9а в Києві – за версією НАБУ і САП, вибудував неформальну систему впливу на енергетичний сектор, оборону та сферу управління арештованими активами.
Про це свідчить розслідування «Української правди», підготовлене на основі матеріалів слідства, відеоспостереження та свідчень джерел у правоохоронних і бізнесових колах.
Ще у квітні 2020 року журналіст Михайло Ткач зафіксував, як Тимур Міндіч виходив з Офісу президента з боку Банкової. На запитання, що він робив у найвищому владному кабінеті країни, Міндіч підтвердив, що зустрічався не з президентом, а з керівником ОП Андрієм Єрмаком, і назвав їхні стосунки дружніми. У 2021 році Володимир Зеленський на пресконференції пояснював своє святкування дня народження в квартирі Міндіча в будинку на Грушевського 9а як «сюрприз» від «Кварталу 95», наголошуючи, що Міндіч — лише комерційний директор студії з «теплими робочими стосунками» з акторами та авторами.
У жовтні 2025 року журналісти зафіксували, як Lexus, яким, за інформацією джерел, користується Міндіч, виїжджає з парковки будинку на Грушевського 9а та заїжджає у закритий урядовий квартал. А 10 листопада біля того ж будинку з’явилися мікроавтобуси й правоохоронці НАБУ з обладнанням для силового проникнення в приміщення. Однак, за даними джерел «УП» у правоохоронних органах, сам Міндіч за кілька годин до обшуків виїхав за кордон близько 2-ї години ночі — що може свідчити про попередження зсередини системи.
Окремий блок розслідування стосується найбільшого нафтохімічного заводу країни «Карпатнафтохім» та державного Сенс Банку. Після повномасштабного вторгнення завод, пов’язаний із російськими власниками, був заарештований і переданий в управління АРМА, однак раптово вийшов з-під арешту. У 2024 році частку підприємства отримав бізнесмен із Дрогобича Андрій Веселий. Його брат Василь Веселий у той самий період став громадським радником голови наглядової ради державного Сенс Банку. Офіційні доходи Андрія Веселого, за підрахунками журналістів, становили близько 4 млн грн — очевидно недостатньо для придбання дорогого активу, однак сам бізнесмен відмовився пояснювати походження коштів. Василь Веселий під час спілкування з журналістами нервово відкидав припущення, що є «смотрящим» за Сенс Банком і пов’язаний із схемою навколо «Карпатнафтохіму», попри численні свідчення джерел у політичних, бізнесових і фінансових колах.
Подальші спостереження «УП» показали, що Василь Веселий пов’язаний не лише з братом і банком, а й безпосередньо з групою Міндіча. 31 березня 2025 року його авто зафіксували біля клініки DMC, де, за даними НАБУ, базувався бек-офіс фінансиста Міндіча Олександра Цукермана. Далі Веселий поїхав в аптеку разом із чоловіком, який тоді був «невідомим», але 10 листопада 2025 року офіційно отримав підозру від НАБУ та САП як Олександр Цукерман на прізвисько Шугармен і нині переховується в Ізраїлі. За інформацією джерел, регулярні зустрічі Міндіча, Цукермана та Василя Веселого відбувалися на закритому комплексі на Трухановому острові, відомому як «Баня», який пов’язують із бізнесменом Юрієм Горовим — впливовим тіньовим гравцем та колишнім «смотрящим» за Держархбудінспекцією. Туди ж заїжджали авто з оперативними номерними знаками та машини, пов’язані з київським забудовником Вадимом Столаром.
За даними слідства, сам Тимур Міндіч користувався більш ніж десятьма різними автомобілями, зокрема Toyota Camry та Lexus із номерами прикриття, які не значаться в базі поліції. Cadillac, зареєстрований на Андрія Веселого, неодноразово фіксували біля будинку на Грушевського 9а, де мешкає Міндіч. Восени 2024 року, у листопаді, а також у жовтні 2025 року цей Cadillac виїжджав із будинку, отримував набір номерних знаків біля бокового блокпоста поблизу головного управління СБУ, змінював їх за містом на «оперативні» й заїжджав до елітного котеджного містечка. Там, за даними джерел, мешкають, зокрема, заступник керівника Офісу президента Олег Татаров, юрист Василь Фаринник, ексрегіонал Володимир Продивус та інші впливові особи. Така тактика конспірації — охорона, зміна номерів, закриті території та підземні паркінги — дозволяла учасникам групи уникати публічної фіксації контактів.
Ключовим епізодом, викладеним у підозрі Тимуру Міндічу, стала спроба, за версією НАБУ і САП, заробити на постачанні неякісних бронежилетів Міністерству оборони України. Громадська антикорупційна рада при Міноборони стверджує, що в цій схемі Міндічу допомагав саме Василь Веселий. 8 липня 2025 року, згідно з матеріалами слідства, Міндіч, перебуваючи у будинку на Грушевського 9а, протягом ранкових годин неодноразово умовляв міністра оборони Рустема Умерова примусити державне підприємство «Державний оператор тилу» прийняти партію бронежилетів, які не пройшли приймальний контроль, і здійснити їх оплату. У підозрі цитуються слова Міндіча про те, що «бронежилеты – это большие деньги», що «там 7 миллионов вложена половина моих денег» і що Умерову «достаточно одного звонка», аби вирішити питання. Сам Умеров, як випливає з протоколів, відповів, що «почув», обіцяв ще раз перевірити ситуацію та просив уникати прямого тиску через Міндіча, з яким, за тією ж цитатою, зустрічався «два раза в неделю».
У суді під час обрання запобіжного заходу прокурори НАБУ та САП зачитали загальну версію слідства: не пізніше січня 2025 року Тимур Міндіч, користуючись воєнним станом, особистою дружбою з президентом України, зв’язками з чинними й колишніми високопосадовцями, а також «значним впливом у державі», вирішив незаконно збагачуватися через організацію злочинів у різних сферах економіки. У 2025 році, за даними детективів, зафіксовано щонайменше два напрямки такого впливу: на міністра енергетики Германа Галущенка (який, за інформацією джерел, жив у арештованому маєтку ексміністра МВС часів Януковича Віталія Захарченка в котеджному містечку «Царське село») та на міністра оборони Рустема Умерова. Тим часом, за даними журналістів, у тому ж арештованому маєтку, що мав бути проданий Армою на конкурсі, регулярно з’являлася й нинішня міністерка енергетики Світлана Гринчук, яка влітку 2025 року змінила Галущенка на посаді.
Розслідування показує, що ця мережа впливу не обмежувалася лише енергетикою, обороною чи арештованими активами. Йдеться про комплексну систему, де поєднуються особисті зв’язки з Офісом президента (зокрема з Андрієм Єрмаком), контроль над державним банком (Сенс Банк), доступ до арештованого майна через АРМА, тіньові фінансисти на кшталт Олександра Цукермана та публічні й непублічні «смотрящі» у вигляді братів Веселих, Юрія Горового, наближених забудовників і чиновників. Усе це працювало буквально в кількох кроках від урядового кварталу, який майже чотири роки залишається закритим під приводом безпеки. Операція НАБУ і САП «Мідас» лише частково відкрила цю систему, але вже продемонструвала, що навіть у воєнний час влада потребує постійного контролю — як з боку антикорупційних органів, так і з боку суспільства та незалежних медіа.
