Столична міськрада затвердила нову програму використання та охорони земель Києва на 2026 – 2028 роки із кошторисом 783,2 млн гривень. На відміну від попередньої, яка діятиме до кінця 2025-го і в якій найбільше витрат планувалося на проведення інвентаризації земель, керівництво міста тепер вирішило зробити пріоритетним напрям розробки встановлення меж територій природно-заповідного фонду, лісогосподарського призначення, земель водного фонду тощо. На це передбачено 477,7 млн гривень.

При цьому, цю програму важко назвати конкретною, до її виконання чомусь не було долучено “екологічний” департамент КМДА, а виконання деяких важливих заходів столична влада зовсім вирішила проігнорувати – зокрема, вивчення питання сплати орендної плати і земельного податку. Немало питань є і до інвентаризації земель: складається враження, що керівництво Києва навмисно затягує ці процеси, щоб заробити побільше коштів і “правильно прописати” документацію по ділянками під нерухомим майном, що дозволить і надалі відводити землю за т.зв. “туалетними схемами”.

Як стало відомо КВ, 4 грудня 2025 року Київрада ухвалила проєкт рішення №08/231-474/ПР від 30 травня 2025-го “Про затвердження Міської цільової програми використання та охорони земель Києва на 2026 – 2028 роки”.

Суб’єктом подання вказаного документу виступив Департамент земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА). У сесійній залі за його погодження проголосували 74 депутати. 

Згідно з прийнятим рішенням, усього на реалізацію вказаної програми протягом трьох років планується витратити 783,2 млн гривень (усі фінансові ресурси мають бути виділені з бюджету Києва): 257,2 млн у 2026-ому, 260 млн у 2027-ому і 265,9 млн у 2028-ому.

Найбільше коштів – 477,7 млн гривень – міська влада вирішила витратити на розробку проєктів землеустрою щодо організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, лісогосподарського призначення, земель водного фонду тощо. Усього до кінця 2028 року планується розробити такі проєкти для трохи більше 3 тис. га землі. Другим за обсягом витрат має стати захід щодо розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та наповнення Державного та міського земельного кадастрів (185,5 млн гривень, завдяки цьому до кінця 2028-го мають бути проінвентаризовані та внесені до кадастрів усі столичні землі), третім – захід щодо адміністрування інформаційних систем (у т.ч. міського земельного кадастру, 84,7 млн).

Крім того, 10,2 млн гривень столична влада передбачила витратити на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділа та об’єднання ділянок комунальної форми власності, 10 млн – на розробку такої документації щодо встановлення меж частин ділянок, на які поширюються права суборенди або сервітуту, 6,9 млн – на виконання вишукувальних робіт при здійсненні моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною тощо.

Як зазначено у затвердженій програмі, її роль – “зростання ролі земельних ресурсів та підвищення ефективності використання, забезпечення комплексного розвитку земельних відносин, які повною мірою сприятимуть задоволенню соціально-економічних потреб населення і формуванню високоякісного екологічного середовища міста”. Відповідальним виконавцем програми визначено Департамент земельних ресурсів КМДА, співвиконавцем – підпорядковане йому КП “Київський інститут земельних відносин”.

Що думають фахівці

Столичний юрист і правозахисник Олександр Дядюк скептично оцінив цю програму – у першу чергу через відсутність у ній конкретики. При цьому, він припустив, що міська влада може збільшити обсяги її реалізації у наступні роки шляхом внесення відповідних змін – тобто, ще більше коштів буде витрачено незрозуміло на що.

“Ця програма – просто набір гарних слів. Тобто, “ми – за все хороше проти всього поганого”. Жодної конкретики, окрім розділу 6. Зокрема, цікавить, як будуть визначатися межі природоохоронних зон, якщо у співвиконавцях не “прописаний” Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. Де він? Тобто, “земельщики” будуть “нарізати” межі об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ)? Ми ж самі розуміємо, як вони “наріжуть” – що залишиться від цих об’єктів ПЗФ? Крім того, немає пункту щодо інвентаризації земель на предмет повноти сплати орендної плати і податку на землю. Чому? Бо хтось із цього “добре має”. Але на сьогодні це визначальне питання”, – розповів КВ Олександр Дядюк.

Окремо він звернув увагу на пункт щодо інвентаризації земель, який, нагадаємо, є другим за розміром витрат. У ньому, на переконання Дядюка, також відсутнє уточнення, яким чином будуть використані бюджетні кошти. При цьому, юрист зазначив, що на цей захід вже не перший рік витрачаються дуже значні суми коштів, однак цьому є пояснення. На переконання Олександра Дядюка, окрім можливості освоювати бюджетне фінансування, такі темпи інвентаризації пояснюються ще й тим, що, при наявності на певних ділянках якихось об’єктів нерухомості, потрібно “правильно прописати” землевпорядну

документацію задля здійснення землевідводів. Це, серед іншого, дозволяє столичній владі передавати в оренду комунальні ділянки без проведення земельних торгів – за скандально відомого “туалетною схемою”.

У [заході по] інвентаризації немає ні “розбивки” по районам, ні орієнтовних площ. Так, за моїми даними, дійсно [у минулі роки] не все інвентаризували. Бо це – колосальний обсяг робіт. Але з іншого боку, це – дуже “жирна тема”, бо такі роботи проводять тільки “свої” землевпорядні організації. І я впевнений, це робиться за завищеними цінами. Плюс, владі та землевпорядникам треба думати, наприклад, як до умовної “будки” на 20 кв.м. “приписати” 2 га землі, щоб потім можна було відвести цю ділянку без конкурсу та земельних торгів за “туалетною схемою”. Тобто, такі інвентаризації потрібно ще й “правильно намалювати”, – резюмував юрист.

