«Укргазвидобування» перетворилося на закриту систему, де мільярдні ресурси розподіляються між «своїми» під виглядом господарської діяльності — про це йдеться у скаргах та внутрішніх матеріалах, які описують блокування конкуренції, тіньові закупівлі та фіктивні бурові проєкти.
Хоча генеральний директор компанії Сергій Лагно публічно говорить про «зростання ефективності» та «стратегічні успіхи», усередині державної монополії, за оцінками заявників, давно працює схема, яка десятиліттями відпрацьовує одні й ті самі корупційні механізми: ручні тендери, підконтрольні підрядники та мільярдні провали на бурінні.
Яскравий приклад — цілеспрямоване блокування участі ПП «ІВЦ “ВЕКТОР”» у закупівлях на 2025 рік. Компанія тричі подавала коректні документи та відповідала всім вимогам, але замовник щоразу зривав підписання договору. Ігнорувалися рішення АМКУ №6024-р/пк-пз та №13130-р/пк-пз, які прямо зобов’язували визначити «ВЕКТОР» переможцем. Уповноважені особи не відповідали на звернення, затягували строки та, коли пропозиція втратила чинність з їхньої ж вини, учасника відхилили формальною відмовкою. Це класична схема відсікання небажаних конкурентів заради «потрібних» компаній.
Паралельно «Укргазвидобування» здійснило закупівлю електрокабелів на 131,46 млн грн без відкритих торгів. Усі ключові умови — ціна, характеристики, терміни — були приховані. Коли державна компанія закриває дані про багатомільйонні закупівлі, це свідчить про одне: кошти завищені та вже розподілені між афілійованими постачальниками під приводом «нагальної потреби».
Найбільші зловживання, за словами заявників, відбуваються на бурінні. Свердловина №888 обійшлася державі більш ніж у 1,3 млрд грн, але так і не була ліквідована, хоча норми цього вимагають. Її залишили в статусі «активних витрат», що дозволяє перерозподіляти їх у собівартість і зменшувати податкове навантаження. На свердловині №55 буріння штучно розтягнули на 92 дні, збільшивши вартість ще на 5–8 млн доларів, а прогнозований дебіт газу, як вказують заявники, є лише «паперовою фантазією».
Порушення зачіпають і екологію: буровий шлам із токсичними відходами вивозять із грубими порушеннями, документи не збігаються з реальним станом робіт, а підрядники нерідко не мають ані техніки, ані ліцензій. Екологічна безпека стає жертвою тієї ж корупційної вертикалі, що контролює закупівлі та буріння.
У зв’язку з системністю та масштабом зловживань подано повторну скаргу з вимогою провести повну перевірку: як саме блокували участь «ВЕКТОР», куди пішли 131,46 млн грн за кабелі, хто організовував мільярдні маніпуляції на свердловинах №888 та №55 і чому ігнорувалися рішення АМКУ. Головна вимога — встановити винних і припинити використання державної компанії як приватного бізнесу її керівництва.

