У розслідуванні Дениса Бігуса, присвяченому закупівлям для Центру обслуговування підрозділів Нацполіції, не до кінця розкрито роль компанії “Тес.ла” — структури, яка за кілька років виросла з дрібного постачальника до отримувача мільярдних держконтрактів.
За спостереженнями джерел, схема нагадує мініверсію “справи Міндіча”, але вже у сфері правоохоронних закупівель.
Власником “Тес.ла” є Євгеній Шевчук — підприємець із Чорноморська, який із 2005 року володіє ФОПом з роздрібної торгівлі телекомунікаційним обладнанням. Водночас саму компанію “Тес.ла” він зареєстрував лише у листопаді 2015 року та згодом переніс її до Броварів. Перші невеликі договори підприємство отримало тільки у 2018-му — приблизно на пів мільйона гривень.
А вже восени 2019 року відбувся різкий стрибок: компанія почала отримувати контракти на понад 100 мільйонів гривень, зокрема від ДП «Поліграфічний комбінат “Україна”». Після цього “Тес.ла” стала регулярним учасником великих держзакупівель та за п’ять років підписала договорів на суму 1,06 млрд грн.
Журналісти звертають увагу на абсурдні деталі тендерів: у конкурсі 2022 року компанія, яка спеціалізується на постачанні бодікамер, подала серед обладнання… установку алмазного буріння. Це викликає питання щодо реального профілю діяльності структури та можливого підлаштування технічних вимог під заздалегідь визначеного переможця.
Нині журналісти продовжують вивчати діяльність “Тес.ла” і найближчим часом обіцяють оприлюднити імена реальних бенефіціарів схеми.
