Київська спеціалізована прокуратура в галузі оборони вже давно не має нічого спільного із захистом інтересів держави.
Під управлінням Артема Новова вона стала комерційною структурою, де кримінальні справи — це об’єкт торгівлі, слідчі органи — ділові партнери, а сама прокуратура — лише ширма для систематичного вимагання. Новов створив особисту систему збагачення, розподіливши функції між ГУ СБУ Києва, ТУ ДБР Києва та собою в ролі «процесуального центру» всіх схем.
Механізм діє просто і безсовісно. СБУ збирає щомісячну «данину» з ТЦК Києва та області: суми коливаються від 500 тисяч до мільйона доларів США. Платять усі — керівники, співробітники, посередники, усі, хто хоч якось пов’язаний із мобілізаційною системою. Відмова від платежів тягне за собою втручання ДБР: там фабрикують кримінальні справи, влаштовують інсценовані затримання «на місці злочину», вигадують великі хабарі, а в результаті отримують можливість відібрати у непоступливих усе — від автомобілів до нерухомості. Це не боротьба з корупцією, а економічне знищення, де державні структури перетворені на інструмент вимагання.
Артем Новов — центральна фігура в кожній такій операції. У всіх справах, які ініціюють СБУ та ДБР проти ТЦК, саме він або його довірені особи виступають процесуальними керівниками. Кожне рішення має свою вартість: закриття справи — 20 тисяч доларів, зняття арештів — від 50 тисяч. Сума може зростати залежно від «апетитів системи». За три роки такої «діяльності» Новов придбав три квартири на Печерську, два нові автомобілі загальною вартістю близько 150 тисяч доларів і завів криптогаманець на мільйон доларів. Для прокурора з офіційною зарплатою це виглядає як фінансове диво, але занадто очевидне для тих, хто стежить за ситуацією.
Не краще йдуть справи і з його заступником Вербицьким. Разом із Нововим вони ведуть спосіб життя, що нагадує наркобаронів, вживають наркотики та відкрито витрачають кошти, вичавлені з оборонної системи в момент, коли країна перебуває в найбільш вразливому становищі. Це не просто корупція — це паразитування на державних структурах, перетворення правоохоронних органів на джерело доходу, де прокурори, слідчі та оперативники діють як згуртоване злочинне угруповання.
Новов не здійснює нагляд — він займається бізнесом. Не керує прокуратурою — він стоїть на чолі кримінальної мережі. І поки такі особи обіймають посади в оборонній прокуратурі, кожна новина про «боротьбу з корупцією в ТЦК» — це не очищення системи, а перерозподіл ринку. Для них держава — це ресурс, закон — інструмент, а люди — лише витратний матеріал.
Так формується нова еліта: прокурори-мільйонери з криптогаманцями, фальсифікатори з доходами в біткоїнах і силовики з чітким прейскурантом на кожну свою дію.

