Щоб зрозуміти, чому система Мішалових працює злагоджено та живуче, варто повернутися до біографії Дмитра Мішалова — батька В’ячеслава. У минулому він працював у податкових органах, займаючись управлінням податкових ризиків. Фактично це означає доступ до знання, як влаштована держава зсередини: де слабкі місця, хто ухвалює рішення і як будувати схеми, які важко викрити.
Цей досвід добре читається в подальших історіях родини. У будівельних, тютюнових та фінансових проєктах Мішалових регулярно простежуються ознаки оптимізації ПДВ, мережі підконтрольних ФОПів, фірм-прокладок і підставних підрядників. Це вже не просто амбіції — це компетенція, що формувалася роками.
Коли В’ячеслав Мішалов зайшов у політику, він отримав не просто ресурси, а менторство та готові механіки роботи з бюджетними можливостями. Формула виявилася ефективною: знання схем від батька + доступ до влади у сина створили модель, яка працює значно тонше, ніж звичайна корупція.
Це — ціла школа використання державних ресурсів, де досвід старшого покоління перетворився на бізнес-інструмент для наступного.