Про земельну сферу столиці 

Як раніше повідомляла КВ, наразі в Києві діє аналогічна програма, розрахована на період 2022-2025 років. Вона була затверджена рішенням міськради №2727/2768 від 7 жовтня 2021 року. Загальний кошторис цієї програми мав скласти 1,32 млрд гривень (усі ці фінансові ресурси планувалося виділити з бюджету Києва). Більше половини коштів – 731,1 млн гривень – міська влада тоді вирішила направити саме на інвентаризацію земель та наповнення Державного та міського земельних кадастрів. Депутати спільно з чиновниками вирішили, що за рахунок цих фінансових ресурсів можна буде проінвентаризувати 30,5 тис. га землі (7,5-7,9 тис. га щорічно протягом чотирьох років). При цьому, в програмі зазначалося, що ці фінансові витрати дозволять забезпечити повну інвентаризацію земель міста.

При цьому, до темпів та обсягів реалізації вказаної програми може бути багато питань. Так, у 2023 році на її виконання по факту було витрачено лише 54,1 млн гривень, тоді як програмою було передбачено 300,3 млн. Понад дві третини коштів – 35,8 млн гривень – було освоєно на інвентаризації земель (план за програмою – 189,6 млн). При цьому, інвентаризація охопила земельні ділянки загальною площею 3,5 тис. га – саме на такій території проводилися обстежувальні роботи (вартість інвентаризації – 10,2 тис. гривень за 1 га).

Дещо краща ситуація була позаминулоріч – у 2023-ому на виконанні програми було освоєно 90,8 млн гривень (план – 310,1 млн), із яких 83,9 млн було витрачено на інвентаризацію (до кадастрів були внесені відомості щодо ділянок загальною площею 5041 га, а вартість інвентаризації 1 га склала 16,6 тис. гривень).

А ось інформації про виконання вказаної програми у 2024 та 2025 роках у поки небагато. У відкритих джерелах поки є звіт про її реалізацію у першому кварталі минулого року, а більш пізньої звітності нема (вона або не була опублікована на сайті Київради, або була видалена. – КВ). Так, тоді за перші три місяці 2024-го на виконання цих заходів було витрачено 23,6 млн гривень (план – 341,3 млн), із яких 20,4 млн було направлено на інвентаризацію земель (обстежувальні роботи на 3,7 тис. га і топографо-геодезичні роботи на площі 601,9 га). А ось цьогоріч, протягом перших трьох кварталів, на виконання заходів цієї програми було направлено 99,7 млн гривень (план – 374,7 млн), із яких 86,5 млн було витрачено на інвентаризацію (обстежувальні роботи на 4,2 тис. га і топографо-геодезичні роботи на площі 3,6 тис. га). Повний же звіт за увесь поточний рік, буде готовий лише в 2026-ому – орієнтовно у лютому. 

При цьому, правоохоронці вивчали можливі “бюджетні розпили” при здійсненні інвентаризації земель за рахунок коштів бюджету Києва. Так, у березні 2023-го Нацполіція відкрила кримінальне провадження за такими можливими фактами – тоді слідчих зацікавили витрати на реалізацію попередньої аналогічної програми, яка діяла у 2019-2021 роках.

Тоді правоохоронці попередньо підрахували, що підпорядковане земельному департаменту КМДА КП “КІЗВ”, яке виконує ці роботи, може отримати за інвентаризацію всіх 83 тис. га столичних земель “зайвих” 249,6 млн гривень з міського бюджету – шляхом завищення вартості робіт. При цьому, у Нацполіції вказували на те, що насправді інвентаризація у Києві була проведена повністю або майже повністю (до 97,5% земель) ще у 2017 році – тобто, незрозуміло на що міська влада витрачає кошти. Втім, ця справа так і не дійшла навіть до вручення підозр.

Нагадаємо також столична влада останнім часом приділяє значну увагу реформування сфери земельних відносин – принаймні на словах. Наприклад, нещодавно Київрада затвердила Правила підготовки та прийняття рішень щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності, на що у депутатського корпусу пішло майже півроку. Таке рішення було ініційовано невдовзі після вручення правоохоронцями підозр у резонансній кримінальній справі щодо махінацій зі столичними ділянками – йдеться про “операцію “Чисте місто”, в рамках якої Національне антикорупційне бюро розслідує факти можливих “дерибанів” землі за вищезгаданою “туалетною схемою” (коли ділянки відводяться під неіснуюче або “дуже маленьке” нерухоме майно без проведення аукціонів).

Вищезгадані Правила пройшли у міськраді два читання і до остаточного затвердження “пережили” низку доопрацювань. Зокрема, столична влада ввела мораторій на продаж комунальних об’єктів нерухомості до того моменту, поки під ними не будуть сформовані ділянки; доручила чиновникам КМДА обов’язково звертатися до судів та правоохоронців з приводу фактів самозахоплення земель; доручила столичній мерії створити публічний реєстр, який дозволить відстежувати стан розгляду заяв із земельних питань, тощо. Усі ці та інші нововведення теоретично мають зробити “земельні” процеси в столиці більш прозорими та допомогти подолати корупцію в даній сфері. Однак наразі достеменно незрозуміло, яким чином нова процедура буде реалізована на практиці – зокрема, з огляду на те, що у міськраді діють і інші правила, які регулюють дані питання, що, схоже, може спричинити “правові колізії”.

Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов (на колажі праворуч). Раніше, з квітня 2021-го роботу вказаного структурного підрозділу столичної мерії в якості заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень контролював Петро Оленич, аж поки у березні 2025-го не був звільнений – якраз через отримання підозри у справі “Чисте місто”.

Автор: Олександр Глазунов